НЕГОДА

Місячна норма опадів, яка випала за три дні,  завдала великої шкоди не лише столиці, а й фактично усім регіонам України

Хоч синоптики попереджали про циклон, що насувався з Балкан, для жителів та комунальників багатьох областей рясні снігопади таки стали неприємною несподіванкою. Найбільшого снігового шоку донедавна зазнали західні регіони, а цими днями — столиця й область. З другої половини п’ятниці автотранспортний рух на вулицях Києва, передмістя та області фактично зупинився. Лише у столиці випало 50 мільйонів тонн снігу, чого кияни не бачили майже 100 років. Така кількість опадів спричинила подекуди 70-кілометрові затори, тож люди або ночували в автівках, або були змушені полишати їх на узбіччі, виходити з безнадійно застряглих автобусів, тролейбусів, трамваїв та долати пішки кілометри заметених доріг. Декому навіть знадобилося уся ніч, аби дістатися додому.

Сильні опади паралізували транспортне сполучення і залишили без світла сотні населених пунктів у західних, центральних, південних областях і частково на Кримському півострові. Було відмінено багато авіарейсів, також затримувався залізничний транспорт. У зв’язку з цим Президент Віктор Янукович підписав указ про проведення надзвичайних заходів, спрямованих на подолання наслідків стихійного лиха. Зокрема доручено скерувати всі необхідні державні ресурси для нормалізації руху на транспортних магістралях та дорогах у населених пунктах, забезпечення нормальної життєдіяльності постраждалих регіонів.

На виконання доручення глави держави уряд організував відповідну роботу. Зокрема Прем’єр-міністр Микола Азаров доручив оперативному штабу, діяльність якого координує віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул, забезпечити безперебійний доступ населення до медичного обслуговування та продуктів харчування.

«Спасибі небайдужим людям»

Відділ новин
«Урядового кур’єра»

КОНТРОЛЬ. Організацію виконання указу Президента у Києві та області особисто проінспектував Микола Азаров, об’їхавши у неділю Києво-Святошинський і Обухівський райони області, Голосіївський, Дарницький, Подільський і Печерський райони столиці. Глава уряду також побував на підстанції швидкої допомоги дитячої лікарні, в супермаркеті у спальному районі, спілкувався з киянами на вулицях, біля станцій метро і переконався, що ситуація справді непроста.  

Глава уряду на власні очі побачив складність ситуації у Києві. Фото Oлега МAРКЕВИЧA

Як повідомив департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ, машина Прем’єра не змогла проїхати з правого на лівий берег Дарницьким мостом, оскільки сніг не був прибраний, кілька разів на другорядних вулицях довелося долати кучугури, «тягнучки», допомагати проїхати автомобілю «швидкої». На підстанції швидкої допомоги Миколі Азарову розповіли, що на деякі виклики бригадам доводиться добиратися пішки, проте всі виклики виконують. У супермаркеті глава уряду звернув увагу на нестачу молочних продуктів і підвищений попит на хліб, який довозять, але покупці швидко розбирають.

«Об’єктивно ситуація дуже важка, — заявив Микола Азаров. — Потрібні додаткові сили і засоби, в тому числі додаткові фінансові ресурси. Оперативний штаб із надзвичайних ситуацій визначить необхідні рішення, і уряд їх прийме. Також ми будемо займатися організацією ритмічного постачання молочних продуктів, хліба тощо. Медикам хочу подякувати за самовіддану роботу у вкрай складних умовах. Усі зусилля ми спрямуємо на те, щоб люди вчасно отримували допомогу. Водночас прошу всіх громадян із розумінням і відповідальністю поставитися до того, що ситуація надзвичайна, і кожному, хто може, треба посильно взяти участь у ліквідації її наслідків. Я бачив, як багато людей уже зорганізувалися на розчищення своїх прибудинкових територій та проїздів. Це дуже добре, спасибі небайдужим громадянам». Прем’єр наголосив, що найближчими днями необхідно сконцентрувати зусилля на розчищенні другорядних вулиць та прибудинкових проїздів, звільняти проїжджу частину від припаркованих автомобілів, організувати вивезення сміття і снігу з міста.

«Післязавтра» триватиме ще тиждень?

Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ. У минулу п’ятницю, коли йшов 52-ий день лютого (саме такий «календар» запустили в соцмережах дотепники), у Києві «вхурделило» на повну котушку. Та якщо додому після роботи ще якось удалося добратися (одна киянка на своєму авто крізь замети 12 годин пробивалася), то в суботу засніжило неймовірно. Картина за вікном нагадувала кадри з фільму «Післязавтра»: машини у снігу вище коліс, і серед білого безмежжя — йде тітонька з чималенькою квіткою в горщику, не прикритою навіть поліетиленом. Їй холодно, вітряно та ще й сніжинки згори падають… Шкода рослинку — адже в таку погоду не те що собаку добрий хазяїн надвір не вижене, а й, як гострять соцмережі, добрий комунальник спецтехніку пожаліє. А вони таки справді жаліли, бо ж вулиці не чистили. Жінка йшла у снігу по коліна.

У суботу Київ нагадував покинуте місто. Повідомлення стрічок новин і коментарі в соцмережах скидалися на зведення з блокадного Ленінграда. Тролейбуси і трамваї на приколі, працює лише метро. А ще перебої з хлібом. Де грейдери і трактори, де розрекламована на початку зимового сезону снігоприбиральна техніка? Водії трамваїв з кондукторами розчищали рейки від снігу, щоб хоч до депо доїхати! На проїжджих частинах серед покинутих легковиків діти каталися на санках і сноубордах. За день випала майже місячна норма снігу. Тільки, вочевидь, посадовці були так зайняті підрахунками, що не квапилися його прибрати. Мабуть, вирішили «допомогти» людям побувати на гірськолижному курорті, не виїжджаючи зі столиці.

Надзвичайний стан у Києві оголосили лише 23 березня, коли столиця була засніжена якісно і грунтовно, коли випало 50 міліметрів опадів (за місячної норми 47). Дехто з посадовців каже, що, мовляв, не було інформації про наближення негоди. Однак синоптики штормове попередження оголосили ще 20 березня — це повідомлення розтиражували безліч інтернет-сайтів! Невже воно до київської влади не дійшло? Вочевидь, не дійшло. Точніше, дійшло не одразу…

У суботу вранці перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак провів засідання міського штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, під час якого доручив комунальним службам забезпечити цілодобове очищення від снігу підходів до метро, під’їздів до лікарень тощо. Задіяли й 550 військовослужбовців. Окрім техніки «Київавтодору» та районів, Міноборони надало 15 БТРів. Залучили й техніку ДСНС, МВС, державних та приватних підприємств столиці. «Ми робимо все можливе, щоб стабілізувати ситуацію», — наголосив Олександр Мазурчак.

Нині міський штаб з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій працює у цілодобовому режимі. Голова КМДА Олександр Попов попросив власників торговельних точок і офісів організувати прибирання снігу на їхніх територіях. Столична влада оголосила понеділок вихідним. Тільки ж таку розкіш собі може дозволити не кожна організація. Та громадський транспорт сяк-так запрацював, основні магістралі більш-менш розчистили. Прес-служба КМДА майже щогодини почала повідомляти про відновлення тих чи інших маршрутів.

У «Київавтодорі» зазначили, що за три доби з міста вивезли 9233 тонни снігу. Протягом останньої доби використано майже тисячу (943,9) тонн посипальних матеріалів. Та снігу на вулицях ще багато — за словами посадовців, місто у режимі надзвичайної ситуації буде ще тиждень…

Шановні кияни!  За потреби звертайтеся до міського штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій за телефонами:  (044) 202-72-20,  (044) 202-72-21,  (099) 632 72 84,  (099) 632 72 85.

Коли треба діяти — дискусії зайві 

ПОЗИЦІЯ

Прем’єр доручив чітко виписати механізми координації роботи в надзвичайних ситуаціях 

Відділ новин
«Урядового кур’єра»

Під час учорашнього засідання уряду було визнано, що найскладніші наслідки негоди спостерігаються у Києві та області. Микола Азаров зазначив, що комунальні служби столиці самотужки не в змозі оперативно впоратися із заметами, адже наявної техніки недостатньо для виконання такого значного обсягу робіт. Так, на один гектар в Києві випало 500 тонн снігу. Тобто щоб вивезти сніг із площі лише 1 гектар, потрібно 100 рейсів самоскидів. А площа Києва — близько 87 тисяч гектарів.

Тому уряд прийняв рішення залучити до розчищення і вивезення снігу автотранспорт та навантажувачі державних підприємств і будівельних організацій. А також звернувся до всіх приватних підприємств, які володіють відповідною технікою, із пропозицією долучитися до роботи.

Київській міській адміністрації дозволено використати евакуатори для переміщення автомобілів, які займають проїжджу частину і заважають прибиранню снігу. Державним установам, підприємствам і організаціям, вишам і технікумам доручено прибрати власну та прилеглу  територію — це майже третина всієї роботи, яку необхідно виконати.

Крім того, Микола Азаров наголосив на тому, що нинішня надзвичайна ситуація виявила цілу низку недоліків щодо координації діяльності служб в неординарних випадках. Брак напрацьованих регламентів дій завадив оперативно приймати рішення. «Це неприпустимо в ситуаціях, коли треба не дискутувати і піддавати сумніву рішення, а діяти», — підкреслив Прем’єр.

Зокрема він піддав критиці запізніле рішення про заборону в’їзду великовантажного транспорту в Київ, що, у свою чергу, спричинило транспортний колапс. Ланцюговою реакцією заторів стало й те, що залишені  на проїжджій частині автомобілі перешкоджали розчищенню снігу, зазначає департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.

«Ліквідація наслідків стихії могла б бути більш організованою, грамотною, з більшою увагою до людей хоча б у плані інформування. Адже для того, приміром, щоб повідомляти про затримки транспорту чи зміни в розкладі, значних коштів чи техніки не потрібно, треба лише правильно організувати роботу», — зауважив Микола Азаров.

Тож він поставив завдання чітко виписати механізм координації роботи служб в екстремальних ситуаціях, щоб у подальшому в разі надзвичайних ситуацій уникнути прорахунків, гарантувати безперебійну роботу всіх систем життєзабезпечення.

До речі, протягом останніх днів під головуванням Олександра Вілкула відбулося кілька нарад щодо подолання наслідків негоди. Першочерговими завданнями визначено забезпечення безперешкодного проїзду швидкої та екстреної медичної допомоги, спеціальних служб та забезпечення продуктами харчування, повне забезпечення проїзду та відновлення електропостачання у всіх населених пунктах.

На останній нараді, що відбулася вчора, віце-прем’єр поставив вимогу до 27 березня забезпечити нормальне функціонування доріг. «Керівникам регіонів поставлено завдання за понеділок-вівторок, тобто до середи, вийти на нормальний режим роботи і функціонування всіх доріг. Це стосується забезпечення проїзду і забезпечення роботи автомобільного транспорту. Ситуація в середу не повинна відрізнятися від ситуації в середу минулого тижня», — цитує слова Олександра Вілкула УНІАН.

За словами віце-прем’єра, всі відомства задовільно відреагували на погодну ситуацію, що склалася: він підкреслив, що Державна служба з надзвичайних ситуацій є однією з найкращих у Східній Європі. Водночас урядовець зазначив, що необхідно зробити висновки з цієї стихії, припустивши, що після аналізу буде прийнято кадрові рішення.

Якби не пожежники, народила б у заметі

Євдокія ТЮТЮННИК,
«Урядовий кур’єр»

Такими вузькими лабіринтами, які виникли в засніжених міських дворах у вихідні, що минули, чернігівцям ходити до найближчих магазинів, здається, ще не доводилося. А більші відстані виявилися проблемними: із 43-х маршрутів міського транспорту працювали лише 24, причому пасажирів возили лише автобуси. Вулиці міста розчищали комунальники, працівники підприємств, кілька сотень військовослужбовців. А хуртовина, ніби насміхаючись, продовжувала кружляти.

Та найгірше довелося водіям на дорогах області. Приміром, автомобіль ЗІЛ з автопричепом, який віз 120 балонів зі зрідженим газом у бік селища Ріпки і не вписався у слизький поворот, занесло у засніжений кювет. «Застряглу з відчутним нахилом машину з вибухонебезпечним вантажем витягували за допомогою рятувальної спецтехніки», — розповів начальник УДАІ УМВС в Чернігівській області полковник міліції Валерій Парахнєй. Допомоги у подоланні заторів потребували десятки карет швидкої допомоги, автобуси та автівки з пасажирами, аварійні ремонтні бригади служби електромереж та «Укртелекому».

Негода негодою, а життя життям: на автодорозі «Козелець—Остер» застрягла автівка з вагітною жінкою, яку в пологове відділення  Козелецької ЦРЛ доставили пожежною машиною. А в Бобровицькому районі черговий караул пожежно-рятувальної частини розшукав двох осіб, які заблукали в хуртовині. Одному з них було зле, тож рятувальникам довелося нести його півтора кілометра до траси на ношах.

Підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій, Державтоінспекції, облавтодору, працюючи в цілодобовому режимі, протягом кількох останніх днів урятували зі снігового полону приблизно 400 одиниць транспорту, в якому перебувало майже 900 осіб.

Лелек рятують усім миром

Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

Снігові замети на дорогах деінде сягають метра.  На ділянках доріг, де можливі ускладнення руху, цілодобово чергують рятувальники зі спецтехнікою. Щоб полегшити рух транспорту, працівники управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області за допомогою машин підвищеної прохідності беруть на буксир застряглі у снігу легкові авто, вантажівки, мікроавтобуси з пасажирами. Начальник Служби автомобільних доріг краю Ігор Гах запевняє, що на час ускладнених погодних умов до роботи залучено 106 одиниць снігоприбиральної техніки. Цілодобово 45 патрульних автомобілів обласного управління ДАІ УМВС України контролюють стан автотрас.

— Погодні умови стали причиною ускладненого руху вантажного транспорту через румунський кордон, — зазначає голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв. — Зараз ситуація стабільна. Окрім того, на магістралях державного значення розгорнуто стаціонарні пункти обігріву. Поблизу них чергує спецтехніка, яка у разі потреби миттєво забезпечить буксирування транспортних засобів.

Від жителів довколишніх сіл почали надходити тривожні повідомлення про лелек, які прилетіли з вирію до рідних гнізд. Посеред вкритих снігами полів зграями вони стоять на наскрізному крижаному вітрі, не в змозі поворухнути обледенілими крилами. Люди кинулися їх рятувати. Кого могли, забирали до себе на обійстя, іншим приносили їжу прямо в поле, до ставків, лісопосадок, де їх застала заметіль і морози. Фермери, працівники підрозділів служби з надзвичайних ситуацій,  мисливських і лісових господарств краю організували постійну підгодівлю лелек м’ясом та рибою, забезпечили необхідний запас корму у місцях їх скупчення.

Чергує соціальний патруль

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

Першими на Полтавщині потерпіли від циклону жителі Гадяцького, Лохвицького, Лубенського, Миргородського та Пирятинського районів. У ніч з 22 на 23 березня тут через налипання мокрого снігу відключилися від енергопостачання 35 ліній повністю, 24 — частково, 177 населених пунктів повністю та 12 частково залишилися без електрики. Аварійні бригади ПАТ «Полтаваобленерго» розпочали відновлювальні роботи. Тим часом циклон поширився на Оржицький, Хорольський, Чорнухинський, Семенівський райони. Тут було тимчасово знеструмлено 75 ліній повністю, 9 — частково, 1117 трансформаторних підстанцій, 21 господарство, 39 ферм, 210 населених пунктів повністю та 23 — частково. В ніч із суботи на неділю циклон «господарював» уже в тринадцяти районах. 

«У неділю до пожежно-рятувальної частини № 27 міста Лубни надійшло повідомлення про те, що на автошляху Київ—Харків маршрутний автобус сполученням Бердянськ—Київ, у якому перебувало 17 пасажирів, занесло в кювет. На місце події оперативно виїхали рятувальники на спецавтомобілі ЗІЛ-131, за допомогою якого буксирували автобус на дорогу. Внаслідок події водій та пасажири автобуса не постраждали», — розповідає «УК» начальник відділу роботи зі ЗМІ та громадськістю управління ДСНС в Полтавській області Віталій Шкаревський.

В області працюють 92 пункти обігріву, якими встигли скористатися майже три тисячі людей. Виконують свою роботу і вісім соціальних патрулів, до складу яких входять соціальні працівники, медики та рятувальники. Ці патрулі вже надали допомогу 318 громадянам.

Міліціонери допомагали одиноким 

Владислав КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»

Сильні снігопади, хуртовини, замети, налипання мокрого снігу, ожеледиця на дорогах, обледеніння електромереж — такі ознаки минулих вихідних. Негодою знеструмлено 44 населених пункти. Особливо складна ситуація склалася в Монастирищенському районі, де залишилися без світла 19 населених пунктів. Через сильні пориви вітру та обледеніння дротів залишилися без електрики села у Христинівському, Драбівському, Чигиринському, Чорнобаївському та Золотоніському районах. В умовах сильного вітру та снігопаду над ліквідацією наслідків негоди працювали 13 бригад «Черкасиобленерго». Енергопостачання в усіх населених пунктах області швидко відновлено.

Старшини міліції Дмитро Юртаєв та Костянтин Надич допомогли нарубати дров для бабусі. Фото СЗГ УМВС України в Черкаській області

Упродовж двох діб для обслуговування автомобільних шляхів постійно працювали 109 одиниць техніки та 136 працівників служби автомобільних доріг в області. Заторів на автошляхах області не було. З метою організації заходів щодо попередження випадків переохолодження людей в області організована робота 115 пунктів обігріву.

Активну участь у налагодженні нормального життя в населених пунктах області беруть працівники міліції. На Черкащині проживає приблизно 65 тисяч одиноких людей похилого віку. Майже половина з них — жителі сільської місцевості. Під час негоди всі дільничні інспектори мобілізовані для надання їм допомоги. Правоохоронці йдуть до помешкань самотніх людей та виконують різну роботу, з якою ті не можуть впоратися самотужки: відкидають сніг, рубають дрова, приносять харчі з магазину.

До стихії були готові

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

Коли зранку в неділю світ став білим, в області швидко зорієнтувалися і протиставили негоді весь наявний арсенал засобів. Як повідомив директор із виробництва ТОВ «Сумиоблавтотранс» Микола Попов, з 9-ї години в суботу на основі  розпорядження управління «Укртрансінспекції» в Сумській області припинено пасажирський  рух на приміських і міжміських маршрутах. На щастя, більшість водіїв і пасажирів устигли проскочити до негоди. Тим, хто все-таки втрапив у снігові пастки, прийшли на допомогу 1210 працівників особового складу низки служб — енергетики, комунальники, представники МВС, «Укртелекому», дорожники та інші.

Основну відповідальність за долю людей взяли на себе працівники управління державної служби України з надзвичайних ситуацій. Як поінформували у відомстві, на ліквідацію снігових заметів, розчищення доріг тощо залучено 451 одиницю техніки. Спільними зусиллями протягом минулої доби звільнено зі снігових заметів 41 людину та 24 карети швидкої допомоги, хлібовозок, мікроавтобусів, великотоннажних машин далекого слідування.

Були екстремальні випадки. МНСники на пожежному автомобілі терміново доставили в Путивльську лікарню двох хворих із села Манухівка і врятували їхні життя. Не обійшлося без неприємностей. Опівдні в суботу в Сумах на мосту через річку Псел не змогли розминутися іномарка й маршрутка. Через ожеледицю водій першої не справився з керуванням, і машину винесло на смугу зустрічного руху прямо на маршрутку. Від удару авто зіткнулося з іншою іномаркою, а маршрутку викинуло на бордюр, який і врятував її від падіння в річку. Водія легковика терміново госпіталізовано, окремі пасажири дістали незначні пошкодження.

А ось у Конотопі з суботи перестали курсувати трамваї. На щастя, це не стосується громадського транспорту Сум. Хоч і з певними проблемами, їздять тролейбуси, маршрутки.

ФАХОВА ДУМКА

Такого Київ  ще не бачив

Олександр КОСОВЕЦЬ,
директор Центральної геофізичної обсерваторії
Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ, доктор географічних наук

Метеорологічні спостереження. Про наближення негоди Український гідрометцентр повідомив завчасно. Більше того, зазначений прогноз у вигляді штормового попередження було зроблено із завчасністю в кілька днів. 

Снігопад розпочався близько дев’ятої години 22 березня і набув найбільшої сили у першу половину дня 23-го. У неділю 24-го лише трохи порошило.

Спостереження, які виконуються на метеостанції, що розташована біля столичного проспекту Науки і підпорядкована Центральній геофізичній обсерваторії, дають змогу дати кількісну характеристику снігопаду.    Перед його початком, а саме – о 8-00 22 березня товщина снігу становила 20 см. На той самий час 23 березня товщина снігу зросла до 50 см, а ще за добу – до 56 см. Отже, за дві доби висота снігу зросла на 36 см. 

Водночас з висотою снігу вимірювалася й кількість опадів. У цьому разі сніг розтоплюється, що дає змогу виміряти опади в міліметрах. За 22 березня кількість опадів становила 9,8 мм, за 23 березня – 46,7 мм і за 24 березня – 2,9 мм. Таким чином, кількість опадів за снігопад сягнула 59,4 мм. Місячну норму для березня (39 мм) було перевищено в півтора раза.

За умов, що офіційна площа Києва становить 836 км2, на місто випало близько 50 млн тонн снігу.

Найбільша інтенсивність випадання снігу зафіксована з  20-00 22 березня до 2-00 23 березня: за ці 6 годин випало 20,2 мм. У наступні 6 годин, тобто вночі та вранці 23 березня, випало 21,0 мм. Варто зазначити, що снігопад супроводжувався досить сильним вітром: 22 березня його швидкість сягала 15 м/с, а 23 березня навіть 19 м/с.

Зазначений снігопад, судячи з усього, виявився в Києві історичним. За весь період спостережень подібний приріст висоти снігу спостерігався в столиці лише один раз – 29 грудня 2009 року. Тоді за добу випало 31 см снігу. Разом з тим, у 2009 році сніг випадав за порівняно невисокої швидкості вітру. Нині вітер був достатньо сильним, і він частково здував сніг з відкритого майданчика метеостанції. Усе це свідчить, що такого снігопаду в Києві ще ніколи не було.

Відео Володимира ЗАЇКИ, "Урядовий кур'єр"