Рада адвокатів Закарпаття та регіональне відділення Спілки адвокатів України неодноразово організовували заходи, на яких обговорювали тематику, актуальну для професійного співтовариства. Цього разу на авансцену винесли питання, важливе для суспільного загалу: «Роль інтелігенції, місцевих еліт у розбудові Української держави». На круглий стіл до Мукачева приїхали гості з Києва, Львова, Ужгорода, інших міст Закарпаття та з-за кордону.
Авангардна ланка в державних перетвореннях
У вступному слові організатор заходу голова Ради адвокатів Закарпатської області, президент Асоціації захисту прав правників України, віцепрезидент Спілки адвокатів України кандидат юридичних наук Олексій Фазекош зазначив: «В умовах децентралізації зростає роль інтелігенції, регіональних еліт у розвитку держави. Адвокати теж роблять внесок у ті перетворення, що відбуваються. Вони стоять на передньому краї, виступаючи рупором того, що слід розуміти під основоположними правами людини та захищаючи їх. У цьому сенсі головне — ефективно та безвідмовно служити людям».
Загальний огляд теми круглого столу зробив відомий на Закарпатті політолог, медіаексперт Степан Сікора: «На жаль, доводиться чути твердження, немовби в краї живуть сепаратисти, що його роздирають конфлікти і тут процвітає контрабанда. Це особливо характерно для столичних ЗМІ, які живляться сенсаціями. Однак і соціологічні дослідження, і саме життя переконують, що це не так. Навпаки, Закарпаття демонструє позитивний приклад міжнаціональної, міжконфесійної злагоди й толерантності, мультикультурного різноманіття та збереження традицій. З огляду на це та за наявності спільної межі з чотирма країнами ЄС край за Карпатами можна вважати форпостом європейської України. Однак щоб потенціал розкрився повністю, слід зробити ще чимало: вдосконалювати інфраструктуру, створювати робочі місця, щоб стримувати відтік кадрів за кордон».
Віцепрезидент Спілки адвокатів України киянин Олександр Дроздов нагадав, що саме з ініціативи цього професійного об’єднання в 1997 році було засновано свято День юриста. «Цей орган адвокатського самоврядування, маючи велику історію, займає надзвичайно важливі позиції. Тож кому, як не нам, продукувати ідеї започатковувати дискусії, одна з яких відбувається і сьогодні», — додав він.
Олександр Дроздов відзначив позитивні моменти в діяльності Закарпатського відділення Спілки адвокатів України. Нагадав, що його роботу на з’їзді громадської організації було визнано найуспішнішою серед усіх регіональних відділень країни. Звернув увагу й на необхідність міжрегіонального діалогу з актуальних питань правозахисної діяльності.
Гість зі столиці розповів про його участь у комісії з реформування судової гілки влади — консультативно-дорадчого органу при Президентові України. Від успішного завершення судової реформи, наголосив, значною мірою залежить збереження демократії в Україні, її європейського вектора.
Важлива місія адвокатів — законотворення
Відбулося жваве обговорення доступності правових послуг громадян, із якого стало зрозуміло, що для вдосконалення цього напряму діяльності треба зробити ще дуже багато. У загальний перелік завдань вписується і потреба поліпшення організації безоплатної правової допомоги, про що із зацікавленням говорили учасники круглого столу.
«Тяганина в судах, яка нині має місце під час розгляду справ, призводить до зневіри простих людей у законі та судовій гілці влади загалом», — наголошував віцепрезидент Спілки адвокатів України Олексій Фазекош.
Голова Закарпатського відділення Спілки адвокатів України Лариса Холмогорова звернула увагу на потребу вдосконалення чинного законодавства. За її словами, Цивільний і Кримінальний кодекси, ухвалені останніми роками, хибують недоробками. Очільниця громадської організації адвокатів говорила про нечіткість деяких формулювань, неузгодженість окремих складових, недостатню їх структурованість тощо. За її словами, колеги-адвокати повинні долучитися до внесення змін до цих законодавчих актів, що нині на порядку денному.
За переконанням Лариси Холмогорової, успіхи у розбудові державі стають можливими за умови узгодженої роботи всіх соціальних верств. Проте основне навантаження завжди лежить на представниках інтелігенції як найбільш відповідальної, освіченої ланки суспільства. Недарма дехто називає цих людей совістю нації.
Еліта — ті, хто готовий служити людям
До дискусії долучилися депутати Закарпатської обласної ради Віктор Русин та Зоя Темнохудова. Голова постійної комісії ради Віктор Русин має великий досвід у правоохоронній діяльності: пройшов шлях від міліціонера патрульної служби до генерал-майора міліції, має звання заслуженого юриста України. У минулому правоохоронець, нині громадський діяч зупинився на особливостях роботи органів місцевого самоврядування, діяльності в них різних політичних сил.
«На місцевому рівні роботу депутатів слід оцінювати не через призму їхньої належності до тієї чи іншої партії, а реального внеску, користі в житті громади, — зазначив депутат. — Насамперед треба мати активну життєву позицію, творчо підходити до справи. Творча людина доб’ється успіху незалежно від того, в якій галузі працюватиме, — бізнесі, освіті, культурі тощо».
Віктор Русин відзначив роль регіональних еліт. Публічно, вважає, помилково вживають визначення «еліта» щодо тих, хто жодного морального права на нього не має. Часто до цього кола зараховують представників великого бізнесу, політичних кіл. Щоб відповідати критерієві елітності, потрібно високо тримати планку відповідальності перед співвітчизниками, мати добрі фахові знання і сумлінно служити людям. Це є і призначення інтелігенції в суспільстві.
Своє бачення висловила депутат обласної ради Зоя Темнохудова. «Інтелігенція — це і науковці, й освітяни, і працівники культури, і журналісти, і політики. Їхня місія — розумно, відповідально, а головне професійно виконувати свою роботу. Якщо кожен думатиме про людей, робитиме для них усе на своєму місці, то матимемо перспективу розвитку. Лише так можна творити нормальне здорове суспільство, побудувати міцну державу».
Диджіталізація ставить вимоги
Представник Ради адвокатів Львівської області Назар Голубець підкреслив роль інтелігенції у вихованні молодого покоління: «Вона повинна подавати приклад достойної поведінки в умовах нових викликів. Тож чесне ставлення до виконання обов’язків, патріотизм навіть у малому важливі в час діджиталізації, засилля інформації, яка не завжди в позитиві. І за цих умов треба залишатися на висоті».
А підприємець Альфред Кайнц виокремив роль цієї категорії громадян: «Ми готові працювати на благо суспільства і держави, розраховуємо на чітко визначені правила гри, які не заважають, а сприяють розвитку бізнесу. Якщо буде так, то кожен на своєму робочому місці зможе робити більше і краще».
Під час дискусії учасники круглого столу зверталися до обговорення проблем, що стосуються законодавчого забезпечення життя національних меншин. Адже Закарпаття — етнічно строкатий край, а окремі етнічні спільноти тут представлені десятками тисяч осіб.