Днями велику кількість переглядів у мережі набрав ролик, на якому зо три десятки лікарів виконують пісні маорі в очікуванні хворих на COVID-19, а сотні пацієнтів з іншими діагнозами не можуть отримати медичну допомогу.

Порожні ліжка в польовому госпіталі у Бірмінгемі, Німеччина. Фото з сайту dailymail.co.uk

А ось приклади найбільш поширених коментарів хворих і лікарів зі США та країн Європи: «У вівторок мені мали зробити операцію з шунтування серця, але в понеділок повідомили, що її відкладають через коронавірус на невизначений термін. Сподіватимуся, що доживу».

«Ми відклали всі планові операції. Для деяких хворих це серйозні ризики для здоров’я. Але нам довелося на це піти», - кажуть лікарі.

Ледь не скандал розгорається у Великій Британії. Через управлінські прорахунки і панічний страх перед новим вірусом у лікарнях країни пустують близько 40 тисяч ліжок, зарезервованих під боротьбу з епідемією, або приблизно 40% їх загальної кількості. Водночас скасовано тисячі операцій і онкоскринінги.

Фахівці висловлюють побоювання щодо негативного впливу перенесення операцій для хворих з підозрою на серцевий напад, інсульт або пухлини.

Британський онколог професор університету Букінгема Кароль Сікора висловив думку, що спалах коронавірусу не дасть змоги врятувати від раку 50 тисяч пацієнтів. Докладніше тут .

В одній із сусідніх країн 23 березня заборонили всі планові операції, але вже через два дні пом’якшили обмеження. Плановий прийом дозволили для пацієнтів із соціально значущими захворюваннями і станами, в разі яких відстрочення надання медичної допомоги на певний час може спричинити погіршення здоров’я або загрозу життю. Тим часом лікарні «під коронавірус» перенаправляють пацієнтів з невідкладними операціями в інші медустанови, збільшуючи навантаження на них. Дедалі частіше недобрим словом у сусідів згадують недавню медреформу, внаслідок якої закрили частину стаціонарів.

В Україні наказом МОЗ №698 від 23.03.2020 установам охорони здоров’я постановлено тимчасово припинити планові госпіталізації, зробити акцент на телемедицину. Виняток — для термінових і невідкладних планових операцій, для допомоги породіллям та онкохворим, а також для надання паліативної медичної допомоги у стаціонарі. Але загалом установка така: краще не йти на оперативні втручання і почекати до кращих часів.

Що теоретично означає такий мораторій на місяць-два? Логічно, що це призведе до різкого зростання операцій після карантину і підвищення завантаження на хірургів. Щорічно в Україні у стаціонарі роблять приблизно 2 мільйони операцій, тобто в середньому близько 170 тисяч за місяць. У країні 270 тисяч лікарняних ліжок. У середньому пацієнти проводять у стаціонарі тиждень-два. Зрозуміло, що не всі операції планові, але й не всі лікарняні місця розташовано в хірургічних відділеннях. Тому математика не сходиться: потужності клінік не дадуть змоги істотно збільшити кількість пацієнтів.

Варто враховувати, що госпіталізації березня — травня доведеться переносити на літо. Але за висновками науковців США, спека підвищує ризики розвитку інфекційних ускладнень у прооперованих хворих майже на 30%. Зрозуміло, що нинішня медицина дає змогу оперувати в будь-яку пору року. Але для пацієнтів із зайвою вагою, наприклад, побоювання серйозні — краще не ризикувати.

Загальноприйнята думка, що до хірурга треба йти восени. Неважко уявити, що на нас чекає у вересні.

Один з австралійських лікарів нещодавно представив аргументи, чому країні вдасться пройти післякарантинний операційний пік.

На його думку, по-перше, хірургічне втручання проводять за результатами обстеження. Кількість візитів до лікаря в пандемію скоротилася, тож і направлень «під ніж» буде менше.

По-друге, через кризу в багатьох не буде грошей на лікування. По-третє, декому операції не знадобляться через поліпшення самопочуття: наприклад, людина схудне, і тиск на колінні суглоби зменшиться — біль перестане турбувати.

На час карантину згідно з наказом МОЗ №698 від 23.03.2020 установам охорони здоров’я рекомендовано тимчасово припинити планові госпіталізації, зробити акцент на телемедицину.

Загалом майже як в анекдоті: «Вас лікувати чи ще поживете?» Щоб не перекладати відповідальність за пацієнтів на провидіння, провідні країни намагаються виважено підійти до питання надання планової медичної допомоги. Наприклад, у Лондоні стоматологічні клініки працюють, а в Києві їх закрили.

Американська асоціація лікарень ще в середині березня закликала зберегти баланс між вимогами до прийому хворих з підозрою на коронавірус і наданням життєво важливих медичних послуг пацієнтам з іншими діагнозами. До неї долучилися різні об’єднання анестезіологів і медсестер, профільні навчальні заклади.

У підсумку минулого тижня центри державної медичної допомоги пом’якшили вимоги до надання медпослуг, не пов’язаних з СOVID-19, в регіонах зі стабільною ситуацією з цим вірусом. Знято заборони на проведення операцій і медичних процедур. Тепер медустанови за погодженням з місцевою владою можуть відновити нормальну роботу за умови дотримання певних вимог, зокрема щодо забезпечення засобами захисту медперсоналу.

До речі, деякі приватні мережі клінік у США й не відмовлялися від планових операцій. Таке рішення передовсім пояснюється турботою про громадян.

Лікарні, звісно, зазнають збитків через брак пацієнтів, але їм допомагає держава — днями набув чинності закон про надання госпіталям 75 мільярдів доларів.

Чому б в Україні не проаналізувати ситуацію з поширенням коронавірусу і не пом’якшити заборону на планові госпіталізації в благополучних районах? Громадяни мають право на медичну допомогу згідно з Конституцією, а його обмежили для боротьби з пандемією. Однак проблема в тому, що ніхто не знає, коли вона закінчиться і чи буде ця хвиля останньою.

Дмитро БІЛЬЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»