Михайло ЦИМБАЛЮК,
голова Тернопільської облдержадміністрації
Село, земля, харчова та переробна промисловість - економічні, а то, якщо хочете, і духовні опори Тернопільщини. Нині не все до ладу у цих царинах. Область має один із найвищих у державі рівень безробіття, низьку заробітну платню, високу заборгованість з її виплати. Села старіються своїми мешканцями, зневірюються, байдужіють. Цукрова та спиртова галузі для краю завжди були серед визначальних. Останніми роками над ними навис дамоклів меч. Тож роботи для нової влади - невпрогорт.
- Михайле Михайловичу, бурякоцукрове виробництво, як, зрештою, цілий переробний комплекс для Тернопілля, - справа економічно важлива, якщо не сказати, стратегічно-пріоритетна. Натомість деякі цукроварні минулі роки не працювали або працювали впівсили, завод у Кременці взагалі перебуває під загрозою демонтажу. Чи можемо говорити про поліпшення стану справ у цій галузі нині?
- Бурякоцукровий напрямок формує до 25% товарного виробництва переробної промисловості області. Вирощуванням цукрової сировини та її переробкою зайняті понад 10 тисяч осіб. Як відомо, Кабінет Міністрів збільшив на 59% мінімальні закупівельні ціни на солодкі корені до рівня 350 грн та цукор - до 5100 грн за тонну з урахуванням ПДВ. Це, а також торішнє зростання гуртововідпускних і роздрібних цін на солодкий продукт посприяло збільшенню нинішнього року обсягів посівних площ цукристих. У цифрах це означає, що нині на 62% більше вирощують цукросировини, аніж минулого року. В особистих селянських господарствах також значно зросла (майже вдвічі) кількість площ під посіви цукрових буряків.
Цього року прогнозуємо середню врожайність цукрових буряків на рівні 300 ц/га і валовий збір буде в межах 1,8 млн тонн, або на 50% більше, ніж торік. Цукроварні вже законтрактували понад 2 млн тонн солодких коренів, а це дає можливість розраховувати на нарощення порівняно з минулим роком виробництва цукру на 66 тис. тонн, тож його обсяги становитимуть майже 200 тис. тонн цукру.
Більшість наших цукрових заводів має застаріле обладнання, скажімо, у Хоросткові Гусятинського району в його реконструкцію вклали кілька мільйонів гривень. А ще три роки тому він дихав, як-то кажуть, на ладан. Проблемами підприємства перейнявся Герой України Іван Гута, який очолює відоме в країні господарство "Мрія". Іван Миколайович -господар сучасного штибу. Він одразу запросив на цукроварню європейських технологів, разом подумали, як адаптувати завод до новітніх технологій. Тепер обласна влада докладає всіх зусиль, аби була збережена й Кременецька цукроварня. Знайшли інвестора, який готовий придбати підприємство та повернути його до життя.
- Майже 30% своєї продукції спиртові підприємства області експортували. Останні рік-два їх стало лихоманити. Які кроки робите, аби не втратити ці виробництва?
- Так, спиртова галузь посідає чільне місце в господарстві Тернопілля: виробляє понад 15% промислової продукції області та більше 25% товарної продукції харчової промисловості. Тут виготовляють понад третину українського спирту. Але спиртові підприємства останнім часом відчули дефіцит кредитних коштів, сировини, особливо меляси, проблеми зі збутом готової продукції. Якось побував на Зарубинецькому спиртозаводі, що в Збаразькому районі, і був прикро вражений його станом. Півроку тут не виплачували зарплатні, рік підприємство не працювало. Причинами такої ситуації тепер зацікавилися правоохоронні органи. Про цей виробничий підрозділ мав розмову з Президентом України Віктором Януковичем. Глава держави дав доручення: спиртозавод має працювати на повну потужність. Наразі це підприємство уклало угоду на виготовлення технічної документації, адже плануємо перевести його на виробництво паливного компоненту.
Впевнений, спиртова галузь краю працюватиме ефективно. Наразі на чотирьох заводах кипить робота, інші - у стадії запуску. Але ставимо водночас їм і завдання з утримання певної інфраструктури мікрорайонів, що розташовані неподалік.
- Бачу, на посаді очільника краю вам до снаги дієслова "відновити", "відродити", "вдихнути нове життя". Зараз, скажімо, виступили з почином "Відродимо село - оживимо землю".
- За час перебування на посаді голови облдержадміністрації я відвідав майже всі райони, бував у багатьох селах і побачив, що більшість з них у занедбаному стані. Якщо не відродимо село й не піднімемо на вищий рівень працю селянина, то важко буде дочекатися розвитку Тернопілля та України загалом. Тому передусім поставив завдання: зробити інвентаризацію кожного села, селища, містечка й міста, аби чітко знати, що необхідно робити надалі для відродження конкретного населеного пункту. Буде зібрано також інформацію щодо ефективності використання землі. І туди, де вона заросла бур'янами чи стоїть облогом, запросять місцевих інвесторів.
- Ставку на місцевих інвесторів робите і щодо будівництва шкіл?
- Саме так. Тернопілля - край багатий на знаних і шанованих людей. Вони відомі цілому світові. Добре, що деякі з них готові чимало зробити для свого села або міста, стати місцевими інвесторами. Завдяки їм плануємо в області вже через рік на 1 вересня урочисто відчинити двері шкіл майбутнього. Герої України Олег Крижовачук та Іван Гута такі заклади зводять у рідних їм Скориках і Васильківцях. Тут діти вже із сьомого класу зможуть долучатися до хліборобської професії. А вона нині надто сучасна, бо сільськогосподарська техніка комп'ютеризована. До того ж хлопчики й дівчатка матимуть змогу опанувати фах водія, навчитися керувати скутером. Для учнів облаштують басейн, спортивні майданчики зі штучним покриттям, спортзалу. Подбають і про обладнання спеціалізованих класів хімії, фізики, природознавства, української мови та поглибленого вивчення іноземних мов.
- Знаю, що ваша улюблена поетеса - Ліна Костенко. У неї є такі рядки: "Я в людей попрошу тільки віри". У втілення яких справ, задумів на посаді голови облдержадміністрації мали б у подальшому сподіватися мешканці Тернопілля?
- Задумів є багато. Про деякі вже розповів. Зараз готуємо обласну програму "Годівниця", мета якої дати селянинові можливість придбати якісне стадо великої рогатої худоби і виробляти молоко у себе в господарстві. Чимало планів окреслено, тож починаємо їх втілювати в культурному житті, в туристичній царині.
Ось свіжий факт. Уклали угоду та розпочалася активна робота з підготовки відповідної документації щодо розташування біля Марійського духовного центру в Зарваниці спортивно-відпочинкового комплексу на майже 800 гостей у дво- та чотиризірковому готелях. Цей проект за австрійські інвестиції мають упровадити за два роки. Для спорудження комплексу використовуватимуть виключно будівельні матеріали, що випускають чи добувають на Тернопіллі. Тут мають працювати 70% місцевих мешканців. Як відомо, християнська святиня в Зарваниці входить до двадцятки Марійських центрів світу. Її відвідують багато паломників з різних країн. Тож до проекту залучатимемо й Тернопільський аеропорт, що опікуватиметься чартерними рейсами.
Oдне слово, ідей чимало, і для їхнього втілення треба докласти копіткої та сумлінної праці. І хотів би ті добрі справи робити разом із громадою краю.