Словосполучення «нішеві культури» хоч і не нове, однак і не з давніх аграрних часів. Ідеться про стратегію й тактику сільськогосподарських виробників, які роблять ставку на вирощування не однієї-двох чи навіть трьох провідних культур, а ще кількох, які слугують своєрідним страховим фінансовим кругом у разі неврожаю традиційних пшениці, соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків. Хоч, за великим рахунком, немає жодних гарантій, що через десяток-другий років до цього списку не потраплять саме вищеназвані культури, а ті, що раніше були нішевими, не перейдуть у розряд провідних.

Адже останнім часом до найближчого нішевого резерву зараховують традиційні в Україні гречку, просо, жито, овес, ягоди, а як перспективний напрям — органічне виробництво, тоді як постійними залишаються  квасоля, сочевиця, нут, сорго, гірчиця, дикороси, фрукти, ягоди й чимало інших.

Як каже директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, у вирощуванні нішевих культур аграрії вбачають насамперед можливість урізноманітнювати сівозміну, знижувати фінансові ризики й підстраховуватися в разі неврожаю основних культур. Одне слово, своєрідна фінансова подушка економічної безпеки. До того ж більшість нішевих мають цінні харчові та кормові властивості, що слугує додатковою гарантією збуту. 

Такий підхід стосується аграріїв, які не бояться експериментувати, можливо, навіть ризикувати, але за грамотного і поміркованого підходу отримують гідну винагороду. Ринок таких культур розвивається, тож можливі сплески реалізаційних цін залежно від попиту і пропозиції.

Доволі проблемна реалізація вирощеного насамперед на експорт: як правило, потрібно формувати великі партії, тоді як окремі дрібні господарства не мають такої змоги. Вихід є: створювати кооперативи, шукати посередників, укладати угоди з надійним трейдером. 

Місцеві варіанти

Землі ТОВ «Агрохімцентр» лежать поблизу Білопілля, а «Хлібодару» — обласного центру. Їхні керівники відповідно Григорій Поляков і Сергій Карпенко — досвідчені господарники. Попри мінливості ринку, і там, і там упродовж багатьох років успішно вирощують гречку і мають від того очевидну фінансову вигоду. У «Хлібодарі» застосовують органічну технологію і виробляють крупу, завдяки чому істотно посилюють економічні позиції.

Загалом на Сумщині гречку культивують у 90 господарствах, відводячи під неї від 5—7 до 300 гектарів. І в жодному не скаржаться на її збитковість чи зайвість. Навпаки, наголошують, що вона постійно виручає як стабільно затребувана на ринку культура. Загалом нині в агропромисловому секторі Сумщині працюють 389 підприємств та 684 фермерські господарства, з яких на нішевому напрямі — 5%, або кожне 20-те. Найпоширеніші гречка, жито, просо, овес.

Як наголошує перший заступник голови Сумської ОДА Тарас Савченко, тенденції останніх років свідчать про неухильне зростання інтересу до вирощування саме нішевих культур. Скажімо, за останні три роки гречкою засівали 4,9—7,7 тисячі гектарів, валове виробництво становило 6,9—12 тисяч тонн, а врожайність 11,8—15,6 центнера з гектара. Це стосується і проса, вівса, жита, органічного землеробства — останнім успішно займаються шість суб’єктів господарювання з відповідними сертифікатами. 

З-поміж них агрофірма ТОВ «Інберрі», де на 12 гектарах вирощують лохину, полуницю, чебрець, м’яту, ФОП «Дерев’янчук» (малина, полуниця, суниця, озима пшениця, ярий ячмінь), ФОП «Марченко А.М.», «Цвільов М.М.», ФГ «Мрія-СК», Сумський національний аграрний університет — крім згаданих культур, на тамтешніх землях культивують малину, смородину, огірки, помідори, перець, баклажани, зелень тощо. 

ТОВ «Молоко Вітчизни» не тільки належить до лідерів вітчизняного виробництва молока, а й виробляє органічні добрива.  

Істотною підмогою у щоденній роботі стало створення громадської спілки «Органічна Україна. Північ», до якої входять понад 30 виробників органічної і натуральної продукції. Її учасники активно популяризують місцевих товаровиробників, підвищують конкурентоспроможність продукції на місцевому й загальноукраїнському ринках і за кордоном. Тож на Сумщині є всі підстави розраховувати на подальший розвиток органічного напряму. 

Попит є — зростатимуть пропозиції

На переконання голови Сумської ОДА Дмитра Живицького, нинішній аграрний ринок потребує нішевих культур, попит на які перевищує пропозицію. У цій ситуації практичне слово мають сказати передовсім фермери, які не мають великого земельного банку, однак зацікавлені в підвищенні ефективності господарювання та
отриманні більшої віддачі кожного гектара. Фермерські господарства здебільшого вирощують зернові та олійні культури, інші напрями діяльності потребують додаткових капіталовкладень, тобто значних фінансових ресурсів. У таких умовах доцільно і вигідно зосере-дитися на продукції, що має підвищений попит на ринку, а її можна вирощувати наявною технікою, — зернобобові, просо, пивоварний ячмінь, сорго, гірчицю, які можуть зробити малий бізнес ефективнішим і вигіднішим.

Навіть агрохолдинги впродовж кількох останніх років поступово збільшують посівні площі під зернобобовими. Нині соя, яку недавно зараховували до нішевих, б’є всі рекорди за посівами і вже вивела Україну у світові лідери — експортери бобів. На черзі перехід із нішевого гороху, під яким цього року в Україні засіяно рекордні площі. Чому? Бо є значний попит не лише в Європі, а й Азії, що відкриває перед бобовою культурою широкі перспективи. На щастя, це стосується і гороху, і пивоварного ячменю, квасолі, сочевиці, гірчиці.

Зі створенням об’єднаних територіальних громад розширюватимуться можливості й умови для таких видів господарської діяльності, як закладення горіхових садів, нетипових ягідників, зокрема лохини, вирощування гарбузів на промислових площах тощо. Цим можуть займатися сімейні, фермерські господарства, приватні підприємці. Адже якщо на продукцію є попит, то неодмінно має з’явитися пропозиція.

Зацікавлення і державна підтримка

Останніми роками держава значно посилила фінансову допомогу аграріям, про що свідчать нові програми, відповідні постанови, розпорядження уряду тощо. 11 серпня затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь, яка набрала чинності 20 серпня. Субсидію надаватимуть господарствам на безповоротній основі на нішеві культури гречку, жито, просо, овес у розмірі до 5000 гривень на гектар, але не більш як 300 гектарів площі їх вирощування.

Серед нішевих культур на Сумщині п’ятий рік поспіль реалізують програму підтримки з обласного бюджету виробників органічної продукції. Частково відшкодовують витрати на проведення відповідної сертифікації. Це лише окремі штрихи до фінансової підтримки і стимулювання відповідних напрямів господарської діяльності аграріїв. Кожен по-своєму цінний і потрібний не тільки тим, хто працює на землі, а й споживачам. Адже йдеться про розмаїття на продовольчому ринку насамперед екологічно чистої органічної продукції.