До 30-річчя Незалежності України обласна універсальна наукова бібліотека разом з обласною організацією Національної спілки письменників України ініціювали поетичний відеомарафон, який тривав 30 днів, і кожен з них було присвячено одному з місцевих авторів. У такий спосіб поставили за мету популяризувати творчість літераторів Тернопільщини й відзначити ювілей держави.

У поетичному відеомарафоні в ролі декламаторів виступили депутати обласної та Тернопільської міської рад, освітяни, актори драмтеатру, журналісти, бібліотекарі, священнослужителі, учні шкіл. Читців з Тернопілля підтримали жителі міста Суми та Вінницької області

Читали всі

Тернопільська письменницька організація, за словами її очільника Олександра Смика, третя за кількістю в Україні, поступається хіба киянам і львів’янам. Письменники пишуть, бібліотекарі пропагують. Аби цей тандем був ще згуртованішим, вирішили взятися за спільний проєкт «Шлях серця». Адже передусім прагнуть, щоб рідна країна, світ якнайбільше знав письменників Тернопілля. Із лав представників красного письменництва краю обрали 30 членів НСПУ. Були в тому переліку не лише прізвища добре знаних авторів, а й молодих.

І дуже важливо, що кілька днів звучали вірші тих, хто вже полинув назавжди у синє небо. Із творчою спадщиною покійного Бориса Демківа ознайомлювала шанувальників поетичного слова його донька журналістка Світлана Мичко. Грані таланту Богдана Бастюка розкривала теж його донька Ірина Звір, учителька української мови та літератури. Анатолій Вихрущ — професор, завідувач кафедри української мови Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського. А ще він, як і світлої пам’яті його батько Володимир Вихрущ, рясно засіяли поетичну ниву краю. Щоправда, під час відеомарафону пан Анатолій розповідав про тата, читав його вірші.

Декламуванням поезій ушанували пам’ять поетів Михайла Левицького, Левка Крупи, Євгена Безкоровайного, Петра Сороки та лауреата Шевченківської премії правозахисника, громадського діяча Степана Сапеляка. Степанів твір про рідний Росохач у Чортківському районі, його «яслиночку, яскиню» читала молода жителька села Мар’яна Маланій.

Як розповідає Віра Горошок, завідувачка відділу міського абонементу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки, під час утілення проєкту читці здебільшого приходили до книгозбірні. Але дехто обирав собі іншу локацію, яка подобалася, де було легко й невимушено читати, а потім під ґраткою #Шлях_серця розміщував відеозапис на книжковій платформі «Прочитай. Книгозбірня» у фейсбуці. Знайти й послухати вірші тернопільських поетів, що звучали під час 30-денної акції, можна на сайті та YouTube-каналі бібліотеки.

Читці віршів представляли різні соціальні верстви й вікові категорії. Найменшій з них — Соломійці Животик лише п’ять років, у її виконанні прозвучали твори аж трьох авторів. 90-річний учасник національно-визвольних змагань громадсько-політичний діяч Ігор Олещук прочитав патріотичні поезії чотирьох поетів Тернопільщини.

У поетичному відеомарафоні в ролі декламаторів виступили депутати обласної та Тернопільської міської рад, освітяни, актори драмтеатру, журналісти, бібліотекарі, священнослужителі, учні шкіл. Активність виявили студенти насамперед Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Збиралися гуртом, щоб донести слово поетів-краян, члени ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка, представники соціального середовища молоді з інвалідністю, благодійного фонду «Карітас», міського територіального центру соціального обслуговування населення. Народні артисти України В’ячеслав Хім’як і Гриць Драпак теж долучилися до заходу.

Проєкт і справді вийшов у світ. Адже його підтримали не лише читці з Тернопілля. До поетичної ініціативи долучилися жителі міста Суми, Вінницької області. Андрій Підгурський багато років жив у Кракові, тепер повернувся на рідну землю, до поезії не залишився байдужим. У межам «Шляху серця» декламував деякі твори, як і українці, що живуть у Канаді.

За словами Віри Горошок, у відеомарафоні взяли участь майже 450 читців. Організатори заходу зворушені, адже тепер читачі приділяють увагу більше прозі, ніж поезії.

Поезія людям потрібна

Задав тон проєкту Олександр Смик. Перший день було присвячено саме його поетичній творчості. Він, як і згодом кожен автор, розповів коротко про себе і творчість, прочитав кілька власних віршів. Рефреном одного з них став рядок: «Я хочу жити в Україні». Пан Олександр зауважив, що масштабну ініціативу «Шлях серця» спрямовано на те, щоб ми навчилися жити в рідній країні.

Та чи не найбільше в межах проєкту прозвучало віршів Ганни Костів-Гуски. Здається, всі найкращі творчі сили зібралися, щоб гідно представити краянку. Лікарка за фахом, Ганна Костів-Гуска стала членом письменницької організації ще 1982 року. Вона зазначає, що для відеомарафону означила собі тему: «Моя земля, Борщівщина моя». Взялася поетичними рядками представити борщівську громаду, край, звідки корені її роду, де народилася, й живе. Певна річ, згадала унікальну борщівську сорочку.

Борщівські сорочки.
         Краса їх неповторна
         Дійшла до нас крізь протяги століть.
         Цей вишитий рукав борщівський чорний
         Дивує цілий світ, чарує цілий світ!

Вірші пані Ганни завдяки проєктові «Шлях серця» тепер звучать в інтернеті не лише рідною українською, а й італійською, узбецькою та білоруською мовами.

Умовою цього заходу було, аби люди читали вірші із книжки. Працівники обласної універсальної наукової бібліотеки так узялися популяризувати поетичні збірки тернопільських авторів. Хоч були декламатори, які воліли прочитати напам’ять той чи інший твір.

«Вийшло дуже добре, — радіє Віра Горошок. — Я вражена людською небайдужістю. З’ясувалося, що поезія їм потрібна. До того ж багато молодих з радістю долучалися до проєкту. Це приємно».

Знакові книжки

Тим часом у Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці до 30-річчя Української держави впроваджують ще один проєкт. Назвали його «30 знакових книжок, обраних читачами за роки незалежної України». Його започаткували ще торік, а завершать цього року в серпні. Бібліотекарі обирали по п’ять книжок українських авторів, серед яких тернопільські, стежачи за статистикою видачі читачам, наскільки видання певного року було популярним. Віра Горошок стверджує, що є книжки читані-перечитані, затерті. Це означає, що вони мали попит у людей, їх спрагло читали, а не ліниво гортали. Такі видання експонують на віртуальній виставці.

Тридцятий незалежний серпень України вже крокує її містами й селами. Радіймо цьому! І привітаймо нашу неньку з ювілеєм поетичними рядками Ганни Костів-Гуски, що зринули з її вуст під час творчого проєкту «Шлях серця».

Помудрішали твої діти,
         Стали вищими явори,
         Синє небо і стигле жито —
         Твого прапора кольори.
         Над тобою зоря погідна,
         Сонце волі незгасно сія,
         З днем народження, земле рідна,
         Україно, доле моя!