«Ранні пташки» — саме так прийнято називати дітей, які з’являються на світ передчасно. Помічено: вони змалечку змушені боротися за життя, тому нерідко виростають видатними людьми.

…Здавалося б, попереду ще місяць-два-три щасливого очікування малюка. Розмірених прогулянок парком з відчуттям приємної важкості від округлого животика, погладжувань його в тих місцях, де непосидюче маля штовхається то п’ятою, то голівкою, зворушливих покупок пелюшок та іншого приданого для новонародженого. Але кожна п’ята вагітна в Україні позбавлена всього цього через передчасні пологи.

Як це — стати мамою раніше від визначеного терміну? Як вдається забезпечити повноцінне життя діточкам, котрі з’явилися на світ з вагою, меншою за кілограм? Про це розповіли рідні передчасно народжених малюків та лікарі.

Допомогли антибіотики з-за кордону

Чернівчанка Ольга Шевцова донечку Марійку народила з вагою 1350 грамів. Потім було три місяці лікарні, сім видів антибіотиків, якими ледве вдалося перемогти пневмонію у крихітки.

«Було передлежання плаценти, трошки не доносила, — пригадує Ольга, пригортаючи красуню-донечку. — Народила на 30-му тижні вагітності. Потім два тижні в пологовому будинку, два місяці в реанімації. Нічим було годувати. Такий стрес! Нервова система здала, не розуміла, що відбувається.

Два місяці донечка була під крапельницями. Після цього почалася пневмонія, дитина дуже важко виходила з неї. Прокололи сім курсів антибіотиків, лише останній препарат допоміг. Нам порадили привезти ліки з-за кордону. Замовили антибіотик із Польщі, і він дав ефект. Потім ще залишився той препарат, то ми його іншій дитині передали.

Виписали нас із лікарні, коли донечці було три місяці, з вагою 1740 грамів — це теж дуже маленька вага. Але не боялася її доглядати — відчувала. Різниці не було в догляді між моєю першою дитиною і Марійкою».

За словами Ольги, нині, у три роки, Марійка зростом ще не наздогнала ровесників. Але вже рахує, добре знає літери. У садочок не ходить, бо їй зробили всього одне щеплення — від кору. І одразу після нього дитина перехворіла на кір. Тож батьки поки що не наважуються робити інші щеплення.

Щоб виходити крихітку, за перші три місяці в лікарні вони витратили приблизно 80 тисяч гривень. Але найважчим було зовсім не знайти гроші, зізнається мати.

«Те, що тут залишилося, — ось найбільша проблема, — Ольга прикладає руку до серця. — Якби ж можна було, як у фільмі «Люди Х», узяти й вирвати ті спогади. У таких ситуаціях дуже потрібна психологічна підтримка матерів. Хоч лікарі мене дуже підтримували, бо я з маленького міста в Миколаївській області, й маю щастя, що народжувала в Чернівцях. Там би нас не врятували».

«Син не дихав сам»

Анна Боднар із райцентру Сторожинець прийшла на черговий огляд до лікаря на сьомому місяці вагітності. Хворіла на застуду, була висока температура, тому Анну направили на крапельниці. Щойно почали крапати, відчула перейми. Терміново ввели ліки, щоб зупинити пологову діяльність. Зупинили. Але тільки на три дні. Синочок Арсен народився з вагою 2150 грамів.

«Дуже було страшно. Боялася не за себе, а за дитину, — пригадує Анна. — Він не дихав сам, йому ввели ліки, щоб відкрилися легені, але це не допомогло. Якби не підтримка рідних, не знаю, як би це пережила.

У дитини почалася пневмонія одразу після народження. Хлопчика поклали в інкубатор, наступного дня нас забрали в обласну лікарню з райцентру. А мене пустили до дитини аж через тиждень. На початку давали суміш, потім я зціджувала молоко. Перші два тижні він був у реанімації, а потім я була біля нього. Грудей він так і не брав, із пляшечки його годувала. Через антибіотики в нього дуже болів живіт, лікували йому кишківник. Загалом ми були в лікарні місяць. Потім ще до пів року його мучили кольки. Але впоралася завдяки підтримці рідних».

За маминими словами, Арсенко почав ходити в рік і чотири місяці. Тепер розвивається нормально.

«Насправді це не так страшно, як спершу здається, — зізнається Анна і радить усім, кому довелося народити передчасно: — Не варто нервуватися, цим ви собі не допоможете. Потрібно постійно казати своїм діткам, що ви їх дуже любите, що на них чекають удома всі родичі. Тож постарайтесь одужувати швидше».

Дві операції і шість переливань крові

Трирічна Софійка народилася з вагою 690 грамів на п’ятому місяці вагітності. Її мама чернівчанка Оксана Молодик розповідає, що у пологовому відділенні їй одразу сказали: шансів немає. Мовляв, такі діти не живуть.

Проте сім’я не здалася і таки виходила крихітку. Три місяці в реанімації, шість переливань крові, операція на серці через вроджену ваду, операція з відновлення слуху в Польщі. Гроші на лікування допомагали збирати волонтери.

Нині Оксана пишається, що їм вдалося виходити дитину з таким раннім терміном народження, що має чудову донечку і своїм прикладом надихає інші родини.

«Вони виростають повноцінними людьми»

«Недоношеність — це не вирок, — ділиться досвідом чернівчанин Денис, батько двох малюків, які народилися раніше терміну. — Це зайвий привід любити своє дитя, більше часу йому приділяти.

Мій старший син народився на 30-му тижні вагітності з вагою 1700 грамів. Молодша донька Аліска — на 34-му тижні й важила трохи більш як 2 кілограми».

Батькам, на чию долю випали такі випробування, Денис радить: «Дізнавшись про загрозу передчасних пологів, мобілізуйте всю сім’ю на боротьбу з невиношуванням. Старайтеся максимально пролонгувати вагітність. Якщо вже сталися передчасні пологи, не впадайте у відчай. Це дуже важливо. Усе відновиться, із часом стане на свої місця. Усе-таки в Україні нині доступні сучасні медичні технології, тож більшість недоношених дітей виживає і нормально розвивається. Вони виростають повноцінними людьми, які отримують любов батьків і дарують їм власну».

Народився 700-грамовим і став вундеркіндом

Бабуся чотирьох передчасно народжених онуків Лариса Полюбакіна щодня виходжує таких крихіток у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Доцент кафедри педіатрії Буковинського державного медичного університету, вона може розповісти сотні історій «ранніх пташок».

«Мої діти народилися доношеними, а всі четверо онуків побачили світ передчасно, — каже Лариса Вікторівна. — Що таке передчасне народження дитини? Це комплекс чинників: мати-плацента-плід, зовнішнє середовище, стреси, захворювання. Наприклад, навесні більше дітей народжується передчасно. У період сонячної активності також. Тому треба до цього ставитися спокійно, особливо коли дитина у важкому стані. Це дуже важко. Але слід тримати себе в руках. Однак є батьки, з якими дуже приємно спілкуватися. Вони непокояться, але налаштовані на краще, дуже зважено поводяться. Потім наслідки бувають більш сприятливі».

Лариса Вікторівна запевняє: таких дітей природа часто обдаровує особливими здібностями: «Черчілль, Бонапарт, Леонардо да Вінчі, Наполеон, Ейнштейн народилися передчасно. Тобто крихітні ніжки, є такий вислів, залишають великий слід в історії. З передчасного народження життя не закінчується, як у відчаї можуть подумати батьки. Воно тільки починається. Залежить від батьків, наскільки вони будуть активними, свідомими. Адже народження дитини — це завжди щастя.

Такі діти змалку вчаться боротися, тому й досягають в житті багато, — пояснює лікарка. — Одна з пацієнток з дитиною вагою 750 грамів три місяці перебувала в нас у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Цьому хлопчикові не давали шансів на життя. Нині він ходить у третій клас, відмінник, ще до школи, самостійно за комп’ютером, вивчив китайську мову — 3700 ієрогліфів. Займається біологією і знає латиною назви багатьох видів напам’ять».

Тобто недоношеність — це не вирок. Майбутнє в передчасно народжених дітей може бути чудове. Але якщо батьки налаштовані позитивно. Якщо ж батьки зневірені, реакція може бути різною. Займатися самокатуванням, шукати крайнього — чому це сталося, хто що погане зробив, — це найгірше, що може бути. Лікарі борються за кожне життя, але наслідки залежать і від мотивації батьків. Мамам радимо: усі свої занепокоєння, невдачі, горе залишайте за дверима. Якщо заходите в палату до дитини, яка перебуває на штучній вентиляції легень чи потребує підтримки, спілкуйтеся з позитивною мотивацією.

Біополе матері може вирівняти біополе дитини. Це довела наука. Тому за кордоном є психологи, які займаються внутрішньоутробним розвитком плоду. У Європі є навіть телеканал, де 24 години на добу показують, як позитивно налаштуватися тим, хто планує зачати чи очікує на народження дитини. На жаль, у нас, в Україні, в цьому питанні ще дуже велика прогалина. Колись ми говорили, що наше соціальне середовище формує наші здібності. А тепер навпаки. Від соціального середовище залежить усього 3—5% здібностей, тому такі популярні батьківські школи, і їх варто відвідувати ще плануючи вагітність. За словами лікарки, більшість передчасно народжених дітей за кілька років за рівнем розвитку наздоганяють ровесників. Хоч, на жаль, буває й інвалідизація.

«Скажімо, була у нашому відділенні дівчинка з вагою 600 грамів. Тепер їй три роки. У неї залишилися тільки проблеми зі слухом, носить слуховий апарат, — пригадує Лариса Вікторівна. — У нас в лікарні є дитина, яка народилася 550-грамовою. Вона вже важить більш як кілограм. Нормально розвивається, особливих скарг нема. Але й вона пройшла певні важкі стани. Тому є всі можливості для виходжування таких дітей».

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

«Плануйте вагітність і вчасно обстежуйтеся»

Олена ВЛАСОВА,
лікар-неонатолог,
асистент кафедри педіатрії
та дитячих інфекційних хвороб БДМУ:

— Щороку в середньому 20 тисяч дітей в Україні народжуються передчасно. 80% з них виживають. Це на рівні світових показників. Звичайно, у нас не вистачає такого обладнання, як за кордоном. Однак ми виходжуємо і надаємо якісну медичну допомогу на рівні європейських стандартів.

У світі передчасно народжуються 4-16% дітей, в Україні — 4-5%. Причин цього дуже багато, вони часто пов’язані між собою: захворювання у жінок — хронічні чи гострі, соціально-економічний стан, вік до 15 років і понад 40, надмірні фізичні навантаження. Жінки, які ведуть нездоровий спосіб життя, курять, вживають алкоголь чи наркотики, також можуть народжувати передчасно.

Щоб запобігти цьому, слід планувати вагітність правильно, вести здоровий спосіб життя, контролювати стан свого здоров’я і не пропускати лікарських оглядів. Часом у селах вагітні приходять ставати на облік на 30-му тижні або не здогадуються про свою вагітність аж до початку пологів.

У лікарнях намагаються забезпечувати таких передчасно народжених діток, але не завжди це вдається, тому залучаємо різні благодійні організації. Усі витрати на ліки, звичайно, лягають на плечі батьків. Держава лише офіційно закуповує сурфактант, який потрібен їм для розкриття легень.

Недоношених дітей в Україні стали виходжувати офіційно з 2007 року. До того офіційно таких діти вважали плодом і жодної спеціальної допомоги не надавали. А нині з 22 тижнів це діти. Передчасно народженими вважаються малюки, які побачили світ із 22 по 37 тиждень вагітності. Якщо вони важать менш як кілограм, то це діти з екстремально низькою вагою.

Ця проблема у світі постійна. У менш розвинених країнах вона гостріша. У розвиненіших вона теж є, але можливості там інакші. Оскільки в них високоякісна техніка, тамтешні діти, можливо, не потребують значних реабілітаційних заходів. Хоч усім новонародженим з вагою менш як кілограм необхідне спеціальне лікування.

Надія МАКУШИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»