Об’єднані загальною темою прагнення до свободи, роботи вітчизняних і закордонних авторів продемонстрували досягнення найновіших інформаційних технологій. На незвичайній виставці побував і кореспондент «Урядового кур’єра».

Рухомі картини про війну і Чорнобиль

Перша виставка цифрового та медіа мистецтва «Ukranian-Бієнале» відбулася у Києві 2021 року. Нинішня в Ужгороді демонструє 16 робіт митців з України та з-за кордону. Рухомі зображення, продемонстровані на великих моніторах, занурювали в таємничу атмосферу відеоперетворень, у яких поєднано майстерність художника і програміста. 

Поряд зі спогляданням мальовничих українських пейзажів Олега Шупляка, які змінюються, набуваючи різних форм і вимірів, можна було перенестися в атмосферу Майдану Незалежності 2013 року. Історичні кадри відтворюють побиття молоді, що стала тоді на захист курсу на євроінтеграцію. Прагнення до свободи, виявлене на Майдані, неможливо відбити поліцейськими кийками.

Ще одна наскрізна тема, пов’язана з євровибором і захистом української незалежності, — події російсько-української війни. Цифрові технології дали змогу наблизити війну до глядача й подивитись на неї в реальному вимірі. На одній з відеоробіт — Харків, символічно зображений у вигляді велетня, який стримує гігантських розмірів чорну кулю. Рухома картина нагадує про незламний дух великого українського міста.

Окремо прозвучала тема Чорнобиля. Одягнувши спеціальні окуляри для перегляду відео, можна було опинитися всередині чорнобильських споруд, осягнути їхній масштаб, як і ту загрозу, що супроводжувала ліквідаторів аварії. Навіть сьогодні перебувати там небезпечно, проте з допомогою відеотвору Валерія Коршунова «Артефакти Чорнобиля» екскурсія на об’єкти ЧАЕС можлива.

Цей автор представив ще одну роботу на тему аварії на ЧАЕС — перформанс «Прометей». Мовою символів він закодував долю колишніх жителів Прип’яті, які більше не зможуть повернутися додому.

«Повіривши в легенду, що вони, працівники АЕС, немовби міфічний герой, дарують світло Україні, вони або не знали, або не хотіли вірити в іншу частину легенди — за самовпевненість і непокірність карають боги», — розмірковує автор.

Українці витримали конкуренцію

Роботи, створені за новими технологіями, ужгородці бачили чи не вперше. І це привабило на вернісаж сотні глядачів, які ділилися враженнями про незвичайну виставку, тож весь тиждень був аншлаг. Вхід був вільним.

У творців цифрового мистецтва величезний потенціал, адже вони не обмежуються ні фізичними, ні технологічними умовностями. Є лише авторська воля, і це основа їхньої творчості, вважає організаторка виставки Світлана Коршунова.

«Мистецтво завжди відображає свій час і намагається говорити з глядачем сучасною мовою, — розповіла пані Світлана. — Живемо в добу цифрових технологій, споживаємо неймовірну кількість контенту, тож мистецтво має бути в тому самому форматі, в якому ми звикли сприймати іншу інформацію».

Цікавою видалася думка Валерія Коршунова — куратора виставки: «Вважаю, що сучасне мистецтво має рухатися у віртуальні простори. Якими вони мають бути? Більш інтерактивними, ніж відомі нині».

«Українські майстри цього жанру витримують конкуренцію на європейському і світовому медіаринку, — зазначила Світлана Коршунова, — що й дало змогу влаштовувати такі бієнале в Україні. Чекаємо на нові їхні успіхи. Завдячуємо міністерству закордонних справ Німеччини та інституту Гете в Німеччині, які підтримали проєкт виставки і надали матеріальну підтримку».

Раніше цифровий вернісаж побував у Львові і викликав величезний інтерес у глядачів. Далі поїде до Києва.