НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ 

Легковажність чи злочинна підступність однаково дорого обходяться державі
 

Починаючи із суботи багато хто в Україні зітхнув із полегшенням:  спеку почали витісняти рясні дощі, що принесли довгождану свіжість та прохолоду. Але, вочевидь, найбільше такий «дарунок небес» потішив пожежно-рятувальні служби та лісівників, оскільки висока температура повітря, помножена в багатьох випадках на безпечність, а то й просто байдужість відповідальних за стан довкілля осіб, і на злочинне безкультур’я стихійних відпочивальників на природі, призвела до кількох масштабних загорянь у лісових масивах і заповідниках. Минулого тижня довелося гасити щонайменше півтори сотні пожеж у природних, як тепер кажуть, екосистемах різних регіонів держави, повідомив начальник відділу оперативно-чергової служби департаменту управління рятувальними силами МНС України Володимир Демчук.

Особливо не пощастило в цьому плані Херсонщині. З перших днів серпня тут тільки те й робили, що боролися з вогняною стихією.  Щойно ліквідували пожежу на території Збур’ївського лісництва ДП «Голопристанське ЛМГ» поблизу села Стара Збур’ївка, від якої постраждало майже 100 га сухої трави, 10 га лісової підстилки та 4 га верхового лісу, як 4 серпня спалахнула окремими осередками суха трава площею майже 100 га в унікальному біосферному заповіднику «Асканія-Нова» в Чаплинському районі…

Проте всю місцеву та й загальнодержавну статистику МНС перевершили пожежі, що виникли вранці 9 серпня на території Корсунського, Велико-Копанівського, а трохи згодом і Раденського лісництв у Цюрупинському районі. Першими густий дим в глибині лісу тоді помітили жителі селища Кринки. Вони й забили на сполох. Поки рятувальники добиралися до епіцентру загоряння, через сильні пориви сухого розпеченого вітру вогонь поширився майже миттєво і до кінця дня охопив кількома осередками площу до 1000 га. До того ж, ситуацію максимально ускладнював так званий верховий характер розповсюдження полум’я, коли дерева, як сірники, починали палати з верховіття. Боротися з такою напастю дуже складно, кажуть фахівці.

Природно, пожежу відразу класифікували за найвищим рівнем небезпеки. Наступного дня після прибуття сюди Прем’єр-міністра Миколи Азарова на повну силу запрацював оперативний штаб з ліквідації пожежі, який очолив Секретар РНБО Андрій Клюєв, а також урядова комісія з розслідування її причин. Переповідати всі перипетії протиборства зі стихією не будемо, зазначимо лише, що на ранок п’ятниці поширення полум’я вдалося зупинити, відвернувши тим самим загрозу від населених пунктів, а 11 серпня розбурханий вогонь було подолано. Для ліквідації пожежі залучали майже 2 тис. осіб особового складу різних відомств, зокрема МНС, Міноборони, МВС, Держлісагенції і навіть Укрзалізниці, яка направила на допомогу рятувальникам спеціальний пожежний потяг. Технічно боротися з вогнем допомагали понад півтори сотні одиниць техніки — аж до пожежних літаків Ан-32П і вертольотів Мі-8 з водозливними пристроями включно.

Ніяк не применшуючи зусиль рятувальників МНС у цій безпрецедентній операції, відзначимо участь у ній інших, ніби й непрофільних структур. І хоч подейкують, що належним чином усе запрацювало лише після втручання Прем’єра, помітний внесок у боротьбу з вогнем внесли військовики та спеціальна техніка Збройних сил, оперативну групу яких особисто очолював глава оборонного відомства Дмитро Саламатін. З перших годин для гасіння пожежі та охорони громадського порядку було піднято й підрозділи міліції.

А тепер про найнеприємніше — про наслідки. Точні висновки ще попереду, та за попередніми розрахунками, завдані вогнем збитки становлять від 15 до 17 млн гривень. Правоохоронці вже відрапортували, що винуватця пожежі встановили і навіть розшукали. Ним виявився місцевий пастух, котрий нібито необачно кинув у суху траву недопалок, про що й зізнався та покаявся… Але, на переконання його односельців, все не так просто, як здається. В області ходять чутки, що в лісі хтось вів незаконні вирубки дерев, і щоб сховати кінці у воду, масив підпалили… Звичайно, недопалок міг запросто спричинити пожежу, але очевидці стверджують, що зайнялося в кількох місцях майже одночасно.

Якщо це так, конче потрібно не лише точно визначити причини і встановити винуватців, а й зробити правильні висновки. Тим паче, що директор Гідрометцентру Микола Кульбіда прогнозує повернення спекотної погоди вже 20—23 серпня, а літо, схоже на нинішнє, далеко не останнє.