Херсонський міський голова 
Володимир САЛЬДО

У Херсоні ліфти прирівняли мало не до громадського транспорту. Адже для того, щоб проїхатися в підйомнику, потрібно придбати своєрідний проїзний — пластикову картку на певну кількість поїздок. Якщо ж у такий «платний» ліфт заходить кілька осіб — достатньо, щоб хтось один розрахувався карткою. У зв’язку з цим мені розповіли один курйозний випадок про те, що в ліфт зайшло кілька осіб, і кожен розраховував, що заплатить сусід. Перемогла принциповість — пішки почали підніматися всі… Цікаво, що в Херсоні одні ліфти працюють на картковій системі, інші ж — як і раніше: просто натискаєш кнопку піднімаєшся чи спускаєшся. Чи вигідною виявилася «карткова система»? Про це розмовляємо з міським головою Херсона Володимиром Сальдо.

— Володимире Васильовичу, звідки взялася ідея перевести ліфти на карткову систему?

— Це практика, яку використовують у кількох містах України. І досвід показує, що вона ефективна. Люди самі регулюють користування вертикальним транспортом, тобто ліфтами. А як і в будь-якому транспорті, проїзд має оплачуватися. Це крок у боротьбі з несплатою за надані послуги. Адже свого часу ми зіткнулися з гострою проблемою несплати мешканцями багатоповерхових будинків за послуги, які надавали спеціалізовані ліфтові підприємства. Із запровадженням карток отримані за користування ліфтами кошти спрямовують на утримання та ремонт ліфтів, а отже, й збереження ліфтового господарства.

— Скільки зараз будинків у місті обладнано ліфтами з картками, а скільки залишилося на старій системі чи планують перехід на якусь одну систему?

— Нині в Херсоні 1385 ліфтів. Карткоприймачами обладнано 1134. А 251 залишився на старій системі. Переведення здійснювали поступово: спеціалізовані ліфтові організації встановлювали карткоприймачі у тих житлових будинках, де на це було отримано письмову згоду мешканців як співвласників будинку. 100% переведення на карткову систему ми поки що не плануємо.

— Скільки люди платять за одну поїздку і чи зручно їм поповнювати рахунки на картках?

— Одна поїздка коштує 18 копійок. У місті створено 10 пунктів для придбання карток або їх поповнення. Для зручності городян ми вирішуємо питання щодо збільшення кількості таких пунктів.

— Херсонці розповідають про різні прикрі випадки з картками. Наприклад, про те, що за одну поїздку «з’їдалося» по 5-10 поїздок, а одного разу — навіть 52 (це реальний факт). Чому так стається і як унеможливити такі неприємні ситуації?

— Це прикрий випадок. Але думаю, що якщо такі ситуації і трапляються, вони поодинокі. Техніка є технікою, тому, безперечно, вона може ламатися. Практика ж показала, що основна причина таких неприємних випадків — неправильне користування карткою. Тому працівники спеціалізованих ліфтових підприємств проводять своєрідні інструктажі для користувачів. Та в будь-якому разі при виникненні подібної ситуації у технічній лабораторії ліфтових підприємств перевіряють технічну справність картки і за наявності дефектів споживачам повертають вартість невикористаних поїздок.

— І ще одна річ, яка не дуже подобається херсонцям: те, що картка діє в межах певного району. А якщо, наприклад, людина приїхала в гості з мікрорайону Острів у мікрорайон Таврійський, то їй доводиться чекати, поки за нею спустяться, або підніматися пішки. Чи не виникало ідеї зробити ліфтові картки для всього міста універсальними?

— У Херсоні діють 4 спеціалізованих ліфтових підприємства з обслуговування ліфтового господарства. Відповідно вони мають різні розрахункові рахунки для отримання плати за надані послуги та утримання об’єктів ліфтового господарства. Перехід на єдину карткову систему можливий, але зі створенням у місті єдиного ліфтового підприємства. Це перспектива.

18 копійок — і ліфт ваш на одну поїздку. Фото Володимира ЗАЇКИ   

— На жаль, люди говорять більше про мінуси карток, аніж про плюси. І все-таки, які плюси цього способу оплати ви можете назвати?

— Так, неможливість використання картки для поїздки в іншому мікрорайоні міста — мінус карткової системи. Але плюсів набагато більше. Адже спеціалізовані ліфтові підприємства отримують оплату прямо від споживачів, а не від житлово-експлуатаційних організацій, і при цьому нема заборгованості за надані послуги. І, як я вже казав, ці кошти спрямовують на утримання, технічне обслуговування та ремонт ліфтів. Крім того, карткова система забезпечує економію електроенергії, дає змогу збільшити експлуатацію ліфтового обладнання на багато років та врегульовує питання сплати за поїздку ліфтами мешканцями других поверхів багатоповерхівок.

Думаю, що саме карткова система взаємоприйнятна, а отже, вигідна всім: і споживачам, і комунальникам, і ліфтовикам.

— Нині всього кілька міст України використовують картки для оплати ліфтів, та й то лише в частині житлового фонду. На вашу думку, чому ця справа так повільно поширюється і яке майбутнє може бути в цього способу оплати?

— Будь-яка нова практика запроваджується не в один момент. І я впевнений, що «агресивні» методи тут не потрібні. Перехід на карткову систему оплати за користування ліфтами можливий, коли до цього будуть готові як самі мешканці багатоповерхових будинків, так і їхні співвласники. Це господарський підхід, коли кожен споживач сам вирішує: користуватися йому цією послугою чи ні, і якщо користуватися, то як саме. Думаю, що ця система — яскравий приклад саме такої форми надання послуг, якої люди зараз вимагають: чітко розуміти, за що і скільки ти маєш сплатити. Абсолютно прозоро. Безперечно, вона має майбутнє. Нині ми шукаємо шляхи ефективнішого надання цієї послуги.

Інна КОСЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир САЛЬДО. Народився 12 червня 1956 року в селищі Жовтневому Миколаївської області. 1978-го закінчив Криворізький гірничий інститут.  Трудову діяльність розпочав у тресті “Херсонбуд”. У 2001 році був призначений заступником голови Херсонської ОДА. Обирався на посаду міського голови Херсона у 2002, 2006 та 2010 рр.  Повний кавалер ордена «За заслуги» (1999 - ІІІ ступеня, 2006 – ІІ ступеня, 2011 – І ступеня).  Кандидат економічних наук. Визнаний кращим мером України в рамках загальнонаціональної програми «Людина року – 2008». 

ЯК У СУСІДІВ

ВІННИЦЯ

«Мозок» ліфтів оберігає замок

ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР. Коли торік по телебаченню показали сюжет, як в одному з міст почали красти плато управління ліфтом  та  детально «розжували», де оте встановлено і чим цінне, то невдовзі у Вінниці за один день поцупили «мізки» з п’яти ліфтів.

— Тому там терміново мусили встановити штаби з надійними замками, — згадує директор департаменту житлового господарства Вінницької міської ради Сергій Кушнір.

Зауважимо, що у багатоповерхових будинках міста ліфти працюють і в них чисто. Зрушення почалися після того, як було утворено спеціалізоване комунальне підприємство, яке нині обслуговує більшість ліфтів. Також на цьому ринку працює 3 приватних підприємства. Конкурентне середовище спонукає дбати про якість послуги, однак проблеми виникають. Річ у тім, що 25-30% ліфтів відпрацювали чверть віку, а коштів для їх модернізації немає.

Олег ЧЕБАН,
«Урядовий кур’єр»

КИЇВ

І гроші на ремонт дали

МОДЕРНІЗАЦІЯ. До кінця року у столиці відремонтують 686 ліфтів. Зокрема, 10-15% ліфтового господарства підлягає модернізації, інші — будуть замінені на нові.

За словами заступника начальника Головного управління житлового господарства Києва Володимира Баженова, в усіх відремонтованих ліфтах відновлять зв’язок з диспетчером, а також у найближчих планах столичної влади — створення комунального підприємства «Київліфтсервіс». Окрім того, зауважив посадовець, у разі  вандалізму та викрадання ліфтового устаткування, глави районів надаватимуть відповідні матеріали до правоохоронних органів.

До речі, на ремонт та заміну ліфтів виділено 170 млн грн, про це повідомив начальник Головного управління житлового господарства Києва Володимир Стороженко.

Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»

ХАРКІВ

Підйомники з комфортом

 КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ. У Харкові почали з’являтися гідравлічні ліфти. Як розповів директор КП «Харківміськліфт» Анатолій Кандауров, їхні переваги над старими конструкціями в тому, що вони комфортабельніші, безшумні, енергоощадні і надійніші в експлуатації. Сьогодні комунальні новинки, за словами керівника «Харківміськліфту», встановлюють у центрі Харкова на  вулиці Сумській та в районі «ХТЗ». А перший гідравлічний ліфт уже запрацював у п’ятиповерховому бекетівському будинку на  вулиці Пушкінській, 67/69. У планах підприємства — запровадження гідравліки в усьому ліфтовому господарстві міста. Нині в обласному центрі налічується 10,2 тис. ліфтів, більшість яких — 6670 — перебувають у комунальній власності. Крім Харкова, як зазначив Анатолій Кандауров, «Харківміськліфт» надає послуги ще восьми містам України: Києву, Полтаві, Сумам та іншим. Цей напрямок своєї діяльності  «Харківміськліфт» планує  розвивати й надалі.

Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»