Кабінет Міністрів утворив Координаційний центр під головуванням Прем’єр-міністра для реалізації планів стійкості регіонів та затвердив положення про його роботу. Як повідомила Юлія Свириденко, до його складу увійшли представники профільних міністерств і центральних органів виконавчої влади, представники Верховної Ради, Офісу Президента, голови обласних військових адміністрацій та державних компаній, зокрема НЕК «Укренерго», НАК «Нафтогаз України», АТ «Укрзалізниця».

Основні завдання Координаційного центру — координація дій усіх причетних органів центральної і місцевої влади для своєчасної та належної реалізації планів стійкості регіонів відповідно до головних напрямів: інженерно-технічного захисту енергооб’єктів; розвитку розподіленої генерації; забезпечення безперебійного теплопостачання; безперебійного водопостачання та водовідведення.

«Готуємо проведення першого засідання Координаційного центру цього тижня. Спільно з регіонами стратегічно посилюємо енергетичну стійкість країни і готуємося до наступної зими», — наголосила очільниця уряду.

Центр працюватиме як тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів. Його головне завдання — забезпечити узгоджену роботу центральних і місцевих органів влади під час реалізації планів стійкості, спрямованих на підвищення захищеності систем життєзабезпечення та критичної інфраструктури.

Центр координуватиме, зокрема, виконання заходів комплексних планів стійкості, аналізуватиме стан їхньої реалізації, визначатиме проблемні питання, що виникають під час виконання заходів, та напрацьовуватиме механізми їх вирішення. Також передбачено підготовку рекомендацій і пропозицій для Кабінету Міністрів та участь у вдосконаленні нормативно-правової бази щодо забезпечення стійкості регіонів.

Центр взаємодіятиме з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, НКРЕКП, підприємствами, установами та організаціями, а також міжнародними партнерами для забезпечення ефективного виконання планів стійкості.

«Комплексні плани стійкості — це практичний інструмент підготовки регіонів до роботи в умовах воєнних викликів. Їхня реалізація потребує постійної координації між центральною владою, регіонами та підприємствами критичної інфраструктури. Координаційний центр дасть змогу оперативно відстежувати виконання планів, вирішувати проблемні питання та забезпечити виконання основних заходів до наступного опалювального сезону», — зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Системна підтримка

Уряд продовжує системну підтримку українських виробників у галузі сільського господарства. Про це повідомила Юлія Свириденко.

За її словами, Кабінет Міністрів запроваджує порядок і механізм визначення зон ризикованого землеробства, що дасть змогу більш адресно надавати державну підтримку агровиробникам, які працюють у складних умовах.

Визначення зон ризикованого землеробства здійснюватимуть за двома головними критеріями:

• кліматичні умови — критичний рівень продуктивної вологи в ґрунті, що має бути підтверджений лабораторними дослідженнями;

• наслідки бойових дій — якщо земельні ділянки розташовані поблизу кордону з державою-агресором або лінії зіткнення чи забруднені вибухонебезпечними предметами.

Для одержання підтримки агровиробник має бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі та до 1 липня подати через електронний кабінет заявку щодо відповідних земельних ділянок. У разі визначення ризику через нестачу вологи необхідно додати висновок лабораторії.

Переліки таких земель формуватимуть обласні військові адміністрації, а остаточне затвердження здійснюватиме Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства до 31 серпня.

«Для територій, що зазнали впливу бойових дій, визначення здійснюватиметься автоматично на основі даних державних реєстрів без необхідності надання додаткових довідок. Після затвердження переліків земель агровиробники, які працюють у зонах ризикованого землеробства, зможуть одержати державну підтримку», — зазначила очільниця уряду.

Також уряд уніс зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів у галузі управління відходами. Рішення спрямоване на спрощення та уніфікацію процедури надання адміністративної послуги з видачі або відмови у видачі висновку на транскордонне перевезення відходів.

Допомогу виплатять найближчим часом

Кабінет Міністрів ухвалив постанову, якою врегульовано питання щодо виплати у 2026 році одноразової грошової допомоги «Зимова підтримка» обсягом 6500 грн тим категоріям громадян, які набули право на неї у 2025 році, але не отримали кошти через завершення бюджетного року.

«Ідеться про нарахування для 50 721 отримувача, які буде профінансовано найближчим часом. Затримка платежів пов’язана із завершенням бюджетного року та закриттям рахунків. Загальна потреба становить майже 330 млн грн, кошти для цієї програми передбачено в повному обсязі», — повідомила Юлія Свириденко.

Загалом 410 тисяч українців отримають виплати 6500 грн. Уже виплачено 2,43 млрд грн для 374 тисяч отримувачів.

Нагадаємо, на виплати обсягом 6500 грн мають право найбільш вразливі категорії:

• діти, над якими встановлено опіку чи піклування;

• діти з інвалідністю у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях;

• діти з малозабезпечених сімей;

• діти та особи з інвалідністю I групи з числа ВПО;

• одинокі пенсіонери.

«Ті, хто подав заяви вчасно та має встановлене ПФУ право на допомогу, отримають її в повному обсязі найближчим часом. Урядове рішення дасть змогу повністю забезпечити підтримку вразливих верств населення», — зазначив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.

Джерела:
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ
Міністерство розвитку громад та територій
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності