То чи всюди освіта серед пріоритетів уваги чиновників на місцях? Однозначно — ні. Інколи це «ні» заходить у такий глухий кут, що міністр освіти і науки Лілія Гриневич акцентувала на цьому увагу народних депутатів під час години запитань до уряду у Верховній Раді.
Зокрема посадовець наголосила, що питання з організацією опорних шкіл та закупівлею шкільних автобусів дуже повільно вирішують на місцях: навіть надані з державного бюджету 200 мільйонів гривень на оснащення опорних шкіл, а також 600 мільйонів гривень на шкільні автобуси осіли в місцевих бюджетах без реалізації. Це, як-то кажуть, суто конкретика — візьми і купи. То що вже казати про значно складніші (в уяві тих посадовців, які не звикли одразу братися до справи, а то й саботувати) завдання, які полягають у роз’ясненні тих чи тих рішень центральної влади.
«Утворення опорних шкіл — складний процес. І складний він саме тому, що на місцях не змогли показати переваги для дітей, які завдяки опорній школі у старших класах можуть отримати значно вищу якість освіти», — зазначила Лілія Гриневич.
Не знято з порядку денного і гострі проблеми щодо фінансування професійно-технічної освіти, хоч міністерство ще на початку літа дійшло згоди щодо цього питання з містами обласного значення. Так, уряд надав 98 мільйонів гривень тим із них, які мають видатки на ПТО понад 20% витратної частини бюджетів. Тим часом, констатує міністр, «ми бачимо, що заборгованість знову починає зростати. Причому не в бідних містах чи областях, а в тих, керівництво яких злісно не виконує своїх повноважень. І ми зіткнулися із ситуацією, коли в місті лежать на депозитах сотні мільйонів гривень, є кошти на рахунку казначейства, а місто створює заборгованість щодо своїх професійно-технічних навчальних закладах».
Чи може бути якісна освіта без підручників? Запитання риторичне. Але ті дорослі, які залишили учнів 4 та 7 класів без обов’язкових для навчання книжок, очевидно, так не вважають.
Чому виникла така прогалина? «Торік половину потрібних підручників було надруковано коштом державного бюджету. Другу частину мають надрукувати на місцях. Ця субвенція надійшла трьом тисячам суб’єктів органів місцевого самоврядування. Частина з них справилася чудово, проте є області-аутсайдери, де ми маємо показники лише 48—50% забезпечення підручниками від загальної потреби», — пояснила Лілія Гриневич. Тож далі в інформації з місць від наших кореспондентів Євгена Логанова та Володимира Галаура — саме про позитив.
Ремонт за бюджетні, а не батьківські кошти
Те, що опорні школи — це шлях до якісного навчання, добре розуміють на Запоріжжі. Тут триває робота щодо їхнього створення. Заступник голови облдержадміністрації Едуард Гугнін каже, що це шанс випускникам сільських шкіл стати конкурентними в боротьбі за бюджетні місця у вишах. «Не треба очікувати на створення в районах об’єднаних територіальних громад, щоб робити таку потрібну справу, коли є підтримка від держави та обласної влади», — зазначає він.
Цього року в області започатковано чотири опорні заклади з вісьмома філіями для 1597 учнів. За рахунок освітньої субвенції з державного бюджету області на придбання шкільних автобусів надано 16 мільйонів 800 тисяч гривень на умовах співфінансування.
Змогли запоріжці створити умови для успішного функціонування 61 позашкільного закладу з майже 3,5 тисячі гуртків, які відвідують 49 тисяч 723 вихованці, 20 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, де зайнято майже вісім тисяч дітей. У школах створено 3 184 гуртки, які відвідують понад 52 тисячі дітей. Тим часом директор профільного департаменту облдержадміністрації Тетяна Озерова вважає, що треба знайти можливість для відкриття нових позашкільних закладів, передовсім дослідницького напряму.
А в обласному центрі, за дорученням Запорізького міського голови Володимира Буряка, розробили комплексну програму збільшення фінансування системи освіти. Цього року це понад 130 мільйонів гривень, що втричі більше, ніж торік. Тож до початку нового навчального року виконано ремонти в понад 200 школах та дитсадках без запускання рук до кишень батьків.
Харків і надалі фінансуватиме всі ПТУ
Понад три тисячі учнів професійно-технічних учи?лищ Харкова навчатимуться нинішнього навчального року за кошти міського бюджету. Як розповіла директор профільного департаменту міської ради Ольга Деменко, регіональне замовлення на підготовку кадрів у ПТУ міста становить у 2016 році 3633 місця. Загалом станом на 1 червня у цій системі навчалося 8 тисяч учнів. «Є ПТУ, де здобувають освіту 40 дітей замість 200, на яких розраховано навчальний заклад. При цьому є училища, як, наприклад, Харківський професійний ліцей харчових технологій та торгівлі, де стовідсоткова наповнюваність. Випускників цього ліцею ми відразу беремо працювати в наші школи і дитячі садки», — зазначила директор.
За словами Ольги Деменко, з міського бюджету на утримання професійно-технічних училищ у цьому році спрямовано 182,5 мільйона гривень. Місто й надалі фінансуватиме всі ПТУ: їхні поточні витрати, зарплати викладачів, комунальні платежі, харчування учнів соціально незахищених категорій, пільговий проїзд у метро і на електротранспорті. «Наше головне завдання, — каже Ольга Деменко, — це розвиток ПТУ. Показати, що є хороша альтернатива здобути освіту в училищі, а не тільки в університеті. Ми зацікавлені в підготовці кваліфікованих фахівців, які потрібні міському господарству». Керівник департаменту освіти також повідомила, що училища, розташовані в Харкові, досі не передано в комунальну власність міста, з бюджету якого вони фінансуються.
Сергій ДМИТРУК
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+