Треба розробити таку формулу фінансування вищої освіти, яка дасть змогу надавати кошти високоякісній освіті, буде прозорою, а також враховуватиме міжнародний досвід, наголосила перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун, представляючи позицію міністерства під час дискусії щодо цієї проблеми, яку організував аналітичний центр CEDOS. «Ми змінюємо механізм державного замовлення на інший тип фінансування, який грунтуватиметься на результатах», — повідомила вона.
Хоч певні правила залишаються незмінними: для дієвої системи фінансування вищої освіти університети мають відповідально ставитися до підготовки студентів, намагатися якомога більше залучити на навчання найкращих абітурієнтів. У свою чергу вступники, обираючи виш, мають зважати передовсім не на його популярність, а орієнтуватися на конкретні показники його діяльності. «Завдяки новому механізму фінансування зможемо підкреслити сильні сторони системи і поліпшити вищу освіту загалом», — наголосила посадовець.
Запропонована модель фінансування містить кілька компонентів. Привертає увагу один із них — фінансування університетів на основі торішніх показників. «Ті, хто працює в університетах, повинні мати стабільність, знати, що вони отримують 70% фінансування минулого року, щоб мати змогу планувати роботу на майбутнє», — прокоментувала цю пропозицію Інна Совсун. Вона зауважила, що потрібно розробити індикатори — показники, що грунтуються на результатах навчання найкращих студентів та можливості абітурієнтів вирішувати, до якого університету їм піти навчатися.
Інший компонент — якість дослідницької роботи в університетах. «Ми повинні розробити прозорі показники для оцінки якості досліджень та створити систему, де університети стануть не лише центрами навчання, а й центрами досліджень», — наголосила перший заступник міністра.
У Міністерстві освіти і науки вважають, що найкращі студенти повинні отримувати фінансування від держави. Для них пропонують створити соціальні фонди. «Стипендію отримуватимуть соціально вразливі категорії студентів, а також найкращі студенти. Однак не може бути 75% найкращих, бо це профанує саму ідею найкращий студент», — пояснила Інна Совсун. Один із варіантів підтримки спудеїв — надання кредитів на покриття видатків, пов’язаних із навчанням. Є студенти, які не претендують на соціальну стипендію, але їм потрібна матеріальна підтримка, зокрема на проживання. В такому разі пропонують частину коштів перевести у кредитне фінансування, зокрема щоб стимулювати і створити передумови для відповідальної поведінки студентів.
У новій моделі фінансування пропонують створити фонди капітального інвестування з огляду на потреби кожного університету. Деякі програми теж потребують державної підтримки, бо вони не можуть залучити велику кількість студентів, але дуже важливі для суспільства, наприклад інженерні спеціальності. «Якщо ми розподіляємо державні кошти вищому навчальному закладу, то повинні зважати на якість науково-дослідницької роботи. Основна ідея — створити таку систему, яка фінансово підтримуватиме високоякісну освіту», — додала чиновниця.
Що стосується фінансування приватних установ, то новий Закон України «Про вищу освіту» передбачає підтримку державними коштами приватних університетів. У змінах до законодавства, напрацьованих у Міністерстві освіти і науки, які представлять громадськості для обговорення, приватні навчальні заклади отримуватимуть фінансування за одним показником — кількістю студентів із числа найкращих, які захотіли навчатися у цьому закладі.
Щодо ще однієї проблеми — чи вмотивовані університети витрачати гроші на доступ до міжнародних наукометричних баз — перший заступник міністра зазначила, що міністерство веде перемовини про надання комплексної знижки українським інституціям на доступ до таких баз.
Що маємо нині. Система фінансування вищої освіти покриває оплату комунальних послуг університетів та оплату праці викладачів. Відомо, що кількість викладацьких ставок пов’язана із кількістю студентів. Замість того, щоб навчати меншу кількість студентів і мати гроші на інші видатки, насамперед на дослідження, це автоматично стимулює витрачання всіх грошей тільки на навчання.
Наталя ЛІЩИНСЬКА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+