Цей колоритний чоловік геть не схожий на військового. Мобілізований до Збройних сил минулого літа лікар-травматолог має поміж речей аж три… гітари: маленьку укулеле, класичну акустичну й електричну. У вільні хвилини він розважає підлеглих жанровим розмаїттям, тримаючи себе в музичній формі. Адже до всіх своїх чеснот він ще гітарист-вокаліст львівської панк-рок-групи «Бетон».
Першою мрією лікаря-музиканта, яку він плекав напередодні відпустки, було обійняти дружину й дітей. А ось друга — зіграти концерт перед давніми шанувальниками й новою публікою, якої в Місті Лева нині чимало.
Після схвалення рапорту на відпустку у Львові закипіла робота: музиканти групи розпочали організацію виступу, домовилися за місце й дату проведення, було залучено партнера для розповсюдження квитків. Ідеться не про масштаби стадіону — в передпродажу організатори мали 130 квитків. Це чудовий показник, оскільки зала вміщувала 140 людей, так би мовити, без передозу. А загалом шанувальників зібралося понад дві сотні. Це можна вважати рекордом і показником популярності.
Часу для творчої підготовки було обмаль. Між прибуттям додому і концертом команда встигла провести лише одну повноцінну репетицію. Шкода було марнувати час, хотілося швидше потрапити на сцену, пояснив наш герой. Та це не зіпсувало загального враження, бо майстерність і талант втратити неможливо. Музиканти зіграли всі пісні зі свого репертуару. За винятком двох-трьох, які потребували надто складної зіграності, — щоб не лажати жорстко.
«Було дуже гаряче від емоцій зали. Серед фанів присутні й військові у відпустках, і поранені на реабілітації, й комісовані, і волонтери, — згадував опісля Андрій Жолоб. — Траплялося, що військові безпосередньо з районів виконання замовляли через інтернет по кілька квитків із проханням роздати їх охочим перед концертом».
Хто хоч раз бував на рок-концерті, може уявити публіку та її стан. Люди з мобільними телефонами не просто споглядали виступ музикантів. Вони всотували кожен гітарний риф, кожну барабанну перебивку. Люди відривалися, казилися, штовхалися, всіх пронизував живий нерв! Адже бар’єра між сценою та шанувальниками не існувало. Ні в прямому, ні в переносному сенсі.
«Одне слово, все те, про що я мріяв у юності, що на концертах моєї групи відбуватиметься все саме так, здійснилося! — із захватом поділився враженнями Андрій Жолоб. — Емоцію не можу передати, це багаторазовий вибух мозку».
Попри воєнний стан музиканти вже планують майбутні концерти, мріють вийти на міжнародний рівень, залучивши іноземних організаторів. Їм не хочеться жити кожним днем війни. А хочеться мріяти, що буде після перемоги, мріяти та уявляти.
Утім, концерт не був просто самоціллю для задоволення творчих амбіцій талановитих музикантів. Він мав ще одну мету, практичну: зібрати кошти на потреби медичної роти 46 бригади, зокрема на ремонти реанімаційних автомобілів. Військові медики зрозуміють, про що йдеться. Бо ліків, медичних засобів і справних автомобілів на фронті забагато не буває.
Удень концерту вдалося зібрати 41 тисячу гривень. Окремо люди докидали ще на банківську картку. Кожну гривню буде спрямовано за призначенням, запевняє командир медроти: «Загалом завдяки волонтерам маємо змогу працювати нашим підрозділом в повному обсязі — і щодо забезпечення роботи, і щодо облаштування побуту побратимів».
офіцер служби зв’язків з громадськістю 46 оаембр,
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+