РЕФОРМА

Новий Митний кодекс дає шанс остаточно навести лад на пунктах пропуску, проте цим шансом ще треба зуміти скористатися
 

Українська держава анонсує ледь не революційні зміни в митному оформленні товарів. Усе має стати швидшим, простішим, прозорішим. «На митниці ми близькі до того, щоб взагалі не оглядати транзит, — він ітиме через Україну автоматично», — зазначає віце-прем’єр-міністр інфраструктури Борис Колесніков. Там же, де без митного оформлення обійтися не можна, процедура ця має здійснюватися в максимально стислі терміни. «Наші балтійські колеги, — каже Борис Колесніков, — витрачають на це 30 хвилин, не більше. Наша митниця тепер вимагає півтори години. Коли ми впишемося в 45 хвилин, це буде першим, але незначним успіхом. Прагнутимемо за 30 хвилин».

Незабаром контроль тут вестимуть лише митники. Фото Івана ШЕВЧУКА

Під ялинку

Новий Митний кодекс набуде чинності вже першого дня нового року. Під час його розроблення було враховано досвід 18 європейських країн та вимоги Кіотської конвенції. Гармонізація митних процедур дасть змогу уникнути непорозумінь, пов’язаних із розбіжностями митних правил у різних країнах.

Директор організаційно-розпорядчого департаменту Держ?митслужби, а в недавньому минулому — заступник глави цього відомства Віктор Бондар називає ще кілька важливих новинок кодексу.

Так, вантаж можна буде оформляти ще до прибуття в Україну і заощаджувати в такий спосіб час, майже не затримуючи вантаж у пунктах пропуску.

Під час митного оформлення досить буде подати лише електронну декларацію і документ, що підтверджує вартість товару.

Вводиться інститут уповноваженого економічного оператора. Законослухняні компанії, що набули такого статусу, зможуть самостійно оформляти свої вантажі і працювати з митницею за тією самою схемою, що і з податковою — просто раз на місяць подавати звітність.

Застосовується європейська практика компромісу в митній справі. «Якщо власник вантажу  не зміг довести його вартість або є інші розбіжності, — пояснює Віктор Бондар, — він має право підписати з працівником митниці документ, за яким на визначених умовах вантаж можна випустити у вільний обіг звертання». Тобто недоведені сумніви митника не конче обертатимуться збитками для підприємця.

Скасовано вимогу робити митне оформлення вантажів тільки за місцем юридичної реєстрації підприємств: «Зараз будь-яка компанія зможе оформляти свій вантаж у будь-якій точці України, там, де їй це вигідніше з точки зору логістики».

Побічним ефектом цієї новації має стати і конкуренція між митницями — за інших рівних умов клієнт обере ту з них, де умови обслуговування кращі. А що більше клієнтів, то простіше виконати доведений митницям план із наповнення бюджету.

Прибрано пункти «на розсуд митника»: «Чітко прописали всі норми без можливості трактування, запровадили персональну відповідальність за якість і терміни митного огляду. Термін, до речі, теж жорстко регламентований: понад 4 години нічого оформляти не можна».

Це, звичайно, далеко від згаданого півгодинного нормативу, однак тут ідеться саме про крайній термін, що передбачає відповідальність за зволікання.

Від 14 служб бізнесмен у збитку

«Є там позитивні норми, які справді потрібні, — каже начальник Одеського морського торговельного порту Юрій Васьков. — Та, на жаль, Митний кодекс стосується тільки митниці, а в нас 14 структур, що здійснюють контроль. Кодекс може впорядкувати тільки одну складову процесу оформлення, а решта знову казатимуть, що їм треба оглядати кахельну плитку, бо на ній може бути вірус». Звідси необхідність якогось комплексного рішення: «У законі слід чітко прописати, хто має право приходити, у які строки, і у разі порушення хто за це відповідатиме».

Експедитори, чиї вантажі «зависають» у порту не на дві і навіть не на чотири години, зазвичай скаржаться на дії СБУ. У прес-центрі цієї служби ситуацію коментувати не готові, визнають лише, що з контейнерами й справді працюють. Митники запевняють, що до затримок з оформленням вони не причетні. Віктор Бондар вважає, що залагодити проблему із затримками,  пов’язаними з діями правоохоронців, дасть змогу декриміналізація контрабанди: «Від них уже відійдуть повноваження щодо стандартної контрабанди — це не їхня територія, вони можуть бути присутніми тільки в питаннях, що стосуються контрабанди зброї, наркотиків, історичних цінностей, — це та номенклатура, яка має криміногенний і небезпечний  для держави характер».

Розібратися із суміжниками допоможе і прийнятий нещодавно закон про попередній документальний контроль: «З 16 грудня нікого із суміжних служб у пунктах пропуску не буде», — запевняє В. Бондар. У разі коли йдеться виключно про документальний контроль, цю функцію здійснюватимуть самі митники. Саме зараз вони проходять відповідну підготовку.

Що краще: пільги чи тінь?

Слід зауважити, що до роботи на засадах цілковитої взаємної довіри нині не готові ані митники, ані підприємці. Наприкінці минулого місяця Асоціація міжнародних експедиторів України висловила протест проти втручання митників у господарську діяльність контейнерних портів. Саме так вона кваліфікувала спрямовану Одеському та Іллічівському портам офіційну рекомендацію Південної митниці припинити договірні відносини з кількома експедиторськими організаціями.

Начальник ОМТП Юрій Васьков вважає, що експедитори тут трохи перебільшують: «Митниця просто виклала свою точку зору на роботу деяких суб’єктів і звернулася до порту з проханням врахувати цю інформацію під час укладання договорів на 2012 рік. Тут немає нічого екстраординарного, і жодних серйозних наслідків воно не матиме».

Очевидним наслідком тут може бути хіба недовіра, яка  дуже просто конвертується у пробуксовування реформ.

Так, за 9 місяців пілотного проекту із впровадження електронного декларування на Південній митниці до нього вдалися тільки 58 підприємців.

На тлі 1800 суб’єктів економічної діяльності, що працюють у зоні відповідальності Південної митниці, це крапля в морі. І це попри те, що і митники, й «електронні» підприємці навперебій говорять про явні переваги нової форми.

«Електронне декларування займає від 10 хвилин до двох годин, — не приховує свого захоплення Катерина Петрова — брокер з  15-річним стажем. — Вам не треба нікуди їхати — в офісі  п’єте каву, скануєте документ, набираєте цю декларацію в електронному вигляді й відсилаєте».

 Однак розповіла нам Катерина Георгіївна і про причини, що змушують деяких її колег утриматися від усіх цих благ: «У договорі, що ви укладаєте з митницею, є пункт, що дозволяє ДМСУ перевіряти вашу фінансову діяльність. Нам боятися нічого — тож ми й підписали цей договір. Якщо люди не хочуть його підписувати — напевне, є якісь нюанси в їхній роботі». Судячи з темпів електронізації, нюанси є в роботі більшості наших суб’єктів. Або ж підприємці просто бояться, що надану митникам інформацію так чи інакше можна буде використати на шкоду бізнесові. Як ось хоч би під час формування офіційних рекомендацій для портів.                   

Вірогідно, що з тих самих причин загалом вигідний статус уповноваженого економічного оператора підприємці набуватимуть теж без особливого ентузіазму. Однак працювати на старих засадах їм, вочевидь, просто не дозволять.

«Якщо фірма не стане укладати договір, то це не означатиме, що вона залишиться працювати в тіні, — запевняє експерт євросоюзівської місії EUBAM з питань митного контролю й аудиту Андрій Віденов. — Новий Митний кодекс, крім іншого, прописує законну основу для постмитного контролю, а це означає, що кожна компанія, незалежно від того, є вона уповноваженим оператором чи ні, може бути об’єктом постмитного аудиту. Так що вона зможе ще трішки попрацювати в тіні — але це вже не надовго».

Більш ніж обіцянки

Сподіватися на те, що заявлена реформа митниці все-таки буде успішною, дають змогу вже нинішні зрушення, що сталися ще до запровадження основного нормативного документа. Уже зараз внутрішніми наказами по відомству термін митного огляду затверджено на рівні 2 годин — це у сім разів швидше, ніж середні показники минулого року. Буквально цими днями в Одеському морському торговельному порту зафіксували рекорд швидкості під час оформлення контейнерів за останні 6 років.

«Заторів немає майже ніде, — запевняє Віктор Бондар. — В одеських портах залишилося приблизно 5 тис. контейнерів — це не більш ніж триденний обсяг роботи, та й головна складність тут у тім, що майже половина цих контейнерів виявилися не затребуваними вантажоодержувачем».

Не виникло претензій до українських митників і в представника данської судноплавної компанії Maersk Ukraine ltd. Джеспера Педерсена: «Усі процедури, закрема й митні, із оформлення судна на прихід і на відхід проходили дуже оперативно». Не скаржилися і клієнти щойно відкритої контейнерної лінії Maersk, що з’єднала Україну з портами Південної Америки. Хотілося б вважати все це хорошим початком.