Звідси Карпати — наче на долоні, збігають за обрій могутніми гірськими хребтами, які щодалі — то з зелених стають синіми, фіолетовими, блакитними, наче небо. Над усіма горами височіє Говерла, гублячись у серпанку хмар.
Вище просто не буває
На таких висотах не кожне дерево може прийнятися. А як уже прижилося і заплодоносило, то вважається найкращим з-поміж своїх побратимів, насіння з нього — найдобірніше. Тому державний дендрологічний парк «Високогірний», що розкинувся на висоті у півтора кілометра над рівнем моря на 124 гектарах території Надвірнянського лісгоспу Івано-Франківщини, називають ще лісовою лабораторією. Тут науковці відточують знання про флору карпатських лісів, удосконалюють селекційні методи, а лісівники-практики беруть для лісовідновлення саджанці з елітних, так званих плюсових дерев, що за таксаційними, господарськими показниками є особливо цінними.
Дендрарій в смерекових лісах поблизу прикарпатського села Бистриця на масиві Скибових Горган почали закладати у 1963 році. Він був першим гірським дендропарком на теренах Східної Європи і досі залишається у ній найбільшим за площею і найвисокогірнішим. Його засновники шукали не просто високу місцину, а з якомога суворішими природними умовами (тут вражаюче широка амплітуда температурного мінімуму і максимуму — від -35,2 до +35), аби в них виживали найстійкіші дерева, що мають стати еталонними для подальшого лісорозведення. Перед лісівниками в ті часи стояло масштабне завдання — відновити карпатські ліси після інтенсивної заготівлі лісоматеріалів, яких потребувала відбудова країни з післявоєнної розрухи, заліснити зруби і земельні ділянки, непридатні для сільського господарства. А для цього був потрібен високої якості посадковий матеріал.
— Наш дендропарк має перепад нижньої і верхньої точки майже у півкілометра. Він унікальний ще й тим, що тут для вирощування рослин, зокрема дерев, представлені всі умови Карпатських гір — від помірного клімату до тріскучих морозів, буревіїв і великих снігів у 2 метри, — розповідає Юрій Яремчук, інженер лісового господарства Бистрицького лісництва, до якого входить «Високогірний». — Маємо схили різної крутизни, з різними ∂рунтами і різними типами лісу. Тож через дослідницьку роботу можна визначити максимально ефективні, високопродуктивні деревні породи для будь-якого конкретного лісового масиву, а також з’ясувати, де і за яких умов вони найкраще розвиватимуться. Адже ми найперше працюємо для того, щоб підвищити продуктивність і цінність карпатських лісів.
За піввіку тут посадили 918 партій дерев і чагарників, зібравши їх зі всього світу. Дендрарій розбито на секції, які відтворюють деревостани різних куточків планети — від Північної Америки до Далекого Сходу. На полонині «Явірчик», що в його межах, планують створити альпінарій з рідкісними та зникаючими видами рослин. Закладено десятки гектарів плодово-ягідних та лікарських плантацій, де, зокрема, культивують цінну лікарську рослину — тирлич жовтий.
Навколосвітня подорож лісовими стежками
Минулої осені тут проклали 7 км екологічної стежки з упорядкованими оглядовими майданчиками. Тож можна за день здійснити унікальну подорож: побувати в приполярних ялинниках Канади, подихати живлющим ароматом кедрівників Якутії і Кореї (корейський кедр, до речі, доживає до 600 років), помилуватися ситцевими березовими гаями Росії і Карелії. Оскільки дендрарій «Високогірний» прирівняно до експериментальних, то тут первинною одиницею є не одинока рослина, як в ботанічному саду, а ціла популяція виду, екотипу деревостанів.
Загалом у «Високогірному» акліматизовано 424 види флор і дерев, у тому числі незвичних, навіть екзотичних для Карпат. За ними ведуть наукові спостереження співробітники Українського НДІ гірського лісівництва, що в Івано-Франківську, вчені кафедри лісознавства Прикарпатського національного університету.
— Добре прижилися у нас кедри з Гірського Алтаю і Західного Казахстану, — веде далі Юрій Яремчук. — А от знаменитий сибірський кедр ніяк не хоче приживатися. Спостерігаємо у спеціальному розсаднику за ще молодими деревцями гінкго білоби та секвої. Прекрасно росте дугласія зелена, хоч її природній ареал — тихоокеанське узбережжя. Ця високопродуктивна порода дає майже півметра приросту за рік. Як відомо, Карпати потерпають від масового всихання ялинників. Їх терміново потрібно замінювати іншими лісоутворюючими культурами. Ми маємо потужну лісонасіннєву базу і пропонуємо лісівникам відмінний посадковий матеріал: ялицю — бальзамічну, сахалінську, кавказьку, модрину японську та європейську, інші продуктивні і стійкі деревостани, які добре зарекомендували себе в наших Карпатах.
Нині до цього унікального природного об’єкту веде нарізана серпантином нова зручна дорога, збудована за сучасними технологіями фахівцями обласного управління лісового господарства. А от тим, хто свого часу висаджував і плекав на крутих високих схилах малі саджанці, які нині кроною торкаються хмар, доводилося долати гірським бездоріжжям, найчастіше пішки у будь-яку погоду, десятки кілометрів. Завдяки невтомній, подвижницькій праці прикарпатських науковців Костянтина Смаглюка, Романа Яцика, виробничників — інженерів, майстрів лісівничої справи Тараса Олексіва, Миколи Клюшти, Володимира Питлюка, Павла Трибуна, Юрія Юркевича та багатьох інших шумлять у «Високогірному» дерева, зібрані з усієї планети.
ОФІЦІЙНО
Олексій ГОЛУБЧАК,
начальник Івано-Франківського обласного управління лісового
та мисливського господарства:
— Загальна площа дендрологічних парків Прикарпаття, а їх у нас 25, перевищує площу дендраріїв усієї Західної України разом узятих. Вони є візиткою нашого краю, зберігають і примножують його багате біорізноманіття. Водночас і в Європі нема такого дендропарку, як наш «Високогірний». Це підтверджують усі іноземні делегації наших колег лісівників, що тут побували. Торік на честь святкування 50-літнього ювілею з часу його заснування ми відкрили на парковій території Будинок лісоекологічної просвіти, де відбуваються зустрічі із науковцями, обговорюються різні питання лісівництва. Проводимо для школярів і студентів різноманітні пізнавально-виховні заходи. Дендрологічний парк «Високогірний», а він має статус пам’ятки садово-паркового мистецтва державного значення, відіграє значну роль у розвитку лісового господарства карпатського краю. Він забезпечує наукове об∂рунтування і надає незамінну допомогу у важливій для економіки і екології країни справі відтворення лісових ресурсів, підвищення продуктивності, посилення захисних функцій та стійкості гірських лісів, а також поліпшення їх туристично-рекреаційних можливостей. Працюємо над тим, щоб внести дендропарк в туристичні маршрути обласного, державного значення. А це відкриття нових робочих місць і вагомий фінансовий прибуток.
Ми в Google+