Заступник голови правління
Пенсійного фонду України
Валентин КОРОНЕВСЬКИЙ

Після прийняття Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» органам Пенсійного фонду поступово вдалося отримати певні результати.

І якщо перші місяці практичного впровадження нової системи збору коштів на соціальне страхування були дуже складними, то до початку літа ситуація змінилася на краще. « Чи означає це, що платники призвичаїлися до єдиного внеску?» — запитую заступника голови правління Пенсійного фонду України Валентина Короневського.

Так, єдиний внесок працює. Якщо в січні-квітні до Пенсійного фонду надходило в середньому по 350 звернень платників на місяць з питань, пов’язаних із запровадженням єдиного соціального внеску, то  в травні їх кількість скоротилася до 221. Аналогічну тенденцію спостерігаємо і по дзвінках до нашого контакт-центру — тепер лише кожний десятий стосується єдиного внеску.

— А самі працівники Пенсійного фонду — якої вони думки про об’єднання чотирьох видів внесків? Адже нині практично всі функції щодо збору та обліку лягли на їхні плечі.

— Справді, навантаження збільшилося, але ми його намагаємося регулювати шляхом удосконалення програмного забезпечення щодо введення обліку платників та сум єдиного внеску, більш широкого застосування електронної форми звітності, навчання спеціалістів організації роботи в умовах нового закону. Крім того, поставлено завдання зменшити кількість перевірок тих платників, які своєчасно нараховують та сплачують єдиний внесок та подають звітність до Пенсійного фонду.

— Який ефект дало нововведення в масштабах країни? Чи поліпшилася платіжна дисципліна?

— За п’ять місяців поточного року власні доходи фондів соціального страхування зросли на 22,3%. За цей час до них надійшло 61,4 млн грн, ще на 11,2 млрд більше порівняно з аналогічним періодом 2010-го.

Із 1 січня, коли почав діяти новий закон, до сплати єдиного внеску залучено 58 тис. нових платників, які раніше не брали участі у наповненні фондів соціального страхування. За чотири місяці тільки від цих платників до трьох фондів соціального страхування надійшло 22,6 млн грн. Це — результат нашої роботи  з детінізації робочих місць спільно з іншими контролюючими та правоохоронними органами, місцевими органами влади, соціальними партнерами.

Як ми знаємо, наповнення бюджету Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування залежить від двох основних чинників — фонду оплати праці, який є базою для нарахування страхових внесків, та своєчасності сплати цих внесків у терміни, передбачені законодавством. На жаль, мінімізація заробітної плати сьогодні істотно впливає на стан надходження коштів. Так, 2,3 млн, або 19,0 відсотка, застрахованих осіб отримують заробітну плату на рівні або менше мінімальної. Тому  керівництво Пенсійного фонду ставить перед своїми органами завдання значно активізувати роботу з детінізації зарплат, посилення страхових принципів у соціальному страхуванні.

Проблемою залишається і заборгованість зі сплати єдиного внеску — на 1 червня вона становила 372,7 млн грн, у тому числі заборгованість підприємств-банкрутів — 78,1 млн, або 20,9% від загальної суми боргу. Основна причина зростання заборгованості — невиплата заробітної плати.

— Очевидно, країна має знати тих, хто  заборгував фондам соціального страхування…

— Найбільша заборгованість по єдиному внеску за підприємствами, підпорядкованими Державному агентству з управління державними корпоративними правами та майном, — 53,8 млн грн, Міністерству енергетики та вугільної промисловості — 49,1 млн, Фонду державного майна України — 15,0 млн грн та Міністерству оборони — 8,6 млн. Підприємства комунальної власності заборгували 42,7 млн грн (житлово-комунальної сфери, авто- та електротранспорту тощо).

У розрізі регіонів станом на 1 червня ц.р. найбільша заборгованість зі сплати єдиного внеску — у Донецькій та Харківській областях (відповідно 62,4 млн та 45,2 млн грн). На третьому місці Київ — 43,6 млн. Найменше заборгували платники в Севастополі (1,2 млн), Чернівецькій (3,1 млн ) та Херсонській областях (3,2 млн грн).

Попри все органи Пенсійного фонду постійно тримають на контролі це болюче питання і вживають до боржників усіх передбаче  них законом заходів впливу та стягнення. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та не сплачена у визначені законом строки, вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. Однак, незважаючи на наші зусилля, борги по єдиному соціальному внеску зараз мають 25 страхових компаній, 17 банківських установ, 16,3 тис. недержавних підприємств, 971 сільгосппідприємство, 110 спільних підприємств, 15,3 тис. фізичних осіб...

—  Коли вже  згадали про фізичних осіб, то чи існують якісь особливості сплати єдиного внеску для підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування?

— Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, встановлено на рівні 34,7 відсотка суми, що визначається такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування внеску, встановленої законом (15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто з 1 квітня — 14400 грн). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (тобто 34,7% від мінімальної зарплати). Із 1 квітня ц.р. це  333,12 грн, із 1 жовтня, у зв’язку із черговим підвищенням розміру мінімальної зарплати, буде 341,80, 1 грудня — 348,39 грн.

—  Валентине Максимовичу,  дехто зауважує,  що робота бухгалтерів після запровадження єдиного соціального внеску не спростилася. Є проблема з оплатою лікарняних зі «спеціальних» рахунків. На великих підприємствах з різними категоріями платників кількість банківських рахунків, на які перераховуються кошти, добігає до восьми, що ставить під сумнів термін «єдиний внесок».  До того ж роботодавцям доводиться щокварталу звітувати перед Фондом соціального страхування про використання страхових коштів…

—  Хочу вам сказати, що питання запровадження єдиного внеску нещодавно розглядалося і на слуханнях у Комітеті ВР з питань соціальної політики та праці, де також пролунала низка зауважень. Проблем багато, частина з них, так би мовити, на стику відомств, що утруднює їх розв’язання.

На мій погляд, нам треба розібратися з тими самими класами ризику виробництв. Якою має бути оптимальна кількість класів ризику? В деяких країнах існують кілька, приміром, у Німеччині кожне підприємство має свій клас ризику. Тому слід добре подумати, аби не наламати дров, подати виважені пропозиції щодо внесення законодавчих змін. І провідна роль у цьому має належати Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Що ж до зростання кількості звітів, то тут я з вами не погоджуся. Раніше страхувальник подавав щоквартальну звітність в усі соціальні фонди, крім Пенсійного.  Тепер поряд із щомісячною звітністю до ПФ він подає тільки один квартальний звіт — із використання страхових внесків.

—  У суспільстві традиційно неоднозначно ставляться до запровадження обов’язкового соціального платежу з підприємців. Заробив — не заробив за минулий місяць, а платити мусиш. Ще більше критики викликає необхідність сплати єдиного соціального внеску тими підприємцями на спрощеній системі оподаткування, які вже досягли пенсійного віку і свою пенсію заробили.

— Позиція ПФ залишається незмінною. Щоб мати право претендувати в старості на пенсію, кожен працюючий  зобов’язаний брати бодай мінімальну участь у наповненні солідарної пенсійної системи. Не буває прав без обов’язків.

Однак із пенсіонерами й інвалідами ситуація і справді делікатна. Враховуючи масові звернення громадян, профспілок, організацій інвалідів, в тому числі й висловлені в ході нещодавнього обговорення пенсійної реформи, Верховна Рада зробила важливий крок до розв’язання проблеми. Підприємців на спрощеній системі оподаткування, які є пенсіонерами або інвалідами, пропонується звільнити від сплати єдиного внеску. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстраційний № 8521), який містить таку норму, 16 червня 2011 року вже пройшов перше читання у парламенті.

Наталія ГОЛУБЄВА   для «Урядового кур’єра»

ДОСЬЄ «УК»

Валентин Короневський. Народився 19 квітня 1950 року в м. Ізмаїл Одеської області. У 1973 році закінчив Одеський інститут народного господарства за спеціальністю «бухгалтерський облік» .

 Працював у Запорізькій обласній раді депутатів трудящих. З червня 1996 року до лютого 1997 року — міністр фінансів України. З 1997 по 1999 рік — заступник голови правління Ощадного банку. З 27 вересня 1999 року — заступник голови правління Пенсійного фонду України.

Заслужений економіст України.