Триває активне обговорення запропонованої урядом моделі міжбюджетних відносин, яка передбачає зокрема закріплення за місцевими скарбницями стабільних джерел доходів. «УК» поцікавився, як у регіонах сприймають такі наміри і які мають зауваження чи пропозиції.
У фінансових відносинах з областями центр відмовляється від колишньої схеми «Як від усіх забрати, щоб кожному додати» і сповідує тепер гасло «Вудочки вам в руки!» Загальнодержавний інтерес сформульовано чітко: максимальний розвиток і використання економічного потенціалу кожного регіону країни на благо його територіальних громад.
Як реалізувати ці благородні наміри під час переходу на нову модель міжбюджетних відносин? Буковина має слушні пропозиції. Про це — в розмові з директором департаменту фінансів Чернівецької облдержадміністрації Єлизаветою ПУШКО-ЦИБУЛЯК.
— Єлизавето Михайлівно, слово децентралізація у всіх на слуху. Як її досягти на практиці?
— Автономність місцевих бюджетів буде дієвою лише тоді, коли вона підкріплена фінансовим ресурсом. Позитивний ефект у зміцненні їхньої доходної бази дасть зокрема нове бачення урядом перерозподілу податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.
Але питання не так у зарахуванні тих чи тих податків до різного рівня бюджетів, як у зміні свідомості посадових осіб органів місцевого самоврядування. Всі роки незалежності в них розвивали споживацький підхід до формування дохідної частини бюджету. Що більші були доходи, то автоматично ставали меншими обсяги дотації вирівнювання. Вжив ти всіх заходів до виконання бюджету чи ні, наприкінці року уряд збільшував обсяги додаткових дотацій проблемним регіонам. Тепер же на органи місцевого самоврядування покладено цілковиту відповідальність за соціально-економічний стан своєї адміністративної території.
Спеціалісти нашого департаменту за невеличкий проміжок часу провели величезну аналітичну роботу, підняли цілі пласти фінансових, економічних проблем, які роками не розв’язувалися. Ми оновили «податкові паспорти» територіальних громад краю для реального формування дохідної частини місцевих бюджетів. У них детально розписано всі джерела надходжень — які є і які можуть бути. Кожний сільський голова отримав інформацію про податкову спроможність суб’єктів господарювання на своїй території. Окремо визначено обсяг видатків з можливістю їх оптимізації.
При голові ОДА Романові Ванзуряку працює комісія з мобілізації бюджетних надходжень, аналізуючи приховані чи не задіяні з різних причин фінансові можливості у лісогосподарському секторі, земельних відносинах, залученні інвестицій. Окрема робоча група розглядає питання погашення податкового боргу та унеможливлення застосування платниками податків схем мінімізації податкових зобов’язань.
— Де приховано резерви місцевих скарбниць?
— Думаю, для кожної області в пошуку бюджетних резервів особливо важливо звернути увагу на плату за землю. Ми детально проаналізували мало не кожний земельний договір. Бачимо низькі ставки орендної плати і навіть безоплатне користування земельними ділянками під час оформлення землевпорядної документації. Як наслідок, 154 місцеві бюджети отримали мінус у 2,8 мільйона гривень до аналогічного періоду минулого року.
Водночас повинні бути об’єктивні критерії для встановлення розцінок у платі за землю. Тому наша комісія рекомендувала обласному управлінню Держземагентства і департаменту агропромислового розвитку Чернівецької ОДА розробити диференційовану шкалу залежно від класу бонітету кожної ділянки та її цільового призначення. Переконана: надходження мають зрости, тим більше, що попереду аналіз використання земель лісогосподарського призначення багатої на ліси Буковини.
— Видатки завжди прагнуть перевищити доходи. Як привести їх до «тями» задля здорового балансу?
— Уряд запропонував ефективні зміни формування видаткової частини бюджетів. Добре, що посилено відповідальність профільних міністерств за розвиток підконтрольної їм галузі. Але якщо галузеві видатки розраховувати з кількості жителів, то виникає питання фінансової забезпеченості територіальних громад із розвиненою мережею соціально-культурних установ за низького рівня щільності населення.
Наприклад, розрахунок на одного жителя видатків у сфері культури та охорони здоров’я передбачає виділення коштів навіть тим територіальним громадам, які не мають у себе фельдшерсько-акушерського пункту, бібліотеки, клубу. Від цього можуть втрачати громади із розвиненою базою культурних закладів, де є творчі колективи, художні школи, музеї. Те саме у галузі охорони здоров’я: райони з великою кількістю населення отримують достатньо коштів для утримання медичних закладів, а нечисленні з аналогічною мережею лікарень, амбулаторій змушені шукати додаткові кошти на їхнє утримання. Тому для повноти фінансування важливо упорядкувати мережу бюджетних установ.
— Але це дуже непопулярні кроки, які одразу викликають у громадськості хвилю невдоволення.
— Тема справді непроста, крім економічного, має соціальний і навіть політичний аспект. Йдеться не про скорочення, а про ефективнішу роботу бюджетних установ. Водночас не можна це питання «заморожувати». Так, за останні три роки штатна чисельність у бюджетній сфері області зросла на 594 працівники. Це спричинило додаткові видатки на 25 мільйонів гривень. Значна сума, чи не так? Подекуди органи місцевого самоврядування «роздули» свої штати вдвічі порівняно з рекомендованими Кабміном показниками. На утримання самих себе місцеві ради додатково виділили цього року 5,3 мільйона гривень з і без того небагатих місцевих бюджетів. Тож їм рекомендовано переглянути ці цифри. До слова, апарат місцевих державних адміністрацій зменшився на 149 осіб.
Загалом в області запроваджено режим жорсткої економії бюджетних коштів. На не першочергових видатках уже заощадили майже 10 мільйонів гривень. Ще півмільйона — на відзначенні професійних свят, ювілейних дат.
— Які ще маєте пропозиції з децентралізації бюджетів?
— Вітаємо запропонований урядом перехід на банківське обслуговування розпорядників коштів місцевих бюджетів, особливо за нинішніх непроплатах рахунків казначейством — у Буковини «зависло» близько 90 мільйонів гривень. Однак при цьому необхідно виважено підійти до відбору банківських установ. Переконана, це мають бути лише державні банки.
Запровадження нових видів міжбюджетних трансферів матиме позитивний ефект за чітко визначеного порядку надання цих субвенцій, без впливу суб’єктивних чинників. Потрібно враховувати реальний стан галузі. Наприклад, субвенція на дороги надається чомусь за їхньою загальною протяжністю, а мало б бути за фактичною зношеністю.
Загалом необхідно дуже виважено підійти до вибудовування управлінських зв’язків між учасниками бюджетного процесу на всіх рівнях. Зокрема під час ліквідації державних адміністрацій та із законодавчою самостійністю місцевих рад постане питання забезпечення контролю в бюджетному процесі, особливо на стадії формування бюджетів, визначення обсягів міжбюджетних трансфертів тощо. Вважаю цікавою і доцільною думку щодо створення регіональних представництв Міністерства фінансів в областях та районах з можливим об’єднанням нинішніх органів Державного казначейства, державної фінансової інспекції та фінансових органів державних адміністрацій. Це дасть змогу Мінфіну залишатись стрижнем цілісної фінансової системи країни і надалі здійснювати єдину фінансову політику, спрямовану на забезпечення збалансованості бюджету — як державного, так і місцевих.
ДОСЬЄ «УК»
Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Народилася в с. Кам’янка Глибоцького району Чернівецької області. Вищу освіту здобула у Чернівецькому національному університеті ім. Юрія Федьковича за спеціальністю «фінанси і кредит», закінчила Академію державного управління при Президентові України. Обіймала посади керівника структурних підрозділів ГоловКру, Рахункової палати, заступника голови Чернівецької ОДА, голови Кіцманської РДА. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.
Світлана ІСАЧЕНКО,«Урядовий кур’єр»
ТРИ ЗАПИТАННЯ ДО ЧИНОВНИКА
Немає чітких механізмів
Сергій ДЖУГАН,
голова Василівської райдержадміністрації, Запорізька область
— Як ідея введення єдиного податку на нерухоме майно може позначитися на надходженнях?
— Податок, який складатиметься із плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі 100% надходження до місцевих бюджетів дасть їм змогу розширити дохідну базу. Водночас досі чітко не визначено ні механізму відповідних надходжень, ні відповідної бази оподаткування, тому говорити про конкретні додаткові суми надходжень до місцевих бюджетів поки що неможливо.
— Цей податок, а також сільгоспподаток залишатимуться на місцях. На що підуть ці кошти?
— Їх мають використовувати на поточні витрати, пов’язані з розвитком територій. Ідеться про ремонти водопровідної мережі, доріг, закладів соціальної сфери тощо.
— На що хотіли б звернути увагу центральної влади?
— Схвалюємо розширення дохідних джерел місцевих бюджетів, що дасть змогу розширити і видаткову їхню частину. Водночас нові види міжбюджетних трансфертів у вигляді освітньої й медичної субвенцій нині без конкретного алгоритму використання не зовсім зрозумілі для їх застосування. Сподіваємося, що цільові субвенції не обмежать можливості місцевих бюджетів у використанні коштів на відповідні галузі й дадуть змогу їм самим визначати нагальні потреби у використанні коштів.
Наталя ЗВОРИГІНА, «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+