У Брюсселі відбувся п’ятий саміт «Східного партнерства», на якому Україну представляв Президент Петро Порошенко. Уперше в історії існування цього форуму саміт провели у столиці Бельгії. В Євросоюзі наголосили, що саме місце проведення слугує своєрідним сигналом і «чітко демонструє відданість усього ЄС «Східному партнерству» — ініціативі, започаткованій 2009 року для поглиблення політичних і економічних зв’язків України, Грузії, Молдови, Білорусі, Азербайджану та Вірменії з ЄС».
Окрім підсумкової декларації, на саміті підписали угоду про всеосяжне й розширене партнерство з Вірменією, про яку стало відомо за кілька днів до саміту, що стало сенсацією. Адже у 2014 році Вірменія під тиском Москви оголосила про призупинення свого курсу на євроінтеграцію і відповідно про вступ до Митного союзу, що об’єднав Росію, Білорусь, Казахстан та Киргизстан.
Оскільки три країни «Східного партнерства» — Грузія, Україна та Молдова — вже уклали угоди про асоціацію з ЄС і розпочали безвізовий режим для поїздок своїх громадян до країн Шенгенської зони, то метою нинішнього саміту стало підбиття підсумків співпраці в межах «Східного партнерства» і планування на майбутнє.
Наполегливість у реформах
Зовсім нещодавно бажаною метою Києва у відносинах з ЄС була візова лібералізація. Тепер українська влада прагне, щоб Євросоюз визнав її право у перспективі вступити у це об’єднання. «Кінцеву мету ми з вами чітко знаємо: повноправне членство в найпрестижнішому союзі світу», — заявив напередодні саміту Петро Порошенко. Проте у Брюсселі наполягають, що Україна, Грузія та Білорусь мають передусім сконцентруватися на імплементації положень угоди про асоціацію, пункти якої великою мірою є критеріями для вступу. «Щойно Україна буде готова, то приєднається до клубу ЄС», — заявила напередодні саміту Президент Литви Даля Грібаускайте, повідомляє УНІАН. За її словами, ЄС пропонує багато, але від самої України «залежить, скільки вона зможе взяти і як швидко проведе реформи». «Наполегливість — це добре, але, можливо, найважливіше — це не гарантія отримання чогось, а наполегливість з точки зору проведення реформ», — вважає вона, натякаючи на принципову позицію Києва, який упродовж підготовки до саміту активно просував вимогу внести до підсумкового документа саміту тезу про визнання євроінтеграційних прагнень України, Грузії та Молдови.
Президент Литви також наголосила, що Брюссель надав чималі фінансові ресурси, але Україна використовує їх обмежено. Ідеться про 600 мільйонів євро макроекономічної фінансової допомоги, які ЄС надасть Україні за умови виконання певних вимог, зокрема, скасування заборони на експорт лісу-кругляку, запуск автоматичної перевірки е-декларацій, закон про кредитний реєстр НБУ і перевірку інформації про бенефіціарних власників компаній. Як сказав за кілька днів до саміту в інтерв’ю «Європейській правді» посол ЄС в Україні Г’ю Мінгареллі, термін для виконання цих умов «спливає найближчими днями».
ЄС ніколи не визнає анексію Криму
Візит на саміт «Східного партнерства» Президент Петро Порошенко почав із двосторонніх зустрічей. Першим українського лідера прийняв Президент Європейської ради Дональд Туск. «Надзвичайно вдячний Президентові Туску за абсолютно чітку, тверду й послідовну позицію підтримки України в європейських прагненнях, підтримки санкцій проти РФ як наслідок її агресії проти України», — сказав глава держави представникам ЗМІ.
Під час зустрічі було опрацьовано всі напрями співпраці між Євросоюзом і Україною, а також у форматі Європейської народної партії. «До речі, користуючись можливістю, хотів би подякувати Дональду Туску і як Президентові ЄС, і як полякові за стратегічне бачення українсько-польської дружби. Це відповідальна позиція відповідальної людини», — додав глава держави.
Політики торкнулися й питання російської агресії в Україні. Петро Порошенко висловив переконання, що Росія мусить понести відповідальність за всі злочини, скоєні нею на окупованому півострові. «Ми не збираємося з цим миритися. Росія має нести відповідальність за ці жахливі кроки», — наголосив він. І повідомив, що поінформував Дональда Туска про події, які відбуваються на окупованому Росією півострові, — обшуки у кримськотатарських активістів, їх затримання, а також про смерть однієї з почесних активісток кримськотатарського національного руху 82-ї річної Веджіє Кашка, яка загинула під час проведення обшуку й затримання. Президент переконаний, що єдиним способом захисту кримськотатарських патріотів від знущань окупантів буде повернення Криму до складу України. Дональд Туск заявив, що ЄС ніколи не визнає незаконної російської анексії Криму і висловив солідарність з кримськотатарською спільнотою. Про це він написав і на своїй сторінці у Twitter.
У Брюсселі Петро Порошенко поспілкувався і з Президентом Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером. Лідери обговорили стан реалізації порядку денного реформ в Україні, імплементації Угоди про асоціацію Україна — ЄС, шляхи оптимізації фінансової допомоги ЄС та перспективи нового фінансового пакета, повідомляє департамент прес-служби АП. Окрему увагу звернули на підготовку європейської інвестиційної конференції щодо допомоги Україні, проведення якої заплановано у 2018 році.
Голова найвпливовішої політичної сили країн ЄС — Європейської народної партії Джозеф Дол також провів переговори з Президентом України. Глава держави подякував ЄНП за допомогу на шляху запровадження безвізового режиму з ЄС та завершення ратифікації Угоди про асоціацію. Джозеф Дол відзначив зусилля Президента України з реалізації реформ і зближення з Євросоюзом, а також запевнив у продовженні підтримки ЄНП демократичних перетворень у нашій країні.
На полях саміту
Перед самітом Петро Порошенко мав нагоду поспілкуватися з Прем’єр-міністром Грузії Гіоргі Квірікашвілі. Політики відзначили позитивну динаміку у двосторонній торгівлі, обговорили перспективи співпраці в транспортній галузі з максимальним залученням транзитного потенціалу. Вони висловили взаємну підтримку суверенітету й територіальній цілісності обох країн, домовилися зміцнювати взаємодію в міжнародних і регіональних організаціях. Петро Порошенко висловив вдячність грузинській стороні за реабілітацію українських дітей та поранених військовослужбовців.
Про співпрацю в енергетичній галузі йшлося на переговорах Петра Порошенка і Президента Азербайджану Ільхама Алієва. Український лідер наголосив на важливості українсько-азербайджанської співпраці в інфраструктурних проектах, взаємної підтримки інвестицій, а також співпраці у приватизації.
Київ сподівається, що Бельгія й надалі підтримуватиме Україну на шляху інтеграції до Європейського Союзу та в політиці санкцій проти Росії до повного відновлення суверенітету й територіальної цілісності України. Про це Петро Порошенко заявив під час зустрічі з королем Бельгії Філіпом. У контексті вшанування 85-ї річниці пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років Петро Порошенко наголосив на важливості визнання Бельгією Голодомору злочином проти українського народу.
Президент України провів також переговори з Прем’єр-міністром Фінляндії Юхою Сіпіля та Прем’єр-міністром Бельгії Шарлем Мішелем.
Ми в Google+