Євроатлантичну активність збільшено вдвічі

Візит Північноатлантичної ради в Україну засвідчив, що і Київ, і НАТО готові до активного поглиблення партнерства. «Не лише у нас залишається безумовним пріоритетом курс на членство в НАТО, а й Північноатлантичний альянс готовий динамічно розвивати відносини з Україною», — такий висновок оприлюднив журналістам віцепрем’єр-міністр Дмитро Кулеба на спільному урядовому брифінгу з міністром закордонних справ Вадимом Пристайком і міністром оборони Андрієм Загороднюком.

«Під час візиту Україна звернулася до Північноатлантичного альянсу із проханням перейти на новий рівень співробітництва і надати їй статус учасника партнерства розширених можливостей. Це дуже цікава програма, вона охоплює такі країни: Грузія, Швеція, Фінляндія, є країни не з Європи — це Австралія та Йорданія, які також беруть у ній участь», — додав урядовець.

У межах такого партнерства Україна може отримати пріоритетний допуск до сертифікації заходів по лінії НАТО — Україна. Програма передбачає і «розширений діалог у сфері розвідки, надання можливості представникам країни-партнера обіймати посади у штаб-квартирі НАТО або в командній структурі Альянсу».

Програма розширених можливостей не замінює Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Після вдалого візиту наша країна сподівається на позитивне рішення Альянсу.

Річну національну програму Україна — НАТО (РНП) на 2020 рік буде максимально наближено до ПДЧ. На початку грудня у Брюсселі віцепрем’єр презентуватиме її нашим союзникам. Це документ нової якості, його повністю підготовлено за методологією, яку використовують у НАТО.

«Ми не женемося за кількістю заходів, а надзвичайно важливу увагу приділяємо їх якості», — цитує УНІАН слова Дмитра Кулеби.

РНП Україна — НАТО на 2019 рік передбачає близько 600 заходів, а на 2020-й – понад 1,1 тисячі. «Ми вдвічі збільшуємо активність на євроатлантичному треку, — наголосив він. — РНП-2020 буде максимально і за змістом, і за формою наближено до ПДЧ, які отримували інші країни та проходили на шляху до членства в НАТО».

На брифінгу було порушено найактуальніші теми сьогодення, зокрема щодо подій у Золотому. Там, стверджує міністр оборони Андрій Загороднюк, заходи з розведення військ від лінії розмежування майже завершено. Ця територія, за його словами, абсолютно безпечна і перебуває під контролем МВС України, яке постійно звітує про стан справ на місці.

Щодо подальших планів з розведення сил, то дату початку цієї операції в Петрівському буде переглянуто через злочинні дії проросійських бойовиків, які обстріляли цю ділянку 30 жовтня. «Справді, обстріли були, і тому ми очікуємо перегляду дати, бо йдемо після семи днів без обстрілів», — сказав міністр оборони.

Андрій Загороднюк заявляє, що в розвідки немає інформації про можливий новий наступ сил Російської Федерації на півдні України, але українські військові готові до такого сценарію.

На запитання про вірогідність наступу російських військ на південні області України він відповів так: «Ми постійно моніторимо ситуацію як у Росії, так і на тимчасово окупованих територіях. Наразі у нас такої інформації немає. Якщо вона буде, звичайно, ми готові до будь-яких сценаріїв, і тому тут почуваємося впевнено». А українська розвідка, запевнив урядовець,  «працює на всіх територіях, які нас цікавлять».

Не оминули урядовці й теми нормандського формату. Очільник МЗС Вадим Пристайко розповів, що Україна, Франція і Німеччина готові до зустрічі лідерів «нормандської четвірки». Але і сама зустріч, і її дата залежать від бажання Росії. Адже Україна готова до цього й робить у вказаному напрямі всі можливі кроки. Ідеться про визнання так званої формули Штайнмаєра і розведення сил на трьох ділянках: у Станиці Луганській, Золотому й Петрівському.

«На жаль, обстріли свідчать, що одна зі сторін не хоче цього прогресу, тому що це останній крок перед зустріччю», — констатував глава МЗС.

За словами міністра, нещодавно відбулася телефонна розмова Президента України Володимира Зеленського з канцлером Німеччини Ангелою Меркель, під час якої йшлося про погодження дати зустрічі.

«Я знаю, що німецькі колеги говорили з Російською Федерацією також. Спробуймо подумати про те, що ніяких, крім технічних, перепон на сьогодні немає, — заявив Вадим Пристайко. — Сподіватимемося, що Росія знайде зручний час для всіх чотирьох країн, і в Берліні, й у Парижі — нам не важливо, де, у Мінську. Це не має значення для нас всіх. Головне, щоб така зустріч відбулася».

Вадим Пристайко визнає, що наступний етап обміну утримуваними особами складніший за попередній. Бо йдеться і про українських політв’язнів у Росії, і про заручників, яких незаконно утримують на окупованих територіях. І до переговорів залучено дуже багато людей та інституцій.

«Я не хочу далеко заглиблюватись, бо ми можемо зірвати цей дуже складний етап, тому що, на відміну від попереднього етапу, цей включає різні групи людей, і обмін буде відбуватись у різні сторони: є РФ, є тимчасово окуповані території. Дайте нам трохи часу, щоб ми могли зробити списки і погодити їх. Кожне сказане слово може залишити когось за ґратами», — застерігає Вадим Пристайко.

«Прізвища людей, які є, всі опрацьовуються, але списки закриті, щоб не ставити під загрозу кожний конкретний обмін. Кількість, я думаю, цього разу не буде точно один до одного. Це ще більш чутливим буде обмін», — охарактеризував його нерівноцінність Вадим Пристайко.

Цікавою та болісною, але водночас передбачуваною стала реакція Кремля на візит в Україну представницької делегації НАТО. «Знову натовці пред’являють на адресу Росії набір нічим не обґрунтованих претензій та звинувачень. Намагаються переінакшити внутрішньоукраїнський конфлікт, подаючи його як конфлікт із Росією», — вдавано обурилася сумнозвісна речниця тамтешнього МЗС Марія Захарова. А військову підтримку України від НАТО в Москві вважають «дестабілізуючою і провокуючою».

І тут напрошується висновок, що Україна робить усе правильно на шляху до євроатлантичної інтеграції.