ДЕШЕВА НОЧІВЛЯ

Вболівальників, які не поспішають платити шалені гроші за готель, приймуть українські хостели 
 

Добротне ліжко, свіжа постільна білизна, душ, туалет і загальна кухня, де можна поговорити із сусідами «за життя», — чисто, тепло, затишно, а головне — в кілька разів дешевше. Саме такий вітчизняний економ-варіант у вигляді хостелів готовий на час Євро-2012 скласти конкуренцію більш вишуканим братам-готелям із захмарними цінами.

На ресепшн — у капцях?

Власники готельного бізнесу вже виставили іноземцям євро-прейскурант — 500–600 доларів на добу за звичайний номер у столиці, який нині коштує всього 400 грн. Для порівняння: апартаменти з виглядом на штаб-квартиру ООН у відомому вишуканому готелі Plaza, що в серці Нью-Йорка, обійдуться в 2,6 тис. грн (260 євро). «Директор одного зі столичних готелів не приховує, що днями продав звичайний двомісний номер без усіляких наворотів за 4,8 тис. грн, ще й отримав передоплату! Тож якщо клієнти готові заплатити таку ціну, чому б не продавати? Попит народжує пропозицію», — розповідає «УК» президент Всеукраїнської молодіжної хостел-асоціації Роман Пономаренко.

Втім, основний контингент чемпіонату — тисячі вболівальників, для яких важливі не шикарні умови і вишколений персонал, а футбол, пиво і дах над головою. Тож саме в дешевих хостелах вони зможуть не лише комфортно заночувати, а й весело провести час. Приміром, у хостелі на Подолі замість довгоногої красуні на своєрідному ресепшні іноземців по-домашньому зустріне черговий Валерій… у капцях. На будь-якому з трьох поверхів фанам запропонують розміститися в «дормі» (багатомісній кімнаті з двоярусними ліжками) або ж у «приваті» (двомісному номері).

«В Україні хостели виникли не під Євро-2012, а ще в 2003 році, — розповідає Роман. — Якось ми з товаришем Дмитром Зарубою — нині директором музею в Пирогові — побували в Польщі і зупинилися в хостелі. Нам там дуже сподобалось, і коли повернулися додому, вирішили зробити щось подібне. Тож довелося починати з нуля. Ось тут, на Подолі, в колишніх комуналках ми й облаштували перший хостел «Ярослав». Я власноруч збирав меблі, чергував, заселяв перших клієнтів — поляків, які приїжджали в 2005 році на Євробачення».

Тепер хостели працюють у різних куточках країни — у Києві, Львові, Харкові, Донецьку, Одесі, в Криму… Уже близько сімдесяти таких закладів входять до міжнародної асоціації (українська є її членом). Найбільших два у столиці: в Кончі-Заспі на 240 місць і на Видубичах на 180. Ще функціонують 20 неофіційних закладів, які не відповідають стандартам, — їх пан Роман називає нелегалами. Якщо в кімнаті розміщено аж двадцять ліжок, такий прихисток асоціація не бере під своє крило. Оскільки у вітчизняному стандарті ДСТУ 4268 чітко прописано, що в хостелі на людину має бути не менше 4 м2, один туалет на 10 людей, душ — максимум на 15 постояльців, умивальник — на шість.

«Щоб порівняти, як працюють наші заклади, я за два місяці об’їхав багато країн: Німеччину, Голландію, Бельгію, Францію, Іспанію, Швейцарію, Австрію, Угорщину та Словаччину. І зрозумів, що хостели у нас на рівні, — не приховує гордості Роман. — Загалом існує система рейтингу: клієнт забронював місце, пожив і поїхав додому. Потім йому електронною поштою надходить лист із проханням оцінити проживання за п’ятьма параметрами: чистота, безпека, місце розташування, обслуговування і «фан» — наскільки там було цікаво. Так ось, у Києві з 35 хостелів жоден нижче за 85% рейтингу не опускається — всі вони строго дотримуються стандартів. Хостел на Червоноармійській має 96% рейтингу — тобто зі ста клієнтів умовами майже всі задоволені. А це кращі показники, ніж у Європі!»

Насправді економ-заклади дуже різняться. Приміром, в одному завантаження становить 20%, а в іншому — всі 90%. Найголовнішу роль відіграють місце розташування і персонал, лише потім чистота. Найбільше клієнтів хостелів — українці (40%), переважно ті, хто їздить у відрядження. Хостел для них — оптимальний варіант, адже дає змогу вкластися у добовий ліміт — 250 грн (якщо за 120 грн переночував, у кишені залишається ще 130 грн на харчування і транспорт). Також часті гості економ-житла туристичні групи з Росії, а у Львові — поляки. Потім білоруси, і всього 10% становлять європейці та американці. Зазвичай на невибагливу ночівлю залишаються чоловіки: за словами Романа Пономаренка, лише кожен п’ятий клієнт хостелу — жінка. «Часто міністерства селять у нас своїх працівників, які їдуть у відрядження,  — в нас дешево, й офіційно оформляємо документи. До речі, Міносвіти і Мінсоцполітики мають власні відомчі хостели», — додає керівник асоціації.

Розвідка боєм

Тож хостели стануть зручним і відносно недорогим прихистком для численних футбольних фанатів, які завітають до нас під час Євро-2012. У середньому в приймаючих містах економ-житло іноземцям обійдеться в 99 євро за ліжко-місце в багатомісному «дормі» і 124 євро в «приваті» (зазвичай ціна майже вдесятеро нижча — 120 і 140 грн відповідно). І хоч надворі ще лютий, майбутні іноземні гості вже починають бронювати місця. Справжній ажіотаж очікують за два тижні до чемпіонату.

«Нині місця бронюють індивідуально, групи фанів поки що приглядаються. До нас приїжджають представники фанклубів зі Швеції, Польщі, Німеччини, Росії в розвідку — дивляться, де можна буде переночувати і за скільки. Такі «розвідники» об’їжджають готелі, хостели, шукають інші варіанти, — продовжує Роман Пономаренко. — Нещодавно з Харкова зателефонувала власниця промислового приміщення. До неї звернулися поляки, фани однієї з команд, і запропонували на місяць орендувати приміщення площею тисячу квадратних метрів за 15 тис. євро. Мовляв, нас 500 осіб, приїдемо зі своїми ліжками. Тільки уявіть цей мурашник: у величезному спортзалі на кожного всього по 2 квадратних метри! Люди готові жити навіть у таких умовах».

Дах, пиво і дівчата

Втім, проблем із розселенням не буде — в хостел-асоціації обіцяють знайти вихід із ситуації. Якщо люди навіть приїжджають як сніг на голову, винахідливі хлопці у просторому приміщенні всього за кілька годин облаштують для них спальні місця. Матрац надувний коштує 110 грн, комплект простенької постільної білизни — 50 грн, подушка — ще 50 грн, плюс дрібниці. Тож всього за 300—500 грн можна нашвидкуруч облаштувати спальне місце для вболівальника. Ці витрати відіб’ються за одну ніч. Роман каже, що також часто телефонують люди, готові переробити свої порожні квартири під хостели, — поставити кілька двоповерхових ліжок і продавати по 50 євро за місце. Адже єдине, що треба фану, — дах над головою, душ і туалет. Найголовніше бажання іноземних клієнтів — піти в нічний клуб, знайти красиву дівчину і випити пива.

У харчах гості хостелів теж невибагливі. Їм смакують яєчня, вівсяна каша чи пластівці з молоком, бутерброди з сиром, тости з джемом або маслом, круасани, кава-чай — все, що готується нашвидкуруч. Утім, інколи трапляються гурмани — просять у господарів хорошу сковорідку і починають розводити аромати східної кухні. Переважно це американці в’єтнамського походження.

До речі, деякі вболівальники не приховують: приїдуть на чемпіонат зі своїми наметами чи кемпінгами. До перших українці готові: їх можна розмістити на вільних ділянках. А от із кемпінгами буде важче: нема де паркувати.

«Зазвичай з такими причепами приїжджають голландці, які й мешкають у своїх будинках на колесах. Але їх не можна пускати на територію заповідників — знищать ландшафт, — ділиться Роман. — Також проблематично з розміщенням автобусів. Нещодавно зателефонував голова естонської хостел-асоціації: мовляв, 400 автобусів уболівальників приймеш? Це понад 20 тисяч фанів! Загалом аналізуючи досвід попередніх чемпіонатів, ми підрахували: якщо в центральноєвропейські країни приїжджає 1–1,5 мільйона уболівальників, то, враховуючи віддаленість України, очікуємо не більше 400 тисяч. Прикро, але для багатьох іноземців Європа закінчується на кордоні з Польщею. Тому цьогорічний чемпіонат — це для нас реальний шанс показати, що ми теж цивілізована країна!»

НА ЗАМІТКУ 

Як забронювати ліжко-місце

Якщо ви бажаєте забронювати ліжко-місце в хостелі приймаючого міста, треба заповнити онлайн-анкету на сайті: вказати ім’я та прізвище, номер кредитної картки й дату приїзду. Система бронювання зніме з рахунку клієнта 10% вартості проживання, решту людина платить, приїхавши до хостелу. Тут потрібно обов’язково пред’явити власний паспорт (ксерокопія не приймається). На час Євро-2012 місце можна забронювати мінімум на три ночівлі.

Найбільші задираки — британці

У хостелах дбають про безпеку відвідувачів. Цінні речі зберігаються в сейфі на ресепшні — про це клієнтів одразу ж попереджають перед поселенням. «Якщо ви не здали свій золотий Ролекс у сейф, адміністрація хостелу за нього відповідальності не нестиме, — переконує Роман Пономаренко. — Також речі можна тримати в невеличкій шафі біля ліжка, яка зачиняється на ключ. Але насправді часто доводиться дбати про безпеку чергового хостелу від клієнтів. Коли вони повертаються добряче напідпитку і кидаються на чергового з ножем — тут не до жартів!» Якось турист із Великобританії відмовився платити за ліжко-місце, довелося взяти під заставу його гітару, після чого британець почав ламати меблі й кидатися на персонал, а коли його виштовхали надвір, розбив скло в машині чергового і порізав сидіння. На щастя, такі випадки трапляються рідко. Інколи виникають сутички між самими клієнтами — зазвичай після футбольних матчів. Найчастіше чубляться британці, вже потім поляки і росіяни.

На сіні, але в теплі

У перекладі з англійської hostel означає «гуртожиток». Перший хостел з'явився в 1907 році. Німецький шкільний учитель Річард Ширманн вирішив влаштовувати зі своїми учнями недільні заміські прогулянки. Але з огляду на бідність учнів їм не було де ночувати. І вчителю прийшла ідея організувати постійне місце для ночівлі у школі, де він працював. На ніч із класів виносили все зайве, на підлогу клали мішки з соломою, а вранці повертали парти на місце. Згодом вчитель організував постійні хостели для юних мандрівників у різних землях Німеччини.

В середині XX століття моду на малобюджетний туризм — backpacking (від англійського backpack — рюкзак) — допомогли поширити хіпі: їхнє бажання зміни місць і готовність задовольнятися малим значно підвищили популярність хостелів. За сто років хостели дуже змінилися. Нині тут пропонують дедалі більше зручностей. Втім, ціна ночівлі, як і раніше, цілком доступна всім, навіть студентам.