Учора Кабінет Міністрів призначив Олександра Новікова головою Національного агентства з питань запобігання корупції. Перед призначенням його представив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук, нагадавши, що кандидатуру було визначено після проведення відкритого конкурсного відбору. Він наголосив, що корупції в державі більше не буде. І НАЗК як інструмент для цього має бути дуже дієвим. Тому і відбувається перезавантаження цього органу.

Олександр Новіков окреслив урядовцям головні завдання, які планує виконувати на новій посаді. Він анонсував розроблення нової антикорупційної стратегії. «Роль НАЗК я бачу насамперед як органу, що унеможливить перебування на державній службі осіб, котрі використовують у своїй діяльності корупційні практики, які незаконно збагачуються. Впевнений, що НАЗК здатне виконати цю функцію і сформувати нульову толерантність державної служби до корупційних практик. Першим своїм завданням бачу затвердження антикорупційної стратегії, оскільки попередня завершила свою дію в 2017 році», — сказав він.

І додав, що цей документ має узагальнити всі дії кожного органу державної влади в галузі виявлення антикорупційних ризиків і в нормативних документах, і щодо персоналу цих органів та ліквідувати такі ризики, повідомляє УНІАН.

«Другим бачу автоматизацію перевірок декларацій осіб, які перебувають на особливо відповідальних посадах. Це всі судді, прокурори, члени уряду, голови ОДА, районних та обласних рад», — додав новопризначений фахівець. Він висловив сподівання, що буде налагоджено ефективну співпрацю з Національним антикорупційним бюро й Державним бюро розслідувань.

Зі словами привітання звернулися голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, Надзвичайний і Повноважний посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен, Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін та Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева.

Далі відбулося голосування, яким Олександра Новікова одностайно обрали на цю посаду. А Прем’єр-міністр побажав очільникові НАЗК мудрості та професіоналізму в подоланні горя та страшної вади, яка роз’їдає нашу державу, — корупції.

«Нам важливо, щоб ви не витрачали часу та той ресурс, який є, на «дрібну рибу». Це принципово важливо. Правильно розставлені пріоритети у перші ж місяці допоможуть повернути довіру суспільства до цієї установи», — переконував він, пообіцявши всіляку підтримку й співпрацю з урядом.

Всебічна юридична та фінансова підтримка

Після коротенької перерви засідання уряду відновилося у плановому режимі. Під час нього було ухвалено рішення, що упродовж тижня уряд виплатить родинам загиблих у катастрофі літака компанії «Міжнародні авіалінії України» в Ірані громадян України по 200 тисяч гривень допомоги.

Прем’єр-міністр наголосив, що держава надасть всебічну підтримку, зокрема юридичну та фінансову, родичам і близьким загиблих. «Одноразову матеріальну допомогу від держави з резервного фонду буде надано до отримання родинами всіх страхових виплат. Ми проконтролюємо належне здійснення страхових виплат відповідно до Монреальської конвенції. Для кожної родини загиблого українця передбачено виплати в розмірі 250 тисяч СПЗ (спеціальні права запозичень), що становить приблизно 180 тисяч доларів», — поінформував Олексій Гончарук.

Він підкреслив, що Україна наполягає на компенсаціях від уряду Ірану через усі дипломатичні канали та міжнародні органи юрисдикції. «Жодні компенсації не втамують болю від трагедії. Проте ми обстоюємо справедливість», — додав він.

На засіданні було ухвалено рішення ліквідувати 85 допоміжних органів уряду. «Це органи, функціонування яких втратило актуальність. Серед них міжвідомчі комісії та координаційні органи, які давно не працюють. Раніше ми провели повний аудит діяльності консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Кабінету Міністрів», — зазначив Прем’єр, додавши, що загалом уряд утворив 264 допоміжні органи.

Далі уряд запровадив ризик-орієнтований підхід для перевірок перевізників. Олексій Гончарук пояснив, що відтепер діятимуть єдині критерії для оцінки ризику від їхньої діяльності. Це вплине і на періодичність планових перевірок. Він уточнив, що якщо раніше всі пасажирські перевізники автоматично потрапляли у лонг-лист перевірок, то нині спершу перевірятимуть тих, у кого високі ризики через переобладнаний транспорт, велика кількість порушень правил дорожнього руху, а також порушення режиму праці й відпочинку водіїв.

Підприємства, що не підлягають продажу

А ще Кабмін затвердив оновлений перелік підприємств, що не підлягають приватизації. «Ми затвердили відповідний проєкт закону, тепер його має розглянути та затвердити Верховна Рада», — повідомив очільник уряду.

Отже, не підлягають продажу підприємства, що забезпечують енергетичну незалежність і обороноздатність держави, природні монополії, а також об’єкти, що мають критично важливе значення для суспільства.

«Більш того, ми посилимо контроль за належним користуванням майном і ефективним управлінням стратегічними державними підприємствами, що не підлягають приватизації», — додав він.

В опублікованому переліку об’єктів — НАК «Нафтогаз України», Укртранснафта, Укрпошта, Укрзалізниця, Енергоатом, Укргідроенерго, Укренерго, ДП «Антонов» та інші провідні підприємства.

Кабмін затвердив Дорожню стратегію на 2020 рік. «Клаптикові ремонти мають відійти в минуле. Натомість буде комплексне якісне дорожнє будівництво», — зазначив Прем’єр. У цій стратегії передбачено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту доріг загального користування державного значення. У дорожньому фонді на це закладено понад 66 мільярдів гривень.

«З них на дороги 31,5 мільярда гривень — це бюджетні кошти. Плюс 20,5 мільярда гривень — кошти міжнародних організацій», — перерахував Олексій Гончарук.

Передовсім передбачають виконання ремонтно-будівельних робіт на найзруйнованіших ділянках автодоріг за основними маршрутами і продовження будівництва і ремонту об’єктів, роботи на яких розпочато в минулі роки.

«Уряд уже затвердив перелік таких об’єктів. Буде відновлено 1345 кілометрів доріг державного значення та 3711 погонних метрів мостів. Відновлюватимуть дороги місцевого і територіального значення. Наша мета — відремонтувати 4 тисячі кілометрів доріг за 2020 рік», — наголосив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

Схвалено законопроєкт, який посилює відповідальність за втягнення дітей у злочинну діяльність. «Так ми встановлюємо кримінальну відповідальність за залучення неповнолітніх до незаконних воєнізованих або збройних формувань», — зазначив Прем’єр, додавши, що злочин каратимуть позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

Розширено й діапазон для мобільного зв’язку, що сприятиме появі якісного інтернету в невеликих населених пунктах і віддалених регіонах і дасть змогу користуватися ним навіть під час польоту в літаку. Прем’єр повідомив, що відтепер частоти, призначені для 5G, розподілятимуть між операторами виключно через відкриті тендери.

Кабмін ухвалив рішення про щомісячне офіційне оприлюднення доходів міністрів та їхніх заступників. «Ми будемо офіційно публікувати на сайті Кабміну щомісяця всі доходи, які отримують наші топ-посадовці. Це не таємна інформацією. Ми вважаємо, що це буде ще один крок, щоб ми стали прозорішими й чеснішими із суспільством», — повідомив Міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет.

Любов ДМИТРЕНКО
для «Урядового кур’єра»