ГЕРОЇНІ НАШОГО ЧАСУ

Фехтувальниця Яна ШЕМЯКІНА

Золота шпага країни

Найкоштовніша прикраса — то олімпійське «золото», а мрії рано чи пізно здійснюються, якщо мріяти правильно. Правильно вірити, докладати зусиль, ставити мету і досягати. Про все це вона думала, стоячи на найвищій сходинці лондонського п’єдесталу під звуки українського гімну.

Фехтувальниця Яна Шемякіна здобула перше «золото» для України на минулих Олімпійських іграх у Лондоні. Того дня вона здійснила не лише свою мрію, а й виправдала сподівання нас усіх.

— Це тільки збоку фехтування здається легким і видовищним. Насправді це складний вид спорту. А щоб досягти легкості й до автоматизму відшліфувати влучність, треба багато й наполегливо тренуватися, — каже Яна. — Тренуюся по шість годин щодня за будь-якої погоди: вранці обов’язково бігаю крос, плаваю і тільки після такої розминки беру в руки шпагу. Багато спортсменів не витримують такого темпу і сходять з фехтувальної доріжки після першої невдачі. Іноді через прикрі помилки під час турніру і справді хочеться все кинути й забути про виснажливі тренування. Однак це не мій шлях — не належу до слабких людей. Якщо у когось через поразку опускаються руки, для мене це стимул, який змушує працювати наполегливіше.

Яна Шемякіна стрімко ввійшла до числа найкращих фехтувальників України: стала наймолодшою чемпіонкою континенту і першою чемпіонкою Європи із львівською пропискою. Юна шпажистка зі Львова останнє десятиліття тріумфально перемагає на найпрестижніших світових та континентальних першостях у кадетському та юніорському віці. Такої колекції нагород (10 медалей різного гатунку) не вдалося зібрати жодній ровесниці-фехтувальниці. І ці перемоги, за словами її тренера Андрія Орликовського, не варто вважати випадковими. А попереду новий олімпійський цикл.

Баскетболістка Аліна ЯГУПОВА

Кращий молодий гравець Європи

У дитинстві вона хотіла бути схожою на… Майкла Джордана. А нині має схоже амплуа — атакуючий захисник. Місяць тому баскетболістку жіночої національної збірної України Аліну Ягупову визнали найкращим молодим гравцем року в Європі за результатами голосування вболівальників і представників ЗМІ.

На цей вибір істотно вплинули результати нещодавніх ігор. Приміром, у відбірному турнірі на континентальну першість 2013 року Ягупова була лідером нашої збірної за очками (14,3) і підбираннями (6,3).

Згодом Аліна взяла участь у чемпіонаті Європи U-20, де в середньому за гру набирала по 26,6 очка, 10,1 підбирання, 5,1 передачі та 3 перехоплення. І в підсумку стала першою на турнірі за очками та передачами. Тож і в зазначеному рейтингу обійшла інших номінанток зі значним відривом.

«Аліна — одна з найперспективніших молодих гравців і, я впевнений, вона зробить собі ім’я й у дорослому баскетболі», — зазначив, коментуючи результати опитування, президент ФІБА-Європа Олаф Рафнссон.

А генеральний секретар ФІБА-Європа Каміл Новак, вітаючи дівчину з перемогою в номінації, навіть провів паралель: гравці, котрі здобували цю нагороду раніше, досягли найвищого рівня в дорослому баскетболі, тому, поза сумнівом, Аліна також досягне значних висот.

Можливо, саме про це і мріяли її батьки, коли одного дня привели дівчинку з обнадійливими природними даними у дніпропетровську секцію.

А поки що краща молода баскетболістка Європи грає за клуб вищої ліги кіровоградський «Єлисавет-Баскет». Любить літній дощ і гру в теніс. Та понад усе віддана помаранчевому м’ячеві. А що минулого місяця їй виповнився лише 21 рік, то головні спортивні й життєві успіхи ще попереду.

Телеведуча Тетяна КУЛИК

Орієнтир на українське подвижництво

Чого чекають глядачі від людини, яка щовечора приходить майже в кожний дім, де світиться вогник телеекрана, як ведуча соціально-політичної програми? На нашу думку, передусім привітної усмішки, гарних манер, артистизму та дикторської вправності й того, що вміщує поняття співпереживання чи небайдужої причетності до сказаного і показаного. А вже затим свіжої цікавої інформації, об’єктивного погляду на події і їхніх учасників.

Тетяна Кулик, ведуча Київської обласної державної регіональної телерадіокомпанії розповідає, що вдячна своїм учителям зі столичного  Національного університету культури і мистецтв, які доклали чималих зусиль, щоб вона відповідала очікуванням своїх глядачів. З-поміж них — видатні актори Ада Роговцева та Михайло Барнич, чудовий диктор Олександр Сафонов та інші професіонали, які допомагають становленню молодої зміни.

До формули успіху наша героїня зараховує і своє нестримне бажання  наслідувати кращих: ще малою ставила дзеркало, піднімалась на стілець і уявляла себе… Тетяною Цимбал.

Нині  вже вона сама, Тетяна Кулик, на одному із центральних каналів у прямому ефірі готує і  веде популярні й актуальні програми «Під гострим кутом», «Місце зустрічі — Хрещатик» і нинішню, нову — «Український клуб». Каже, що гостями їхнього з відомим українським телевізійником Олександром Савченком клубу є шановані вітчизняні літератори, науковці, громадські діячі, люди з активною громадянською позицією, котрі, як чутливий камертон, відгукуються на  різноманітні події сьогодення.

Поза роботою наша героїня дбає, за її словами, про традиційні українські цінності: сім’ю, виховання донечки, якій старанно вишиває святкову сорочку, родинне вогнище. Каже, що не сприймає того, що називають попсою, натомість віддає перевагу народній пісні, танцю, християнській вірі, історії й культурі свого народу.

Рекордсменка Європи і світу зі стрибків з парашутом Світлана ДЬЯЧОК

Спробуйте — і у вас вийде

Коли ваші батьки майже щодня підкорюють небо, то, вочевидь, вам теж до снаги бездонна синь і яскравий купол парашута, який у вправних руках красиво й елегантно доправляє сміливу людину з висоти на рідну землю.

Такі думки змалечку приходили в світлу голівку донецької дівчинки з таким самим сонячним іменем — Світлана. Та в школі вона почала мріяти про більш приземлену професію медика. У чотирнадцять юнка зважилася таки перевірити себе: мовляв, чи зможе стрибнути з парашутом так вправно і красиво, як це зазвичай роблять тато й мама. Вийшло чудово, і вона зрозуміла: небо — її покликання.

 

Сьогодні старший лейтенант 156-го зенітного ракетного полку повітряного командування «Центр» Повітряних сил Світлана Дьячок уже має дві вищі освіти — викладача фізичного виховання та спорту і психолога. Розпланувавши своє спортивне життя, молода жінка вже здійснила понад 3000 стрибків, встановила два світові рекорди в класичному парашутизмі, які і понині залишаються непереможеними. Має звання заслуженого майстра спорту і півсотні чемпіонських титулів.

— Мої європейські і світові рекорди належать рідній країні, — каже пані Світлана. — А нині я мрію ще статичемпіонкою світу у своєму виді спорту. Вважаю, що українські дівчата і хлопці спроможні піднятися на найвищі щаблі спортивної слави. В цьому повинна бути зацікавлена і країна, передусім забезпечивши належну сучасну матеріальну базу для занять парашутизмом.

Своє духовне осереддя Світлана знаходить у сім’ї, батьківській оселі, з теплотою згадує свою добру наставницю-бабусю, колишню фронтовичку Анну Єгорівну. У вільні хвилини захоплюється давнім українським ремеслом — вишиванням картин. Зізнається, що нещодавно їй вдалося передати своїм шитвом глибину прекрасного пейзажу Івана Шишкіна «Жито».

Материнська втіха і радість — 14-річний син Тарас. Перший стрибок з парашутом він виконав разом зі своїм батьком у шість років…