Минулий рік став важливим етапом у реалізації Україною санкційної політики. Він продемонстрував ефективність використання санкцій для посилення тиску на росію через національні інструменти й у співпраці з державами-партнерами. Міністерство юстиції — державний орган, який відповідає за реалізацію державної політики санкцій у вигляді стягнення активів підсанкційних осіб. Протягом 2024 року департамент санкційної політики Мін’юсту подав 27 позовів до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про застосування санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави. Загалом із травня 2022 року до ВАКС подано 65 таких позовів.

«Ми створили чіткий алгоритм дій для опрацювання кожного рішення РНБО, кожної особи, до якої застосовано санкцію блокування. Після виявлення на території України активів таких осіб та за умови наявності підстав для застосування санкції стягнення департамент санкційної політики готує відповідні позови, які розглядає ВАКС. Застосування санкції у вигляді стягнення активів — це контрзахід, співмірна відповідь на поведінку підсанкційного суб’єкта, який в той чи інший спосіб підтримує агресію рф проти України», — зазначила заступник міністра юстиції Інна Богатих.

2024 року ВАКС ухвалив 23 рішення, якими позовні вимоги Мін’юсту задоволено. Санкції стосувалися фізичних і юридичних осіб, зокрема наближених до керівництва рф олігархів, бізнесменів, зрадників та представників російського ВПК.

Так, у дохід держави стягнуто активи підсанкційних осіб: грошові кошти та ОВДП на суму понад екв. 2,5 млрд грн; права вимоги до компанії-власника ТЦ «Оушен Плаза» за кредитним договором у сумі понад екв. 9 млрд грн та договорами забезпечення; 165 000 тонн залізорудної продукції вартістю орієнтовно 2 млрд грн; корпоративні права 37 компаній; великий морозильний риболовецький траулер «Бухта Соколовская»; сім повітряних суден, авіадвигуни та авіазапчастини; більш як 70 об’єктів нерухомості; 26 одиниць рухомого майна та майнові права; понад 340 одиниць зброї.

Окрім судової роботи, 2024 року Мін’юст розробив законодавчі зміни у санкційній політиці. Зокрема, підготовлено законопроєкт, який встановлює відповідальність за порушення санкцій, і проєкт постанови КМУ щодо взаємодії державних органів під час обміну інформацією щодо досудового врегулювання та/або оскарження в іноземних країнах застосованих до особи санкцій.

Мін’юст розробив і було ухвалено зміни до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» у частині розкриття Мін’юсту банківської таємниці (в межах санкційних справ) та ЗУ «Про санкції» в частині механізму управління стягнутими санкційними активами.

Крім законодавчих ініціатив, особливу увагу приділяли роботі над блокуванням та стягненням активів підсанкційних осіб за кордоном.

Плани на 2025 рік передбачають подальше вдосконалення законодавства щодо криміналізації відповідальності за обхід санкцій, формування доказової бази та подання нових позовів до ВАКС, а також вирішення питання захисту права власності непідсанкційних співвласників під час застосування санкцій у вигляді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб, повідомляє Міністерство юстиції.