Близько 240 мільйонів років тому на території Німеччини у безпанцирного предка сучасної черепахи замість панцира розвинулося щось інше: різновид кісткової пухлини, яка вразила одну із задніх лап істоти. Скам'янілу пухлину, описали в журналі JAMA Oncology.

Це дослідження говорить про те, що навіть у тріасовому періоді, приблизно у той час, коли з'явилися перші динозаври, тварини страждали від мутацій в їхніх ДНК, що призводило до виникнення раку. Ця знахідка вражає, тому що «рак майже не зустрічається у скам'янілостях», – говорить керівник дослідження Яру Харіді, палеонтолог Берлінського музею природної історії. «Більшість ракових захворювань відбувається в м'яких тканинах, і хоча ми іноді бачимо ознаки патологій м'яких тканин на (викопних) кістках, то це дійсно важко діагностувати».

Дослідницька група визначила, що давня пухлина – це різновид раку кісток, так звана остеосаркома периостального відділу хребта, яка «виглядає майже так само, як остеосаркома у людей», – говорить співавтор Патрік Асбах, лікар і радіолог з Берлінського медичного університету Шаріте. Цей специфічний тип раку кісток вражає в середньому одного з трьох хворих з діагностованим раком кісток.

Рештки безпанцирної черепахи, у якої виявили пухлину (Pappochelys rosinae), вперше показали науковцям у 2015 році. Вчені виявили й декілька інших дуже древніх видів раку у викопних риб та амфібій, а також доброякісну пухлину у пра пра родича ссавців, так званого горгонопсіда. Однак, ця нова знахідка є найбільш раннім різвидом раку, досі виявлених у рептилій, птахів і ссавців.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»