ЄВРОПІДХІД 

Триває друга фаза данської програми сусідства

Діалог — це не лише розмова двох сторін. Набагато важливіше, щоб співрозмовники вміли слухати один одного. З огляду на це, у багатьох європейських країнах поширена практика залучення представників громадянського суспільства та неурядових організацій до формування урядової політики.

За допомогою консультативних механізмів центральна влада прагне покращити нормативно-правові акти, а структури регіонального  управління намагаються поліпшити свої адміністративні послуги шляхом зміцнення діалогу з громадянами.

За словами експерта проекту, спрямованого на технічну підтримку реформування  українського державного сектору «Данська програма сусідства, Фаза 2», який здійснюється в нашій країні з жовтня минулого року, Йенса Моллера, такі урядові ініціативи, як Закон про доступ до публічної інформації та президентський  Указ щодо проведення консультацій з громадськістю, позитивно вплинуть на підвищення відкритості та прозорості органів влади.

Що ж нині заважає прискоренню цих процесів? Експерти зазначають, що владні структури часто вбачають у представниках громадянського суспільства не партнерів, а конкурентів, у них немає належної структури для здійснення такої співпраці. З іншого боку більшість громадських активістів зазвичай не готові працювати з урядовцями на постійній основі. І найбільша проблема: рівень довіри між обома сторонами залишається низьким, переважно через високий рівень корупції серед держслужбовців.

Та ситуацію можна і треба змінювати  — до цього зокрема  Україну зобов’язують  євроінтеграційні процеси. Значною мірою відносини між державними структурами та громадянами залежать від поінформованості та співпраці. Тому згаданий вище проект і поставив за мету  підвищити обізнаність широкого загалу  щодо необхідності проведення  в нашій державі адміністративних реформ.

На прохання бенефіціара проекту — Національного агентства України з питань державної служби — данський проект також допомагає нам реалізовувати закони «Про  доступ до публічної інформації» і «Про засади запобігання та протидії корупції».

Ідеться про розробку методологічних та освітніх програм для неурядових організацій, журналістів, поширення інформації про ці важливі документи на регіональному і місцевому рівнях, підвищення кваліфікації державних службовців щодо їхнього практичного застосування.

Данські експерти пропонують українцям апробовані в Європі форми налагодження діалогу між владою і громадськістю. Це можуть бути угоди про співпрацю, громадянські журі, які оцінюватимуть  законодавчі ініціативи,  веб-сайти та портали, електронні дискусійні групи тощо.

До речі,  Європейська комісія зобов’язалася сприяти зміцненню культури консультацій та діалогу урядових установ з інститутами громадянського суспільства в рамках ЄС у своїй «Білій книзі європейського керівництва». Можливо, після завершення згаданого проекту у 2014 році ми напишемо власну Білу книгу українського керівництва, де на чільному місці  зафіксуємо усталену і розгалужену систему громадянської консультації з усіх суспільно важливих рішень, які ухвалюються в  країні.

Ольга ЯКОВЛЄВА
для «Урядового кур’єра»