На перший погляд, це дуже спірне питання. Бо який там туризм під час війни! Але це тільки на перший погляд. Адже фахівці, які займаються цією проблематикою, впевнені що саме у кризові часи туризм може бути одним з локомотивів, що допоможуть витягнуть нашу економіку. У цьому впевнений Павло Ярмій, засновник та голова правління ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського об’єднання територіальних громад» з Нової Каховки.  

Команда агентства вимушена була виїхати з рідної Херсонщини через окупацію, натомість вирішила втілювати новий туристичний проєкт «Шляхами трипільської праматері». Павло Ярмій ділиться досвідом, як розвивати туризм під час війни і як зробити його прибутковою галуззю економіки.

Павло Ярмій презентує проєкт «Шляхами Трипільської праматері»Туризм під час війни

Мене часто запитують, чи потрібно розвивати туризм під час війни. Цікаве питання, але чому його ставлять тільки щодо туризму? Чому ніхто не ставить питання, чи потрібно вирощувати зернові, годувати худобу, чому не пропонують закрити кафе, ресторани, театри, кіно? Навіщо нам рієлтори, нотаріуси, юристи під час війни?

Вважаю, що туризм розвивати під час війни потрібно тому, що це економіка нашої країни, десятки тисяч робочих місць, сотні тисяч членів сімей працівників цієї галузі, для яких це, можливо, єдине джерело доходів. Це мільйони робочих місць у суміжних професіях.

Подивіться на Ізраїль — чудовий приклад розвитку туризму у воюючій країні. До нападу наприкінці 2023 року країну постійно відвідувала велика кількість туристів. Найбільше було зареєстровано перед ковідом 2019 року, коли Ізраїль відвідали 4,9 мільйона туристів. Це приблизно половина кількості жителів самого Ізраїлю у країні, яка воює. І те, що євреї попри воєнні дії в Україні не тільки приїхали на своє свято нового року 2022-го та 2023-го і вже почали з’їжджатися цього року, — приклад, що ми погано навчилися використовувати наші можливості. Адже війна — не просто не перешкода туризму. Після її закінчення, якщо правильно все нині спланувати, туризм може стати рушієм, який витягуватиме нашу економіку з хаосу, в якому перебуваємо.

Війна — це насамперед трагедія нашого народу, а для ситих американців чи європейців, які перебувають у безпеці, наша війна —суперкрутий блокбастер Україна vs росія. Вони дивляться це кіно вже 800 + якусь серію. Вони купили собі місця в перших рядах і після закінчення війни обов’язково приїдуть до нас подивитися, що ж це за народ такий — українці, які змогли зупинити російську навалу, які вмирали, але не здавались. І питання тільки в тому , що ми покажемо туристам, які приїдуть у нову Україну. 

Але якщо ми нічого нового їм не покажемо, то вони можуть швидко про нас забути, як майже забули після нападу Хамасу на Ізраїль.

Туризм потрібен ще й нам як релаксація для військових, як нагода перепочити для наших дітей і жінок. Нині питання навіть не стоїть про відпочинок на морі чи в горах. Нині просто хочеться побути в тиші, де є світло, де не реве повітряна тривога, не лунають вибухи, де є змога перезавантажитися, щоб знову повернутися в цю шалену гонку із часом та війною.

Недооцінена галузь економіки

Чи вважаю туризм недооціненою галуззю економіки України? Так, звичайно. І насамперед тому, що в нас туризм здебільшого досі перебуває в тіні. Для прикладу приведу два міста в Україні, хоч думаю, що в кожній туристичній області таке місто можна знайти.

У Херсонській області таким містечком був Залізний Порт. Прекрасна територія, проте страшенно хаотично забудована, не платила податків, з купою сміття та царством кешу. Тому що більшість територій належала суддівсько-прокурорським, і три-чотириповерхові готелі в документах проходили як приватні недобудовані будинки. І більшість платежів у тому містечку йшла чорним налом. Про щось подібне мені розповідають і в Умані: величезна кількість недобудованих готелів, у яких живуть єврейські гості господарів, нібито їхні родичі. І так у майже всіх туристичних містах, містечках і селищах України.

Народ дивився й думав: чому тим, хто нагорі, можна красти сотнями мільйонів, а нам не можна просто не заплатити частину податків? І ключове: економіка — це передовсім тоді, коли її можна порахувати. А коли ти не можеш щось порахувати, то як можна цю галузь оцінити? Хіба що непрямими методами. Саме тому вважаю, що в Україні ця галузь абсолютно недооцінена і найкраще знаходити реальні способи порахувати кількість туристів і середній чек через системну роботу із самими туристами, хоч це дуже важка і часто невдячна робота. А також розпочинати роботу з готелями, музеями, через яку можна вести підрахунок і економіку туристичної галузі.

Наша команда розпочала системно працювати з ОМС Уманської громади над розвитком туристичної галузі ще 2022 року, коли ми запропонували започаткувати проєкт агротуристичного кластеру «Шляхами т

рипільської праматері» як консолідаційний проєкт розвитку туризму Уманщини. І мені дуже хотілось би сьогодні запевнити вас, що кількість туристів збільшилася. Але як це довести? Ми тільки зараз крок за кроком підходимо до туристичного бізнесу регіону із проханням непублічно поділитися інформацією про кількість туристів у закладах 2023 року, щоб, порівнявши її з майбутніми даними 2024-го з урахуванням певного індексу кореляції з аналогічними територіями, зрозуміти, наскільки завдяки нашій спільній роботі збільшилася кількість туристів на Уманщині.

Є впевненість, що так і буде, бо працює координаційна рада, готують інформаційні матеріали, в місто приїжджали та писали про його потенціал багато журналістів та блогерів, проведено два роудшоу для туроператорів та експертів і багато іншого.

Але тільки готельний бізнес може дати реальну картину справ на туристичному полі. Хоч відкриття комплексу «5 доріг», «Гордій», кафе- ресторану «Софія», «Бістро пекаря» та інша аналогічна ділова активність свідчить про те, що зрушення в цьому напрямі є. Про це також говорять місцеві гіди та організатори заходів, але реальну картину можна буде побачити тільки після закінчення 2024 року. І тут дуже важливо, щоб місцевий бізнес зрозумів, що без реального аналізу потоків туристів йому теж буде важче будувати бізнес-моделі.

Шляхами трипільської праматері

Проєкт агротуристичного кластеру крок за кроком просувається до нового проміжного фінішу. На початку цього року ми створили місцеву асоціацію органів місцевого самоврядування «Кластер «Шляхами трипільської праматері» (МА ОМС), в яку нині входять 12 громад: чотири — із Черкащини та вісім — з Вінниччини. Хлопці з Вінниччини виявилися більш відповідальними за свої слова та дії. Семеро з них підписали меморандум (попередній документ про співпрацю) і увійшли в асоціацію. Долучилася Крижопільська громада. А на Черкащині й Кіровоградщині процес іде складніше — депутати гальмують ухвалення рішень, не розуміючи, що туризм — така сама галузь економіки, як сільське господарство або виробництво.

На сьогодні основну нашу роботу сконцентровано на розробленні візійного документа «SMART-спеціалізація громад кластеру та сегментація згідно з ресурсами, якими вони володіють». До роботи над цим проєктом ми залучили сім науковців з кафедри регіоналістики та туризму Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Понад три місяці триває кропітка робота з аналізу туристичних ресурсів та верифікації даних, формування спільного бачення розвитку туристичного кластеру загалом та місця і ролі в цьому процесі кожної громади-учасниці з огляду на її ресурсний потенціал та пріоритетність туризму у структурі економіки.

Театралізована екскурсія парком СофіївкаУнікальний досвід

Цю методику розроблено на засадах вивчення найкращих європейських і світових практик сталого туризму та його впливу на соціально-економічні показники розвитку громад і регіонів. Упевнений, що саме нині, коли Україна виборює своє право бути повноцінним членом європейської родини, ми маємо не на словах, а на практиці демонструвати нашу готовність упроваджувати європейські норми та правила. Понад те, наш проєкт уже охоплює території сусідніх держав, зокрема і членів ЄС Молдови і Румунії. І тому дуже важливо приділяти увагу підвищенню обізнаності всіх учасників ініціативи щодо сучасних інноваційних механізмів та інструментів розвитку територій через розвиток туризму, щоб спілкуватися з партнерами однією мовою.

Титанічна праця, за яку щиро дякую лідерові науковців Тетяні Тимошенко та її команді, а також головам громад і учасникам проєкту, які вже тривалий час працюють над створенням цих документів. Упевнений, що роботу такого обсягу і в таких масштабах в Україні ще не виконували. Цю ініціативу можна справедливо вважати пілотним проєктом з апробації європейської методології сталого розвитку туризму, після чого цей унікальний досвід можна масштабувати в інших регіонах України. Паралельно працюємо з Вінницьким аграрним університетом та Київським національним університетом харчових технологій над відтворенням харчових ланцюжків трипільців. Незабаром можна буде скуштувати страви, які були в їньому раціоні.

Трипілля: міфи та реальність

Трипілля за останні часи обросло величезною кількістю домислів і міфів. Тому наша команда, щоб зберегти певну історичну достовірність у межах кластеру, прийняла рішення про створення при кластері двох дорадчих рад: історико-археологічної під керівництвом експерта з Трипільської культури професора Михайла Відейка і з реплік під керівництвом Людмили Смолякової. До речі, і Відейко, і Смолякова були учасниками дводенного хакатону «Міфологізація Трипілля», який ми провели наприкінці квітня і де більш як 90 його учасників розробляли нові концепції розвитку територій кластеру через матеріальну та нематеріальну культурну спадщину. І вже нині, після освітніх поїздок з мейкерами й спеціалістами в Легедзине, Опішню, Решетилівку, Тульчин, Стіну, Климбівку, Бушу, де ми ознайомили їх з найкращими осередками гончарства, ткацтва та вишивки, плануємо освітні студії (резиденції) та допомогти відкрити у громадах кластеру понад десять локацій, де наші нові майстри запустять нові туристично-виробничі центри як майстерні, місця для майстер-класів і спілкування про принади регіону.

А наприкінці року плануємо провести форум-фестиваль, де презентуємо вироби наших майстрів у напрямах кераміки, ткацтва, вишивки та іншого. Тому для підтримки старих та створення нових проєктів на території громад кластеру ми відкрили школу підготовки проєктних менеджерів регіонального розвитку на Черкащині та Вінниччині, де до кінця 2024 року буде підготовлено більш як 45 спеціалістів. Саме в цьому бачимо основні перспективи розвитку — в людях, майбутніх змінотворцях та партнерах.

Спільні проєкти з Молдовою та Румунією  

Нидні світ туристичних послуг побудовано в такий спосіб, що за кожен долар  чи євро потенційного туриста не тільки іноземного, а й свого рідного ми змагаємося з десятками інших країн. Тому що глобальний світ відкритий, і змусити когось відпочивати і тратити власні кошти у твоїй країні й місті неможливо. Але можливо зацікавити та спонукати це зробити. Та в глобальному світі виграють глобальні гравці — спочатку країни, потім території, кластерні об’єднання. Часи маленьких гравців минули, тому ми спільно хочемо стати глобальним гравцем на місцевому рівні та сильним — на європейському. Саме тому наша команда системно працює над створенням транскордонного проєкту між Україною, Молдовою та Румунією на основі агротуристичного кластеру «Шляхами трипільської праматері». Ми добре розуміємо: без системної підтримки країн-членів ЄС розраховувати на серйозні інвестиції в інфраструктуру, культуру, соціальні та туристичні проєкти дуже складно. Тому ще в середині 2023 року на першому туристично-економічному форумі в Умані ми заявили про наш основний напрям роботи — спільно з Молдовою та Румунією розбудувати туристичний шлях на основі спільної спадщини культури Кукутень —Трипілля. Потім був форум в Сороках, де ми зав’язали відносини з мерією Сорок, Агенцією регіонального розвитку Північної Молдови та консалтинговою компанією GRAPP. А вже потім на нашому туристичному форумі в Тульчині в листопаді 2023-го до нас приїхала велика делегація з Молдови, і ми підписали перші меморандуми про співпрацю з GRAPP та АРР Північної Молдови.

Потім була поїздка в Яси на форум, де ми підписали меморандуми з кластерами Сорок, Унген, Кагулу і Яс. І вже цієї весни спільно з нашими міжнародними партнерами ми подали дві спільні проєктні заявки для розвитку культури й чекаємо на рішення. Паралельно готуємо нові спільні проєкти на 2025 рік. Тільки у співпраці з Молдовою, Румунією та іншими країнами ЄС бачимо успішне майбутнє агротуристичного кластеру «Шляхами трипільської праматері» та територій громад-учасниць.

 

Павло Ярмій,
Засновник та голова правління ГО «Агенція регіонального розвитку Таврійського б’єднання територіальних громад», виконавчий директор МА ОМС «Кластер «Шляхами Трипільської Праматері»