Марсохід Curiosity виявив на Червоній планеті ознаки стародавнього потому біблійних масштабів. Найімовірніше, глобальна повінь була спровокована ударом астероїда, який вплинув на клімат Марса.

Крім кількох суперсолених підземних озер, сучасний Марс – це глобальна пустеля. Але так було не завжди – десятиліття спостережень з орбітальних апаратів і марсоходів на поверхні Червоної планети виявили висохлі залишки річок, озер і навіть океанів.

Протягом останніх восьми років марсохід Curiosity досліджував місце, відоме як кратер Гейла, і повільно піднімався на його центральну вершину під назвою Гора Шарп. Досить швидко стало очевидним, що кратер був колись озером, яке періодично наповнювалося і осушувалося протягом десятків мільйонів років.

Дослідники з Корнельського університету, Лабораторії реактивного руху NASA (JPL) і Гавайського університету проаналізували структуру відкладень в кратері Гейла. Вчені вказали на те, що близько 4 мільярдів років тому в досліджуваному місці стався найпотужніший потоп.

Виявлені осадові породи опинилися схожі на руслову гряду – осадові утворення, які на Землі, з'являються під проточною водою, яка дуже швидко тече. Вимірявши відстань між гребенями відкладень, команда з'ясувала, що вони були утворені паводковими водами глибиною не менше 24 метрів, а вода текла зі швидкістю понад 10 метрів за секунду.

«Ми вперше визначили мегапаводок, використовуючи докладні седіментологічні дані, отримані марсоходом Curiosity. Відкладення, залишені після мегапаводків раніше не були ідентифіковані за допомогою даних орбітального апарату», – каже Альберто Фейр, співавтор дослідження.

Вчені вважають, що така сильна повінь могло бути викликана падінням великого астероїда, що розтопив значну частину льоду, який покривав Марс у той час. Подібна подія призвело б до викиду величезної кількості водяної пари, вуглекислого газу та метану в атмосферу, тимчасово змінивши клімат і перетворивши Марс у більш теплий і вологий світ. За таким сценарієм, на планеті почалися б проливні дощі, які і викликали повені в регіоні кратера Гейла і гори Шарп.

«Ранній Марс був надзвичайно активною планетою з геологічної точки зору. На планеті були умови, необхідні для підтримки наявності рідкої води на поверхні – а на Землі, де є вода, є життя. Чи був ранній Марс населеної планетою? На це запитання допоможе відповісти наступний марсохід Perseverance», – каже Альберто Фейр.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»