Провідні палеогенетики світу вперше змогли взяти зразки ДНК з решток древніх Homo sapiens, що жили на території Африки у кам'яному віці, і використовувати їх геноми для вивчення історії останніх етапів еволюції людини. Висновки вчених і геноми древніх африканців були опубліковані в статті в журналі Nature. 

«Ми майже нічого не знаємо про структуру популяцій древніх людей, що жили в Африці на південь від Сахари. Ми отримали перші повні геноми людей, що жили в печері Шум Лаку на заході Камеруну приблизно 8-3 тисячі років тому. Цей регіон вважається прабатьківщиною групи народів банту», – пишуть дослідники.

За останні 10 років палеогенетики і археологи знайшли і розшифрували ДНК багатьох древніх людей, що жили на Землі не тільки десятки, а й сотні тисяч років тому. Їх вивчення допомогло вченим з'ясувати, як наші предки заселяли планету, а також відкрити сліди існування так званих «денисовців», раніше невідомого виду стародавніх людей, чиї зуби і кістки пальців були знайдені в Денисовій печері на Алтаї.

Примітно, що всі ці відкриття було зроблено на території Росії та інших країн помірного поясу, де є сприятливі умови для збереження фрагментів ДНК в рештках давно померлих живих істот. На противагу цьому обривки генетичного коду дуже погано зберігаються у вологих і жарких тропіках, зазвичай вони вимиваються з зубів і кісткової тканини за миті за геологічними мірками.

Девід Рейч (David Reich), відомий палеогенетик з Гарвардського університету (США), а також інші провідні фахівці у цій галузі зіткнулися з виключенням з цього правила, вивчаючи рештки 18 стародавніх жителів Африки, недавно знайдених у печері Шум Лаку на заході Камеруну. Їх кістки, чий вік складав 8 тисяч і 3 тисячі років, були знайдені в шарах, пов'язаних з кінцем кам'яного і бронзового століття.

Вчені не сподівалися на успіх, проте їм дуже сильно пощастило, залишки ДНК, придатні для відновлення фрагментів повного генома, були присутні в достатній кількості у кістках відразу чотирьох стародавніх камерунців. Усі вони, як відзначають генетики, були дітьми, чий вік складав від 4 до 15 років. Один зі свкелетів належав чотирирічній дівчинці, а решта три – хлопчикам.

Їх можна було розбити на дві пари досить близьких родичів. Це говорить про те, що печера Шум Лаку була своєрідним «сімейним кладовищем», яке жителі західного Камеруну використовували подібним чином протягом багатьох тисяч років.

Фрагменти генома збереглися в рештках усіх дітей незвично добре, що вперше дозволило вченим не тільки вивчити окремі частини мітохондріальної ДНК, що передається від матері до дітей, або чоловічої Y-хромосоми, але й інші частини генетичного коду. Це в свою чергу дало Рейчу і його колегам унікальний шанс розкрити історію міграцій можливих предків народів банту, що жили в цьому регіоні приблизно 10-15 тисяч років тому.

Всупереч очікуванням вчених, жителі печери Шум Лаку були прямими предками або навіть близькими родичами сучасних представників народу банту. Вони були ближче до мисливців-збирачів, які живуть сьогодні в Центральній і Східній Африці, ніж до народів, що населяють Камерун та інші екваторіальні і тропічні країни континенту, розташовані на південь від Сахари.

Це відкриття, як відзначають дослідники, говорить про те, що людство дуже швидко розділилося відразу на чотири великих гілки після появи перших Homo sapiens. Їх розрахунки показують, що це сталося приблизно 200-250 тисяч років тому, задовго до того, як предки людей, що живуть за межами Африки, покинули цей континент.

У минулому вчені вважали, що різні африканські народи поступово відщеплюється від древа еволюції нашого виду, однак Рейч і його колеги припускають, що багато подібних подій, наприклад, утворення груп південних і центральноафриканских мисливців-збирачів, відбувалися практично одночасно один з одним. Це значно ускладнює картину еволюції людства і говорить про те, що найважливіші етапи еволюції Homo sapiens проходили саме у цей час.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»