ТОТАЛЬНЕ БЕЗГРОШІВ’Я. Ставки за 10-річними облігаціями Іспанії впритул наближуються до 7%. Мадрид не може дозволити собі брати у борг, якщо грошей на обслуговування вже існуючих позик не вистачає. Про те, що Іспанія не проситиме допомоги заявляє тільки уряд країни. Решта – менш оптимістична.
Різниця між іспанськими та еталонними для Європи німецькими облігаціями, так званий спред, збільшується. Коли папери Греції, Ірландії та Португалії настільки віддалилися від взірця – вони попросили про допомогу.
Проблема номер 1 – банківська криза. На цьому мінному полі поки підірвалася тільки Bankia. Але на один лише цей вибух уряду необхідно 19 млрд євро. Тут Мадриду не завадила б допомога ЄЦБ. Однак ринками прокотилися чутки про те, що регулятор нібито, відмовив Мадриду. Міністр економіки Іспанії та ЄЦБ в один голос все спростували.
У відомстві Маріо Драґі заявили: відмови не було, як і офіційного запиту. Відтак про відповідь говорити зарано. Натомість Єврокомісія вже зараз готова відкласти час «Ікс» для Мадрида – Іспанія має ще рік, аби привести свій дефіцит бюджету до 3%.
Про банківську кризу та іспанський борг ми поговоримо із журналістом економічного відділу видання «Periódico de Catalunya» Хосепом Марією Уретою.
Євроньюз:
– У середу ми дізналися, що ЄЦБ відкинув програму іспанського уряду, спрямовану на порятунок Bankia, яка передбачала обмін на суверенні борги. Водночас відсоткові ставки щодо іспанських облігацій зараз стрімко зростають. Що лишається робити Маріано Рахою?
Хосе Маріа Урета:
– Ну, якщо пропозиція обміну на борги не пройшла, а вона б сприяла збільшенню капіталу Bankia за рахунок Європейського Центробанку через механізм рефінансування, то Рахою залишається виділити гроші з держбюджету. Оскільки йдеться про 23 мільярди євро, то дефіцит бюджету збільшиться ще на два пункти. Водночас лише учора нам повідомили, що загальний дефіцит бюджету Іспанії лише за 4 місяці сягне 70 відсотків – рівень, що його дозволено мати цього року.
Євроньюз:
– Яких помилок припустилися із Bankia? Яка міра відповідальності лежить на Сапатеро, Рахої, екс-керівнику Bankia Родріґо Рато, очільнику Банку Іспанії?
Хосе Маріа Урета:
– Нагадаю: Bankia існує менше року. Ця установа з’явилася внаслідок об’єднання різних іспанських ощадбанків. Вони були тісно пов’язані із певними іспанськими регіонами та зав’язані на іпотечних кредитах, які видавалися під час надування бульбашки на ринку нерухомості в таких містах, як Мадрид і Валенсія.
Задля розв’язання проблем, вони об’єднали усі ці ощадустнови. Однак, якщо об’єднати кілька поганих банків, то хороший банк із цього не вийде. Тільки поганий і дуже великий.
Ось у такому вигляді Bankia вийшла на біржу. Пройшла усі необхідні процедури контролю, наприклад, перед національною комісією із ринкових питань – це структура, яка наглядає за біржею, і є підрозділом центрального банку.
Що ж стосується політичної відповідальності, то у кожного вона своя. Частина лежить на попередньому уряді соціаліста Сапатеро, тому що він був у курсі всього, що відбувається. Друга частина відповідальності – на Народній партії, адже в регіонах, які брали участь у проекті створення Bankia, керували представники цієї політичної сили. Під їхнім контролем перебували ці ощадкаси.
Відповідальність центробанку полягає у тому, що він повинен виконувати роль регулятора. Його представники прекрасно знали про ситуацію на фінансовому ринку, про існування зв’язків між ощадкасами і галуззю нерухомості. Спочатку вони спробували об’єднати капітал, із того нічого не вийшло. Тоді було вирішено вийти на біржу. Але це лише загострило кризу.
Євроньюз:
– Яку допомогу міг би надати Євросоюз? Чи готовий вже механізм фінансової стабілізації для таких країн як Іспанія?
Хосе Маріа Урета:
– Поміж усіх кроків, до яких вдався іспанський уряд, починаючи з літа минулого року, я б згадав листа, що його надіслав керівник ЄЦБ Жан-Клод Тріше двом прем’єр-міністрам – Сильвіо Берлусконі та Луїсу Родрігесу Сапатеро. Обидва вже не при владі.
У цьому листі, підписаному Маріо Драґі, який тоді був керівником Банку Італії, а також Мігелем Анхелем Фернандесом Ордонесом, який учора звернувся із проханням відставки з посади керівника Банку Іспанії, пропонували конкретні заходи, спрямовані на отримання урядами європейської допомоги.
Всі ці заходи не мали б жодного сенсу, якби в кінці цього процесу, 1 липня, не вступав в силу механізм європейської стабілізації, до якого Іспанія може вдатися.
Або Іспанія сама наважується на ці заходи, навіть якщо їй це не до вподоби, або Брюссель змушує її до цього. Хоча дотримання такої залізної дисципліни, можливо, спричинить напругу на фінансових ринках, яка триватиме місяць-півтора.
Ми в Google+