12 червня у Страсбурзі в Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) відбулися слухання у справі «Україна та Нідерланди проти Росії». В інтерв’ю РБК-УкраїнаУповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко розповіла, що очікувати від кінцевого рішення ЄСПЛ та на що воно вплине, передає пресцентр Урядовий портал.

Як зазначила Маргарита Сокоренко, це слухання – один з проміжних, але важливих кроків до винесення рішення ЄСПЛ по міждержавній справі «Україна та Нідерланди проти Росії». Вона стосується порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей з весни 2014 року, а також порушення прав з моменту вторгнення в 2022 році.

«Ми подавали міждержавний позов на розгляд справи в Європейському суді. Міждержавні справи мають кілька етапів розгляду. Був етап прийнятності, який ми вже пройшли і в січні 2023 року Європейський суд виніс проміжне, але важливе рішення - рішення по прийнятності, де вказав, що скарги України є прийнятними. Ми намагались довести, що після Криму агресія перейшла на східні області України і росія захопила ці території… В 2023 році після цього рішення по прийнятності в лютому Європейський суд доєднав останній міждержавний позов «Україна проти Росії» 2022 року, який стосувався повномасштабного вторгнення. Причому, ми не подавали цей позов як окремий, ми писали ЄСПЛ, що це наступний етап російської агресії. Європейський суд в результаті об’єднав ці всі провадження, а ми надали всі необхідні докази», – пояснила Уповноважена.

На слуханнях по суті, що відбулись 12 червня в Страсбурзі, Україна відстоювала позицію, що російська федерація порушує права людини на окупованих територіях з 2014 року. Ця позиція, за словами Маргарити Сокоренко, підтверджується численними доказами: це ціла система масових повторюваних систематичних порушень прав людини, які не просто мають місце і на них ніхто не реагує, а вони толеруються, а іноді і координуються російською федерацією.

Зокрема, мова йде про порушення тих прав, які гарантуються Європейською конвенцією про захист прав людини. Це право на життя, заборона жорстокого поводження і тортур, право на свободу і особисту недоторканність, право на повагу до сімейного життя, свобода вираження поглядів, захист власності, свобода пересування, дискримінація, заборона української мови, взагалі зміна нашої системи навчання українською на російську. Окремий аспект – викрадення українських дітей і вивезення на територію рф.

«Ми підкреслили, що ця війна – це спосіб росії не просто підірвати Україну як суверенну державу, а знищити як таку», – наголосила Уповноважена.

Водночас вона зазначила, що результатів розгляду справи не варто чекати за тиждень-два чи місяць. Адже масив тих доказів, що отримав Європейський суд, насправді масштабний як в географічному, так і часовому вимірах. Їх аналіз та оцінка займе певний час.

«У мене є сподівання зі своєї сторони, що не доведеться чекати роками, тому що після цього засідання, після слухань ЄСПЛ одразу перейшов до нарадчої кімнати для того, аби готувати вже рішення по справі. Тобто ми тепер в очікуванні самого рішення Європейського суду», – зауважила Маргарита Сокоренко.

Якщо ЄСПЛ визнає доведення скарги України, що були порушення прав людини на окупованих територіях з боку російської федерації і під час повномасштабного вторгнення, у України буде підтверджений юридичний факт міжнародної судової інституції. Це, своєю чергою, підкреслила Маргарита Сокоренко, буде давати нам не тільки юридичну базу, але й більше аргументів для зовнішньої політики.

«Також це може мати значення для Спецтрибуналу, який Україна хоче створити. Так само для інших юрисдикцій. Ми ще не забуваємо про Міжнародний кримінальний суд, який, до речі, має ордер на затримання Путіна і Львової-Бєлової за викрадення дітей під час повномасштабного вторгнення. Хоча це різні юрисдикції, різні суди, але коли один із них виголошує юридичний факт, він вже має важливе значення для іншого суду», -–пояснила Уповноважена.