У закарпатській Верховині, як на Закарпатті звикли називати Міжгірщину, хоч куди кинь оком, бачиш вишукану природну красу, яка манить у мандрівку. Туристську прощу можна спостерігати біля овіяного легендами Синевирського озера, ваблять туристів Дике озеро, швидкоплинні Чорна Ріка й Теребля. Обов’язково завітають мандрівники до водоспаду Шипіт. Усі принади цієї гірської місцевості важко перелічити.
Тут інтенсивно розбудовують туристичну індустрію. Особливо в селищі Міжгір’я, селах Пилипець, Колочава, Синевирська Поляна. Немає жодного населеного пункту, де б гостинно не запрошували завітати комфортні зелені оселі. Люди, які ще недавно почувалися безнадійно безробітними, тепер пропонують послуги для туристів, добрі умови для розміщення, отже вони заможніші.
Однак путівника цього гостинного регіону досі не було. Заповнити прогалину взявся директор Міжгірського професійного ліцею Василь Маринець. Він працює у системі профосвіти 44 роки, з яких 38 — беззмінний директор робітничої академії. Уміло поєднує навчання ліцеїстів із практикою. Серед освітніх програм закладу — підготовка працівників готельно-туристичного господарства, тож тут добре знаються на специфіці туризму й рекреації. Ліцей закінчили сотні фахівців, які працюють у цій галузі, а визнання заслуг керівника закладу — звання заслуженого працівника освіти України.
Робота над путівником, до якої долучилася методист ліцею Діна Крисан, тривала кілька років. Нарешті плід спільної праці «Перлини Міжгірщини» вже вийшов друком. У ньому йдеться про більш як десяток екскурсійних маршрутів. Наприклад, до озера Віта в селі Нижній Студений, вучківського гейзера, сироварні екокурорту «Ізкі», залишків оборонної лінії Арпада часів Другої світової війни та кількох музеїв села Колочава, ферми страусів і музею фауни в Синевирській Поляні, центру реабілітації бурих ведмедів національного парку «Синевир», старовинних храмів — архітектурних пам’яток минулих століть.
Путівник прокладає туристську стежку до етнографічного музею й ліцею, де теж зберігаються цікаві експонати. Тут можна оглянути трембіти, дримби, гуні, верховинські топірці, вишиванки, різьблені ікони, твори з коренів дерев, вироби для інтер’єру. У довіднику містяться відомості про місцеві фестивалі, тутешніх талановитих митців члена Національної спілки народних майстрів України Володимира Глебу, заслуженого художника України Василя Шиндру та самодіяльного художника — ветерана-вчителя Василя Сенька, представлено каталог виробів умільців.
Уміщено і резюме-відгук про довідник, автор якого — доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Ужгородського національного університету кандидат економічних наук Романа Славік.
До речі, перше видання путівника «Перлини Міжгірщини» вже встигло розійтися. Тепер автори готують друге з новими даними більшим накладом.
«Рідний край треба не лише любити, а й популяризувати», — не втомлюється повторювати Василь Маринець. Це одне з незмінних правил його життя.
Василь ПИЛИПЧИНЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+