Чітке усвідомлення того, що настав час обороняти свою країну, до 46-річного Сергія прийшло майже блискавично, коли тільки почув новину про повномасштабне вторгнення. Він не вважав себе природженим воїном, не захоплювався військовою справою, однак був з тих, хто нікому і нізащо не дозволить зазіхнути на своє: родину, домівку чи державу.
Сергій закрив власний бізнес, відправив дружину з дитиною до Німеччини і пішов до Івано-Франківського ТЦК. Охочих долучитися до лав ЗСУ та добробатів на той час було багато, тож йому довелось якийсь час чекати на свою чергу. Урешті у квітні 2022 року його мобілізували до Чопського прикордонного загону. Відтоді за плечима захисника України два бойові виїзди на Донеччину та один — на Харківщину. Найважчим виявився останній.
«Ми думали, що Бахмут — це важко. Та потім була Андріївка, а тоді приїхали на Харківщину. Постійні обстріли, ворожі дрони — війна стала геть іншою. Нам доводилося стояти на відвойованих російських позиціях і вдаватися до всіляких хитрощів, щоб ввести ворога в оману та вберегти особовий склад», — поділився спогадами Сергій, який обрав собі псевдо «Пірат».
У Бахмуті боєць займався здебільшого розвідкою та контрдиверсійною роботою. В Андріївці, Кліщіївці та Курдюмівці заступав на позиції, тренував побратимів, допомагав начальникові застави. У Вовчанську, пригадує прикордонник, не було лінії оборони. Бійці переходили з однієї вулиці на іншу й займали позиції. «Пірат» долучався як провідник і старший на позиціях: заводив на них людей та організовував роботу, опираючись на набутий досвід.
Воїн розповідає, що по чотири доби не знімав шолома та бронежилета. Звик до них так, наче вони влилися в нього.
«Коли все підігнано належно, то це навіть комфортно. До речі, у шоломі добре спати — готова подушка», — жартує.
З огляду на високі професійні та морально-ділові якості бійця, вміння керувати персоналом та безумовний авторитет прикордонника призначили заступником начальника застави. Торік у лютому Сергій отримав офіцерське звання. А після третьої ротації «Пірат» відбув на військове навчання у Велику Британію, після завершення повернувся до свого підрозділу.
Нині Сергій виконує бойові завдання на сумському напрямку.
«Ми переможемо однозначно, якщо кожен з нас усвідомить, що перемога — це і його відповідальність. Це наша спільна справа, ми всі разом — така потужна сила, якої не зламати нікому», — переконаний він.
За мужність, стійкість, відвагу та професіоналізм прикордонника відзначено державною нагородою«За оборону України», відомчими відзнаками «За мужність» і «Відмінний прикордонник», а також вогнепальною зброєю.
Джерело: Державна прикордонна служба
Ми в Google+