Сьогодні Україна вп’яте відзначає День української писемності та мови після ухвалення закону про державну мову. Експерти вже можуть оцінити ефективність та якість самого закону, його адаптивність до викликів та історичну цінність. Соціологічні дослідження останніх років засвідчили кардинальні позитивні зміни у ставленні громадян до української мови як до рідної, єдиної державної, а також щодо мовних пріоритетів в офіційному і приватному спілкуванні. Повномасштабне вторгнення рф в Україну прискорило мовні процеси. Про це йшлося під час круглого столу «Функціонування української мови як державної: проблеми імплементації та удосконалення законодавства».

У межах заходу Міністерство культури та інформаційної політики презентувало Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

«Програма досить тривала, до 2030 року. Документ містить норми, спрямовані не тільки на ліквідацію викликів сьогодення, а й упроваджує сталі процеси укріплення державної мови на всій території України і навіть за кордоном», — сказав т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Т.в.о. міністра наголосив на необхідності підвищення рівня володіння українською мовою всіх, хто цього бажає, зокрема вчителів і викладачів. А також наповнення культурного простору високоякісним національним українськомовним продуктом. У цьому контексті важливе завдання держави — підтримка й розвиток української літератури та книговидання. Серед інструментів — упровадження з наступного року сертифікатів на придбання українськомовних книжок для дітей.

«В умовах війни актуальність ухвалення цільової державної програми опанування української мови лише посилюється. Залежність національної безпеки від функціонування державної мови — екзистенційна аксіома, нехтування якою призвело до загроз існуванню державності, наслідків окупації, людських жертв», — зазначив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Він наголосив на потребі першочергового опрацювання та утвердження стандартів української мови.

Програма охоплює публічну, приватну та бізнес-сфери. У публічній сфері передбачено запровадження мовних курсів для посадових осіб та кандидатів на посади до органів влади. У приватній також передбачено мережу курсів вивчення української мови, зокрема для захисників та захисниць, державну підтримку на придбання українськомовних книжок у «Дії», гранти на переклад та видання іноземної літератури українською мовою, гранти для авторів, підтримку національного культурного продукту, книжки для дітей. У царині бізнесу — створення Національного електрон­ного корпусу української мови, розроблення системи національної термінології й термінографії, створення і видання термінологічних словників відповідно до державних стандартів.

Одним з важливих заходів захисту і просування рідної мови став радіодиктант національної єдності, який  всі охочі пишуть у День української писемності та мови з 2000 року, започаткований указом Президента в день, коли церква вшановує пам’ять Нестора Літописця. Як відомо, Православна церква України та Українська греко-католицька церква 2023 року перейшли на новий календар, тож пам’ять ченця Києво-Печерського монастиря тепер вшановуємо 27 жовтня.

Цього року радіодиктант національної єдності матиме назву «Дороги України». Текст написала письменниця, перекладачка, лауреат Шевченківської премії Катерина Калитко. Диктуватиме  актор, театральний режисер Олексій Гнатковський, який нещодавно зіграв роль у блокбастері «Довбуш» режисера Олеся Саніна. За словами Тараса Кременя, нинішній радіодиктант відрізнятиметься від попередніх тим, що до заходу зможуть долучитися українці, які змушені були виїхати за кордон через повномасштабну війну, що розв’язала росія.

Джерела: Міністерство культури та інформаційної політики України, Суспільне