Пропускна спроможність системи реабілітації — понад 16 тисяч сеансів щодня

«Розвиток реабілітації — один із ключових пріоритетів Міністерства охорони здоров’я та флагманський проєкт у межах реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. І ми вже перейшли від будівництва до розвитку. Маємо амбітну мету — створити в Україні найсильнішу систему реабілітації в Європі. Розвиваємо мережу центрів досконалості, наближаємо послуги до людей у громадах, розробляємо та затверджуємо сучасні стандарти. Спільно з партнерами формуємо систему, яка гарантуватиме якісну, доступну безоплатну реабілітаційну допомогу для українців», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Нині в Україні реабілітаційну допомогу надають 569 медичних закладів, з них 372 — у стаціонарних умовах і 523 — амбулаторно. Для наймолодших пацієнтів до трьох років працюють 165 медзакладів. Сучасні безбар’єрні відділення створено у 85% кластерних і багатопрофільних надкластерних лікарень спроможної мережі. Це істотно підвищило доступність послуг для людей.

Фінансування реабілітаційних послуг також зростає: 2025 року на реабілітацію передбачено близько 6,5 млрд грн — утричі більше, ніж 2021-го. Важливо, що нині оплата залежить від складності випадку: замість єдиного тарифу діють чотири рівні з оплатою від 16 до понад 41 тис. грн за цикл. Це дає змогу враховувати потреби пацієнтів з найважчими травмами, зокрема ампутаціями чи ураженнями спинного мозку.  

Завдяки змінам у системі та зростанню кадрового потенціалу пропускна спроможність мережі медзакладів, що надають послуги з реабілітації, перевищує 16 000 терапевтичних сеансів на день — уп’ятеро більше, ніж 2022 року. За останні два роки реабілітаційну допомогу отримали понад 718 тисяч пацієнтів, з них 251 тисяча — у стаціонарі, 467 тисяч — амбулаторно. У складі мультидисциплінарних команд працюють вже майже 11 тисяч фахівців — усемеро більше, ніж три роки тому.

В Україні діють сім центрів досконалості, які стали базами для навчання мультидисциплінарних команд і поширення сучасних практик. Фахівці центрів пройшли стажування у понад десяти країнах, серед яких США, Японія, Велика Британія, Франція, Норвегія. Із жовтня 2023 року вони провели 50 освітніх заходів для фахівців із 40 реабілітаційних відділень у всій країні.  

Триває системна модернізація реабілітаційної інфраструктури. Реалізують п’ять великих проєктів на загальну суму 3,65 млрд грн: у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни, Івано-Франківській обласній лікарні, Дубенській міській лікарні, Миколаївському госпіталі ветеранів війни та реабілітаційному центрі в Чернігові. Крім того, в межах спільного проєкту МОЗ та Світового банку впроваджують ще три інвестиційні проєкти для посилення реабілітаційної мережі: у Всеукраїнському лікувально-реабілітаційному центрі «Циблі», Закарпатській обласній лікарні та Центрі комплексної реабілітації на Волині.

Ключове завдання на 2025 рік — відкриття амбулаторних реабілітаційних просторів у кожній громаді, де є лікувальний заклад. Це дасть змогу максимально наблизити послуги до пацієнта, що особливо важливо для ветеранів та громадян, які потребують підтримки після поранень чи захворювань. Завдяки цьому люди зможуть проходити відновлення, поєднуючи його з навчанням або роботою. У 91 загальній лікарні спроможної мережі функціонують амбулаторні реабілітаційні відділення.

Для підвищення якості реабілітаційної допомоги критично важливе запровадження стандартів. Це передбачено Програмою дій уряду на 2025 року. 

Реабілітаційний компонент внесено до клінічної настанови та стандарту опікової допомоги. Затверджено Порядок надання спеціалізованої медичної допомоги з застосуванням методу остеоінтегративного протезування. 

Фіналізують стандарти: в разі ураження спинного мозку, ампутацій, церебрального паралічу, переломів, інсульту та для допомоги передчасно народженим дітям.

Наприкінці вересня відбулося перше засідання Міжвідомчої робочої групи з питань реформування сфери протезування. Її мета — напрацювання практичних рішень для модернізації системи протезування. Щороку за державною програмою допомогу отримують майже 11 тисяч людей, однак потреба зростає щодня. Тому вкрай важлива розбудова протезно-ортезної інфраструктури. 

Нещодавно за підтримки Міжнародного комітету Червоного Хреста запрацювала протезно-ортезна лабораторія в лікарні Харківського національного медуніверситету. Вона обладнана сучасними 3D-принтерами та виробничими верстатами, що дає змогу виготовляти індивідуальні протези й ортези.

У межах грантових угод із Францією створюють мережу протезних мікроклінік. Загальний бюджет проєкту — понад 4 млн євро. З них 2,47 млн спрямовано на Львів, де відкрито один з найбільших у Європі центрів протезного виробництва. Готують до відкриття мікроклініки в Полтаві та Київській областіх. Кожна матиме площу приблизно 80 мІ і все необхідне для роботи команди та зручності пацієнтів.