ТЕНДЕНЦІЯ. За даними Світового банку, з середини липня ціни на пшеницю зросли на понад 50%, а на кукурудзу — на понад 45%. І це, як кажуть, не межа. Як це відіб’ється на продовольчій безпеці України, Росії і Казахстану і як уникнути ризиків цінових сплесків, дискутували експерти під час відеомосту Київ — Москва — Астана в «РІА Новости».

На думку голови Російського зернового союзу Аркадія Злочевського, як і завжди, драйвер цін на зернові цього року — ситуація в Американському кукурудзяному поясі, де нині велика засуха. Зважаючи на це, маємо всі шанси на окупність затрат, переконаний він, кажучи про Причорномор’я. Щоправда, експортери зайняли нині очікувальну позицію, доки світовий ринок оживиться. Наразі ж різниця між цінами на зовнішньому і внутрішньому ринках становить лише приблизно $15—25 на тонні. Раніше вона була більш суттєва, і це забезпечувало активну роботу експортного пилососа, що видував зерно назовні, зауважив експерт. Відтак, цього року у липні Росія експортувала лише 2 млн тонн зернових, тоді як у 2011-му на 650 тис. тонн більше.

Такої ж думки виконавчий директор російського аналітичного центру «Совекон» Андрій Сизов: «Цьогоріч темпи росту цін на зерно менш виражені, ніж у 2010-му. Тоді у ІІ півріччі 2010 р. вони прибавили на 70%, нині — маємо майже 30%. За високих внутрішніх цін їх зростання буде обмеженим, бо світовий ринок теж стоїть».

За даними А. Злочевського, перехідні залишки зернових у РФ — 18—19 млн тонн, що дають змогу при валовому зборі 75—80 млн тонн експортувати 12—13 млн тонн. Тому тему обмежень експорту варто обговорювати лише тоді, коли вивеземо не менш як 80% експортного ресурсу, переконаний він.

В Україні подібна ситуація. За оцінками директора департаменту економічного розвитку і аграрних ринків Мінагропроду України Сергія Кваші, валовий збір-2012 буде меншим за середній у 2009, 2010 і 2011 роках на 8 млн тонн.

— Через несприятливі погодні умови найбільше постраждає південь, що втратив суттєвий обсяг продукції. Через нижчий урожай сільгоспвиробники недо??отримають приблизно 8 млрд грн, — зауважив він.

Водночас потреб скорочувати чи обмежувати експорт нині немає. Про відкритість нашого зернового ринку вже говорив Прем’єр-міністр і міністр аграрної політики та продовольства, зазначив він, нагадавши про меморандум влади і виробників про попередження останніх за два місяці напередодні будь-яких експортних змін. До речі, потенціал для цього в Україні потужніший, ніж у східної сусідки. «Прогнозні баланси кажуть, що можемо  експортувати 21—23 млн тонн», повідомив  — С. Кваша, додавши: цьому сприятиме розвиток портової та елеваторної інфраструктури. За його словами, станом на 7 серпня в Україні зібрано 25,8 млн тонн зернових, у т. ч. пшениці —  16,2 млн (70—80% — продовольчої), ячменю — 7,1 млн, жита — 750 тис.

— Щодо продбезпеки хвилюватись не варто, — зауважив він, — бо в Аграрному фонді лежить майже 1,2 млн тонн зернових і є рішення про закупівлю ще 800 тис. тонн. Крім того, створюють регіональні продзапаси.

Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко зауважив, що треба як мінімум удвічі збільшити закупівлю зернових продрезервів держави, щоб якось контролювати ситуацію з цінами. Хоча, за його словами, Україні треба переймати досвід США, де замість обмежень експорту, цінової стабілізації та безлічі аграрних програм діє майже 25 програм допомоги малозабезпеченим обсягом фінансування $100 млрд.

Президент Зернового союзу Казахстану Нурлан Тлеубаєв зазначив, що в країні якщо й виникають цінові сплески, то локальні, і їх приглушують за 2—3 дні завдяки великому державному запасу зерна. Щороку держава викуповує приблизно 50% експортного потенціалу. Цього ресурсу достатньо, аби 36 місяців поспіль годувати хлібом усіх казахів, підсумував він.