У Ніцці триває третя Конференція ООН з питань океану, участь в якій у ці дні беруть представники понад 120 країн світу, у тому числі і України. Одна з головних цілей заходу - забезпечити якнайшвидше набрання чинності  Угодою про збереження та стале використання морського біологічного різноманіття в районах за межами національної юрисдикції або так званою Угодою про відкрите море. Про це повідомляє пресцентр Урядовий портал.

Як відзначила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук, ця Угода є третьою імплементаційною Угодою в рамках Конвенції ООН з морського права (UNCLOS). Угода про відкрите море була ухвалена в 2023 році для захисту океанських екосистем і забезпечення сталого використання морських ресурсів в міжнародних водах. Для набрання чинності цим документом, необхідно щоб його ратифікувало понад 60 країн. Власне підписання Угоди країнами-учасницями можливе лише до 20 вересня 2025 року. Однак 50 країн подали ратифікаційні документи вже за декілька годин до відкриття Конференції ООН у Ніцці, а 15 країн офіційно зобов’язалися приєднатися до них. Загалом серед країн, які вже підписали Угоду – всі країни-члени ЄС, США, Канада, Китай, Індія. Передбачувано, країна-агресор не підтримує Угоду.

Про що Угода про відкрите море?

“Це перший у світі міжнародний документ, що об'єднає зусилля країн та встановить правові механізми захисту біорізноманіття й екосистем фактично на ⅔ Світового океану або половині земної поверхні. Угода передбачає створення морських природоохоронних територій, впровадження механізму оцінки впливу на довкілля діяльності країн у Світовому океані, регулювання рівного та справедливого доступу до генетичних ресурсів океану та розвиток і обмін відповідними технологіями та знаннями в галузі наукових досліджень”, — наголосила Світлана Гринчук. 

Чому для України важлива участь в Угоді попри те, що країна не має доступу до океану? Міністр назвала декілька ключових аргументів: 

Угода - це додатковий інструмент для боротьби зі зміною клімату, втратою біорізноманіття та забрудненням довкілля, а також для виконання взятих Україною попередніх міжнародних зобов'язань - наприклад, за Конвенцією з біологічного різноманіття, яка, серед іншого, встановлює ціль - захист 30% територій і океанів до 2030 року, та Паризької угоди у частині обговорення Blue Carbon;

  • це підтвердження про-європейської позиції України;
  • це можливість в міжнародній площині брати участь та впливати на прийняття рішень щодо морського біорізноманіття та протидіяти інтересам та амбіціям росії, яка зараз виступає проти Угоди;
  • це також додаткова можливість привернути увагу світу до негативного впливу, який чинить росія на довкілля Криму та Чорного моря;
  • це можливість для України розвивати науковий потенціал, а також додаткові переваги для низки галузей промисловості, наприклад, хімічної та фармацевтичної.

“Цивілізований світ сьогодні єдиний у розумінні, що стан морських екосистем, кліматична стабільність та продовольча безпека - взаємопов'язані. І Україна є не лише частиною, а повноправним учасником цієї свідомої міжнародної спільноти. Тож робота над приєднанням до нового міжнародного механізму захисту біорізноманіття триває”, — написала Світлана Гринчук.