Модернізований броньований гігант має грубий і первісний вигляд, але з живим серцем, роль якого відіграє екіпаж.
Хоч би яким холодним та похмурим здавався суворий зимовий ліс, він може дати надійний прихисток нашим воїнам, вселяючи в них спокій та впевненість. Цим дуже вдало користуються танкісти 108 окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі». Надто що саме така місцевість і є природним середовищем для цих хижаків.
Проте хороше укриття — лише частина справи, адже під час бойових виходів навіть найміцнішій броні може знадобитися додатковий захист. І тут наші умільці постаралися на славу. Хлопці не лише забезпечили свого сталевого гіганта хорошим маскуванням, завдяки якому він буквально став частиною тутешнього пейзажу, а й обладнали спеціальним екраном для захисту від уражень FPV-дронами з кумулятивними боєприпасами. Виконано цей купол фактично з підручних матеріалів, як-от звичайні металеві решітки, прути тощо.
З такою модернізацією танк має вигляд, ніби щойно увірвався до нас із якогось пост апокаліптичного фільму на кшталт «Безумного Макса» з його монструозною технікою, зібраною з переплетених між собою шматків металу.
На відміну від росіян з їхніми броньованими сараями, наші бійці не стали сковувати свого велета та його тактичні можливості, адже важливий не лише захист, а й функціональність. Скориставшись досвідом, набутим на ворожих помилках, вони встановили купол, який не обмежує руху башти й дає змогу вести вогонь на 360 градусів.
Вельми вдале рішення — наявність одразу трьох аварійних виходів, якими його обладнали в разі термінової евакуації. За потреби це дасть змогу екіпажу обрати найзручніший зі шляхів та зеко номити дорогоцінний час.
Як додаткові заходи на бронетехніку 108 ошб встановлено динамічний захист, який прикриває зокрема гусениці. Це дуже важливо, тому що FPV-дрони часто цілять саме туди. Варто бронетехніці втратити хід, як вона стає схожою на викинутого на берег кита, перетворюючись на вкрай вразливу ціль.
Саме тому навіть до таких, здавалося б, неочевидних нюансів слід ставитися з великою увагою та відповідальністю, що й роблять наші хлопці. Бездумно обварюючи свої танки захисними мангалами, ворог фактично стріляє собі ж у ногу. Як свідчать численні відео зі знищенням російських механізованих колон, такий підхід веде до того, що гармата просто не здатна повноцінно забезпечувати вогневу підтримку своїх і без того беззахисних штурмовиків.
Траплялося, що під час маневрів у колоні обварені брухтом танки росіян збивалися докупи, перетворюючись на легку здобич для безпілотників та артилерії, або навіть чавили власних піхотинців. Усе це робить російську техніку вкрай неефективною та майже одноразовою.
У 108 батальйоні такий хибний досвід врахували і зробили правильні висновки. Адже гідно попіклувавшись про свою техніку, танкісти забезпечують і власний захист. Лише так вони можуть бути впевненими, що коли настане лихий час, їхній броньований товариш не підведе і обрушить свій праведний гнів на голови окупантів. Варто тільки його пробудити, вказати на ціль і спустити з повідця. Навіть попри поважний вік він залишається в чудовому стані й має доглянутий вигляд, мов домашній улюбленець в хорошого господаря. Так «Вовки Да Вінчі» доводять, що найголовніше для будь-якого танка — турбота та злагодженість його екіпажу. Саме це вони і демонструють, перетворю ючи свою роботу на мистецтво.
Ми в Google+