Тобі, Тарасе, пісні-рушники

Незвичний світ рушників, вироблених на ткацькому верстаті, представила миколаївцям Тетяна Базилевська-Барташевич. Заслужений майстер народної творчості України присвятила експозицію 200-річчю з дня народження Т.Г.Шевченка та назвала її «Вічна доля ткацьких рушників». Для Миколаєва ця виставка в обласному художньому музеї ім.В.Верещагіна справді є неординарною: якщо про техніку виконання традиційних вишитих рушників в південному краї знають не одне століття, ткані тут — дивовижні.

Сама майстриня опанувала мистецтво ткацтва у 1977 році після закінчення Кролевецького вищого професійного училища, де вперше сіла за ткацький верстат та оволоділа багатьма техніками ручного перебору. З того часу головним натхненником творчості Тетяни став Великий Кобзар.

Українська пісня, вірші Тараса, краса рідної землі дали поштовх для зародження нового творчого покоління піснярів-ткачів, коріння яких тягнеться від роду самого Шевченка. Сама Тетяна — хоч і дуже далека, але родичка Кобзаря. Мати майстрині, Катерина Яківна Шевченко, є двоюрідною сестрою Людмили Миколаївни Алтуніної, а та, у свою чергу, — двоюрідною правнучкою Шевченка. Обидві сестри народилися і виросли в селі Мотроно-Василівка нинішнього Казанківського району області, де половина населення носила і носить прізвище Шевченко. Людмила Алтуніна не так давно розповіла громадськості про те, що Тарас Шевченко колись допоміг її прадідові Родіону викупитися з кріпацтва. Пізніше Родіон з кількома парубками з Київської губернії поїхали обживати землі. З того часу почалася історія села Мотроно-Василівка.

Спогади дитинства, матусина ласка, сподівання на краще, — все це відчувається в творчості майстрині. Так народжувалися перші авторські вірші Тетяни, а потім поетичні рядки перетворювалися у дивовижні орнаменти тканих рушників. Один з рядків вірша найбільш точно ілюструє мету вернісажу: «Тобі, Тарасе, пісні-рушники».

Тетяна Анатоліївна розповіла про особливості ткацького мистецтва, поділилася тонкощами створення полотен, повідала про те, що спеціально до ювілею Кобзаря виготовила п’ять нових картин. Одна з них — «Катерина тче придане своє», для якої вперше використала золоту та срібну гуаш. До речі, робота над одним твором займає щонайменше місяць. Всього на виставці представлено 70 експонатів, серед яких — рушники, панно, картини, гобелени. Якщо скласти в довжину всі її виставкові рушники, утвориться один великий рушник завдовжки 120 метрів.

Понад 35 років майстриня відроджує на Миколаївщині старовинне ремесло ручного художнього ткацтва. «Співучі» рушники Тетяни Базилевської-Барташевич прикрашають виставкові експозиції міжнародних та всеукраїнських фестивалів, обласних оглядів та виставок. Кращі роботи зберігаються у фондах музеїв України.