Про це повідомив директор лабораторії якості молока Uman Labs Андрій Білан: «В лабораторних умовах ми порівняли зразки молока до та після пастеризації. У деяких зразках після пастеризації було більше бактерій, ніж до. Гірше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій». За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекції, повідомляє Асоціація виробників молока.

Нагадаємо: пастеризація — одноразове нагрівання рідини до температури, нижчої від температури кипіння, на нетривалий час. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год., сухий жар — 110 °C — 2 год., 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків у тваринницьких господарствах пастеризоване маститне молоко випоюють телятам. «Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

Фахівець зауважує, що в Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують ні в якому вигляді, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату для біогазових установок.