Україна наполегливо працює над непростим завданням — отримання запрошення, а далі приєднання до Північноатлантичного альянсу. У першій половині липня у Вільнюсі пройде саміт НАТО, і Президент України Володимир Зеленський заявив, що влада робить усе, щоб цей саміт мав сильний реальний зміст. А позитивні рішення для України у Вільнюсі глава нашої держави називає єдино можливими позитивними рішеннями для спільної безпеки у Європі та загалом в Альянсі. За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, 20 країн-союзників повністю підтримують інтеграцію України в НАТО, і влада має провести переговори з усіма іншими союзниками, щоб був абсолютний консенсус.
У межах підготовки до саміту керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак і колишній Генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен, які є співголовами Міжнародної робочої групи з питань безпекових гарантій для України, поділилися своїми очікуваннями від цієї події із представниками провідних німецьких ЗМІ.
Пропозиції щодо гарантій безпеки для України, які має бути надано нашій державі на шляху до повноправного членства в НАТО, викладено в проєкті Київського безпекового договору, розробленого експертами Міжнародної робочої групи та опублікованого у вересні 2022 року.
Андрій Єрмак акцентував, що Україна очікує отримати на саміті чітке запрошення до вступу в Альянс за спрощеною процедурою.
«Ми розуміємо, що в умовах масштабної війни росії проти України точну дату назвати неможливо. Але це стане можливим, коли дозволить безпекова ситуація», — цитує його слова Офіс Президента.
Андрій Єрмак зауважив, що нині тривають щоденні консультації та перемовини з партнерами, щоб майбутній саміт став результативним для нашої держави.
«Важливо отримати абсолютно чіткий сигнал, який зафіксував би шлях України до членства в НАТО. Якщо зараз продовжувати політику відкритих дверей, ми дамо поганий сигнал росії, що вона може продовжувати всі ті злочини, які зараз коїть в Україні щодня», — наголосив керівник ОП.
Андрій Єрмак прокоментував позицію Німеччини в питанні євроатлантичної інтеграції України. Він зауважив, що наші держави мають тривалі історичні відносини, до того ж теплі дружні й партнерські взаємини склалися й між президентами країн.
«Вважаю, що Німеччина може ухвалити історичне рішення. Ми готові продовжувати консультації, зустрічатися з нашими партнерами, якщо залишилися якісь питання. Щодо нашої позиції — ми впевнені в ній», — підкреслив Андрій Єрмак.
Андерс Фог Расмуссен зазначив, що на Вільнюському саміті Україна має отримати як гарантії безпеки, так і сигнал щодо перспектив членства в Альянсі. Він наголосив, що вірить у надання нам безпекових гарантій на саміті в липні, і висловив переконання, що майбутнє Української держави — в Альянсі, адже Україна нині будує нову безпекову архітектуру Європи.
«Ми маємо рухатися до чіткого пакета підтримки й говорити про каркас тривалих безпекових гарантій для України. Також у фокусі — членство в НАТО для України. Я вірю, що цей час настане на Вільнюському саміті», — цитує слова колишнього Генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Офіс Президента.
Розповідаючи про оборонну підтримку України партнерами, Андрій Єрмак зазначив, що стійкість українського народу й рішучість Збройних сил у боротьбі з російським агресором спонукають світових лідерів до збільшення постачання озброєнь нашій державі.
«Щодня українці, лягаючи спати, не впевнені, чи прокинуться вранці. Але вони залишаються тут, удома. Вони повертаються. І це спонукало партнерів надавати нам засоби для захисту неба. Так і в інших позиціях», — констатував очільник Офісу Президента.
У цьому контексті він зазначив, що надана Німеччиною зброя, зокрема й системи протиповітряної оборони, також допомагає нашому народу.
«Це значна допомога. Президент Зеленський під час нещодавнього візиту до Берліна та Аахена персонально подякував німецькому народу та канцлеру, парламенту Німеччини, які підтримують Україну й допомагають нам», — додав Андрій Єрмак.
Він констатував, що надана зброя добре працює на нашому полі бою. Тож українці надзвичайно вдячні та сподіваються на продовження цієї підтримки.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»