Всесвіт – це не просто випадкове скупчення галактик, розкиданих у порожнечі космосу. Чим уважніше вчені спостерігають, тим краще розуміють, що існують структури, деякі з яких мають неймовірно велетенські розміри і скупчення галактик, які гравітаційно пов'язані одина з одною.

Таку структуру нещодавно виявили астрономи на південному краю неба, і це гігантське космічне утворення, охоплює неймовірні 1,37 мільярда світлових років. Астрономи назвали його Стіною Південного Полюса. Це одна з найбільших космічних структур, яку знайшли в космосі.

Відомі й інші подібні структури. Найбільша з них – це Велика стіна Геркулес, Північна Корона розміром понад 10 мільярдів світлових років. Але Стіна Південного Полюса особлива, оскільки знаходиться всього в 500 мільйонах світлових років від Чумацького Шляху. Іншими словами, це найпотужніша структура, яку астрономи будь-коли бачили так близько.

Так чому ж вчені досі не бачили одну із найбільших ниток галактик у Всесвіті, яка знаходиться біля нашого порога? Справа в тому, що Стіна Південного Полюса була захована за Зоною уникнення – ділягки на небі, що закривається галактикою Чумацький Шлях. При спостереженні космічних об'єктів з Землі ослаблене світло, міжзоряний пил і зірки в площині Чумацького Шляху (галактична площина) перешкоджають спостереженню у видимій частині спектру приблизно 20% неба за галактикою. У результаті цього каталоги галактик, складені за спостереженнями у видимій ділянці спектра, зазвичай не є повними поблизу площини Галактики.

Команда вчених на чолі з космографом Даніелем Помаредом з Університету Париж-Саклі використовувала базу даних під назвою Cosmicflows-3, яка містить розрахунки відстаней до майже 18 000 галактик. Вони обчислюються з використанням червоного зсуву, який вимірює, наскільки швидко рухається будь-який об'єкт, грунтуючись на тому, наскільки розтягнуті його світлові хвилі.

Минулого року інша група вчених використала цю базу даних для обчислення іншого параметра, відомого як особлива швидкість, яка вказує на швидкість галактики щодо її руху в результаті розширення Всесвіту.

За допомогою цих двох параметрів вчені змогли розрахувати рух галактик відносно одина до одної – і ці рухи виявили гравітаційний вплив величезної маси. За допомогою алгоритмів команда використовувала ці рухи, щоб відобразити їх у трьох вимірах розподілу матеріалу в Стіні Південного Полюса, навіть за межами Зони уникнення.

Найщільніша ділянка лежить над Південним полюсом – ця ділянка знаходиться на відстані 500 мільйонів світлових років. Потім вона повертає на північ до Чумацького Шляху, перебуваючи в межах 300 мільйонів світлових років від нашої галактики. Уздовж вигнутого рукава галактики рухаються в напрямку скупчення на Південному полюсі, а звідти вони повертають до іншої гігантської структури в космосі, надскупчення Шеплі в 650 мільйонах світлових років від нас.

Оскільки деякі частини стіни Південного Полюса все ще приховані від нас, ця структура, можливо, ще більша, ніж відомо на цей час. Найближчим часом астрономи мають намір це з'ясувати.

«Урядовий кур’єр» раніше повідомляв, як сонячний зонд «Паркер» сфотографував подвійний хвіст комети NEOWISE.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»