Микола ШОТ,
«Урядовий кур’єр»

Катерина Самойлик читає сторінки виданої цьогоріч «Збірки творів українців у Туреччині».  Фото автора«Збірку творів українців у Туреччині» репрезентували в культурному центрі громади «Українська родина» в Анталії. Це літературно- художнє видання побачило світ за підтримки Посольства України в Турецькій Республіці. До книги увійшли поетичні та прозові твори восьми прекрасних жінок, які нині проживають у цій азійській країні.

Прикметно, що першими почути твори з нового видання змогли не лише українці, які мешкають у турецькій Анталії, а й з материзни – з Києва, Тернополя, Донеччини. Одна з авторів збірки – Катерина Самойлик прочитала їм, зокрема, власні оповідання «Рушники» та «Шовковий шалик».

Катерина за фахом – правознавець, свого часу закінчила Національну академію внутрішніх справ України. Але завжди любила викладати власні думки, поетичні та прозові рядки на папір. Кілька років тому доля повела її з Києва до Анталії. І тут Катерина вирішила видати свою першу книжку. Назвала її «Алхімія щастя». Це видання склали майже сімдесят поезій, які вийшли з-під Катерининого пера в різні роки. Подія виходу збірки сталася завдяки громадській організації «Українська родина» та за сприяння Посольства України в Турецькій Республіці.

«Неповторна, благотворна, єдина батьківщина, моя барвиста і красива, рідна Україна», – щемить і водночас тішиться за свою землю серце авторки в одному з віршів. Збірку поезій «Алхімія щастя» Катерині Самойлик, як сама зазначає, пощастило подарувати Президентові України Петрові Порошенку, який на початку листопада зустрічався з українською діаспорою в Анталії.

Наразі Катерина готує нову книжку власних прозових творів «Жінки з однієї землі». Сподівається, що читачі зустрінуть видання вже наступного року.

«Книга також єднає», – переконаний Надзвичайний та Повноважний Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга.

Нині офіційно в цій країні проживає 35 тисяч наших співвітчизників, діє 12 українських громад. Найчисельніша – в Анталії, де поселилися майже п’ять тисяч українців. За останні два роки відбулися кардинальні якісні зміни щодо підтримки Україною діаспори. Держава виділяє кошти, дбає про ґранти на організацію конкретних заходів. За такого прямого фінансування, скажімо, торік вдалося втілити спільно з українською громадою в Туреччині майже 20 проектів. Кошти пішли на започаткування суботніх шкіл, структуризацію української громади, інших добрих справ. Громада, безперечно, окрилена, маючи таку підтримку з рідної землі.