Сьогодні виповнюється 65 років  першому редакторові нашої газети заслуженому журналістові України Михайлові  Сороці.

Доля талановитого хлопця із синьоокої Волині могла скластися по-різному, однак завжди визначальними в ній були власна наполегливість і щедра на добрих людей  життєва стежка, яка  привела його на факультет журналістики й не дозволила більше надовго відриватися від магістрального курсу. А одного разу — у вересні 1990 року — круто пішла вгору: уряд започаткував власне видання і призначив сорокадворічного Михайла Сороку головним редактором. Відтоді майже вісімнадцять літ вони зростали разом: газета — із двотижневика до щоденної, колектив — із п’ятиосібного до понад сотенного, редактор — з керівника середньої ланки до арбітра вищої ліги. 

А з-поміж своїх захоплень Михайло Михайлович завжди виокремлював спорт і пісню: українську, глибоку, як Шацькі озера.  Хоч якби довелося обирати, яка співана поезія найбільше пасує до життєвого шляху, мабуть, не заперечував би проти  Пахмутовської «Команди молодості нашої».  Бо завжди найбільше цінував відданість і плече колективу в усіх життєвих ситуаціях.

Очолюючи сьогодні  правління Київської спілки журналістів, наш колега і старший товариш  чимало допомагає представникам журналістського цеху. А ми бажаємо йому здоров’я і наснаги.

З повагою —
нинішні урядовокур’єрці