Висічені в скелях гробниці з муміями виявили археологи в давньоєгипетському храмі Тапосіріс-Магна на заході Олександрії. Про відкриття розповіла місія в складі єгипетських археологів і фахівців університету Санто-Домінго Домініканської Республіки, що працює на розкопках, повідомило минулої суботи видання Egypt Independent.

За словами вчених, у висічених у скельній породі 16 гробницях, що було поширено вже в греко-римську епоху, виявлено похоронні камери з погано збереженими муміями. «Поганий стан мумій підкреслює різницю між способом муміфікації у древніх єгиптян і в більш пізню епоху у греків і римлян, – розповіла глава місії Кетлін Мартінес. – Збереглися рештки позолоченого матеріалу, в який були загорнуті мумії, а також амулети із золотої фольги, які помістили в рот мумій». Цей особливий ритуал, пояснила Кетлін Мартінес, гарантував, згідно з віруваннями, здатність людини говорити на суді в загробному житті перед верховним суддею покійних душ Осірісом.

Найбільший інтерес у вчених викликали дві мумії зі збереженими на них сувоями і артефактами. «На першій збереглися позолочені прикраси із зображенням бога відродження і царя загробного світу Осіріса, а лоб другої мумії був прикрашений рогами і коброю, на її шию було одягнене позолочене намисто у вигляді голови орла, який символізує бога Гора», – зазначила Мартінес.

Тапосіріс-Магна – селище, засноване фараоном Птолемеєм II Філадельфом в період між 280 і 270 роками до н.е. Назва в перекладі означає «велика гробниця Осіріса». Пізніше там було зведено храм на честь бога Осіріса, що став, як вважається, останнім притулком цариці Клеопатри.

Як повідомив доктор Халед Абу Аль-Хамді, генеральний директор дослідницького проєкту Alexandria Antiquities, в польовому сезоні 2020 року було знайдено й інші артефакти, які змінили сприйняття храму Тапосіріс-Магна. Найважливішою з них стала золота похоронна маска, виготовлена для покійної жінки. Крім того, було виявлено вісім мармурових масок.

Ці артефакти, як і мумії, відносяться до грецької і римської епох. Дослідники відзначають високу майстерність скульпторів – риси обличчя власників масок було зображено вкрай точно і чітко.

«Усередині храму були знайдені монети з ім'ям і зображенням Клеопатри VII (69-30 роки до н.е.), фрагменти статуй, – сказав Халед Абу Аль-Хамді. – Розкопки фундаментної частини храму дозволили встановити, що він був побудований за часів фараона Птолемея IV Філопатора, що правив приблизно в 222-205 роках до н.е.».

Клеопатра (69-30 рр. До н.е.) була останньою царицею Єгипту елліністичного періоду. Вона також походила з македонської династії Птолемеїв. В історію ця правителька увійшла завдяки своїй дивній красі й історії кохання до римського полководця Марка Антонія.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»