Сама назва акул стала синонімом жорстокого хижака, однак нові спостереження каліфорнійських біологів показують на те, що це не завжди так. Невеликі молот-риби, якими кишать води біля американського узбережжя Атлантики і Тихого океану, здатні при необхідності харчуватися і рослинною їжею. Про всеїдність цих акул вчені повідомили в статті, опублікованій у журналі Proceedings of the Royal Society B.

Деякі виключно м'ясоїдні тварини цілком здатні харчуватися і рослинною їжею, але їм важко її перетравлювати через занадто простий і короткий кишківник, який пристосований тільки для травлення багатої білками тваринної їжі. Справжні всеїдні повинні мати здатність засвоювати і рослинні волокна, але від акул цього ніхто не очікував, так що відкриття Саманти Лі (Samantha Leigh) і її колег з Каліфорнійського університету в Ірвайні стало справжньою сенсацією.

Малоголові молот-риби (Sphyrna tiburo) досягають довжини трохи більше метра і маси до 10 кілограмів, харчуючись молюсками і рибою. Ще в 2007 році вчені вперше помітили у них підозрілу звичку жувати морські водорості. У деяких випадках вміст шлунків цих риб складався з рослин більш ніж на 60%. З тих пір вважалося, що акули лише поглинають рослинну масу, не отримуючи з неї поживних речовин: наприклад, випадково захоплюючи водорості під час активного полювання на кальмарів, які ховаються серед них.

Однак Саманта Лі та її колеги вирішили перевірити це на експериментах. Для початку вони виростили достатню кількість морських водоростей, які підгодовували содою, що містить слаборадіоактивний вуглець-13. Ці рослини склали до 90% їжі, на якій протягом трьох тижнів харчувалися п'ять спійманих у затоці Флориди піддослідних акул. Лише 10% дієти риб були молюски. Автори аналізували склад їх виділень, а потім приспали акул і досліджували їх шлунково-кишковий тракт.

Ця робота показала, що молот-риби дійсно здатні засвоювати поживні речовини з рослинної їжі і володіють необхідними для цього клітинними і біохімічними механізмами. Вуглець-13 виявився у їх крові і тканинах печінки, показавши, що вони успішно перетравлюють рослинні волокна. За оцінкою вчених, рибам вдавалося отримувати до половини речовин, що містилися в водоростях. Біохімічний аналіз показав, що у них є і ферменти, необхідні для того, щоб бути по-справжньому всеїдними акулами.

До речі, знахідка вказує не тільки на нові дієтичні здібності молот-риб, але і змушує по-новому поглянути на харчові і екологічні взаємодії між живими організмами, що населяють теплі прибережні води Тихого океану і Атлантики. Квіткові водорості, якими так активно харчуються ці акули, складають базу місцевих екосистем, і молот-риби, як виявилося, можуть вносити помітний внесок у їх динаміку, харчуючись не тільки рослиноїдними організмами, а й самими водоростями.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»