ЗАХОПЛЕННЯ
Незвичайна гармоніка зайняла гідне місце в колекції Жашківського музею
Одного дня до музею української гармоніки в Жашкові на Черкащині завітав місцевий житель Богдан Сенчуков. Юнак прийшов не з пустими руками — приніс гармоніку, яку зробив власними руками з сірників.
Автор гармоніки з сірників Богдан Сенчуков (праворуч) - тепер частий гість музею та його керівника Івана Сухого. Фото з архіву музею
Захопився виробами з сірників ще в підлітковому віці. Починав із простеньких — трактор, кораблі, вежі, інші предмети побуту. Поступово удосконалювався. Друзі пропонували зробити якісь речі. Поступово ускладнював завдання. Знаходив відомості про умільців у місцевій бібліотеці, в Інтернеті. Звичайні сірники та клей раптом перетворювалися у дивні вироби, які вже важко назвати простим рукоділлям. Якось, відвідавши місцевий музей гармоніки, взявся за музичні інструменти. Спочатку виготовив маленьку гармоніку, гітару. Але в голові вже визріла думка скласти з сірників інструмент нормального розміру та ще й пристойного звучання. Проконсультувався із засновником і керівником музею гармоніки Іваном Сухим. Він не тільки схвалив намір юного майстра, а й дав для взірця один із наймилозвучніших експонатів.
— Чотири місяці, — розповідає Іван Іванович, — Богдан працював над цим шедевром. Я чим міг (а це були в основному поради), допомагав йому. Можна тільки дивуватися наполегливості молодого чоловіка. Витратив на ексклюзивний інструмент вісімнадцять тисяч сірників. Допомагали сестри, які навчилися обрізати «будматеріал» так, як потрібно.
І ось готова гармоніка «Єдність»! Заслужений працівник культури України Іван Сухий прийняв новий експонат до музейної колекції, продемонстрував чарівні звуки інструмента. Він нагадує гарно зроблений концертний. Однак і корпус, і кнопки, й багато інших деталей — із сірників.
— Найскладніше, — розповідає Богдан, — було приладнати міх до корпусу, адже повітря на з’єднанні не повинно проходити. Однак і цю проблему вирішив. Зараз працюю над скрипкою…
Немає сумніву, що скрипка мелодійно зазвучить, дивуючи не тільки жашківців, а й засновників Книги рекордів України, куди Богдан подав заявку.