Щодоби в країні ліквідують понад 400 пожеж у лісових масивах і на торфовищах. Про це повідомив голова ДСНС Михайло Чечоткін на засіданні Державної комісії з питань техніко-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке відбулося минулого тижня. На думку голови ДСНС, нерідко причиною пожеж є навмисні підпали. Наприклад, якщо проаналізувати зафіксований супутниками час і місця виникнення 18 серпня осередків загорянь на території Петропавлівського лісництва у Дніпропетровській області, то видно, що навколо лісового масиву з 9 години до 9.19 зафіксовано 12 окремих осередків горіння. Це може вказувати на підпали, замасковані під природні чинники або необережне поводження з вогнем.
Хоч органи влади під час організації гасіння пожеж у природних екосистемах діяли загалом злагоджено, запобіжні заходи реалізовано не повною мірою.
Наслідком цього стало збільшення кількості пожеж та їхніх площ. Так, кількість пожеж у лісових масивах зросла у 2,7 раза (2017 року — 1603 пожежі, 2016-го — 588), а площа — втричі (2017 року — 2579 гектарів, 2016-го — 857). Найбільше лісових пожеж у Херсонській області — 250 (612 га), Дніпропетровській — 220 (303 га), Запорізькій — 202 (548 га).
Майже удвічі збільшилася кількість пожеж на торфовищах (2017 року 230 пожеж, 2016-го — 119), а площа — на 20% (2017 року — 65,3 га, 2016-го — 52,4 га). Найбільша кількість торф’яних пожеж у Київській області — 175 (45 га).
Також удвічі зросла кількість пожеж на відкритих ділянках місцевості (трава, залишки рослинності). Так, 2017-го було 20,3 тисячі таких пожеж, а 2016 року — 11,5 тисячі на площі відповідно 15,1 тис. га і 8,7 тис. га.
Попри те, що на території України вже тривалий час найвищий клас пожежної небезпеки, лише в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях введено обмеження на полювання, а в інших регіонах доручення Державної комісії ТЕБ та НС облдержадміністрації не виконали.
Пан Чечоткін запевнив, що ДСНС готова надавати допомогу на місцях підрозділам Держлісагентства й інших лісокористувачів для протидії пожежам у природних екосистемах. Але нічого не сказав про можливість самих лісівників помічати й гасити пожежі, запобігати їм.
Тому додам від себе, що раніше до масштабних проблем у лісах часто просто не доходило, бо завдяки лісовій охороні, яка регулярно патрулює свої обходи, завдяки дозорним на пожежних вежах лісоводи вчасно помічали загоряння і самі гасили. Але через те, що останні два роки у держбюджеті немає рядка про фінансування лісової охорони, понад половину працівників у південних лісгоспах звільнилася. Навіть нема кого поставити на пожежну вежу. Через брак коштів знищено також лісову протипожежну авіацію. У лісництвах немає чим заправити протипожежну техніку, немає коштів на створення мінералізованих розривів та інші запобіжні заходи. Там, де лісу більше, — у Карпатах, на Поліссі, лісгоспи фінансують протипожежні заходи за рахунок зрубаної та проданої деревини. А ось бідному на ліс півдню непереливки.
Якщо в держбюджеті–2018 не з’являться кошти на ведення лісового господарства хоча б для південних та східних областей країни, ми там втратимо ліси буквально за два-три роки. А це обернеться величезними втратами врожаю сільгоспкультур, падінням експортної виручки і величезними витратами на відновлення лісу.
Тож краще не чекати нового бюджетного року, а надати фінансову допомогу цим особливим лісам уже сьогодні.
Ми в Google+