• Прощай, відбійний молоток

    У професійно-технічному училищі № 9 міста Горлівки Донецької області, яке готує спеціалістів для вугільної промисловості, організували перенавчання забійників на комбайнерів і операторів щитових агрегатів. Невже шахти вже не потребуватимуть таких фахівців? «У найближчому майбутньому — так», — упевнені на державному підприємстві «Артемвугілля». 

  • Спеціальний випуск "Урядового кур'єра" АГРО №2

    Микола АЗАРОВ,
    Прем'єр-міністр України про необхідність створити максимальні запаси зерна

     «Кожна погожа година зранку до ночі має бути використана для збору врожаю»

  • Павло КУЩ

    Коли буде відзнака «За хліб»?

     Прокинувшись липневого ранку і похапцем поснідавши, мерщій сідлав «Орлятко» і крутив педалі з двору. Аж на тому боці річки, за розлогими акаціями, ховався колгоспний польовий стан. Над ним тріпотів від вітру червоний прапорець, на який я й тримав курс. 

  • Хліб дорожчати не повинен

    Відвідання  Полтавської області Микола Азаров розпочав з хлібопекарського комплексу «Кулиничівський». Під час його урочистого відкриття глава уряду розповів про свої враження: у собівартості тутешнього хліба лише 2% вартості газу, тоді як на інших підприємствах України  15-17. 

  • Павло КУЩ

    Випробування «Мрією»

    — Летить! Летить!

    Цими захопленими вигуками хлопчаків зазвичай колись давно супроводжувалося торохтіння літачка над якимось селом. Та й дорослі тоді задирали голови, бо «аероплан» був дуже рідкісним «птахом» у тутешньому небі…

    Щось схоже відбувалося вранці у вівторок і в Донецьку. Адже над містом поважно кружляв гігант вітчизняного літакобудування — найбільший у світі літак Ан-225 «Мрія». А затим повітряне судно здійснило м’яку посадку на новій злітно-посадковій смузі міжнародного аеропорту «Донецьк», де відтепер зможуть приймати пасажирські та вантажні літаки всіх типів за будь-яких метеорологічних умов.

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    Що збудуємо на залишках «всенародних» оздоровниць?

     …Тут, у центрі «української Швейцарії», вечірні сутінки якось несподівано переходять у суцільну темряву. На вершинах каскаду гір, що поросли могутніми смереками та грабами, ще ховається сонце, а в селі Шаян вже вмикають ліхтарі. З настанням темряви життя у цьому чудовому курортному містечку зовні завмирає. Більшості відпочивальників не до вечірнього моціону, бо ходити в цей час у напівсутінках практично єдиною вулицею, на якій розташовано всі основні оздоровниці, небезпечно. Можна поламати ноги. Бо тротуарів немає, а бруківка і грунтова дорога через усе село аж до його глухого кута з одним із приватних санаторіїв розбиті вщент. Після дощу або танення снігу тут суцільні болото і калюжі.

  • Людмила ЩЕКУН

    Хвойні ліси: вхід заборонено

    Із встановленням спекотної погоди в кримських лісах настає період високої пожежної небезпеки. На жаль, часто причиною порушення лісового спокою стають відпочиваючі. Так, минулого четверга на території Гурзуфського заповідника від пожежі постраждала група нетверезих українських туристів. 

    О третій годині ночі зайнялася суха підстилка довкола багаття. Пожежа швидко почала поширюватись, один з туристів отримав опіки. На щастя, загоряння вчасно ліквідували. Постраждалому викликали швидку допомогу. Щоправда, від госпіталізації він відмовився. Всю компанію горе-туристів доправили у відділення міліції.

     

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Солодкий, але небезпечний

    На базарах вже йде жвава торгівля баштанними культурами, проте багато хто із споживачів ще боїться купувати ці солодкі ягоди. Мовляв, корисні й безпечні з’являться у продажу тільки в середині серпня, а ті, які продаються зараз, вирощені з допомогою стимуляторів росту. 

    — Поняття «ранні» сьогодні вже не актуальне щодо кавунів та динь, — переконує керівник Українського дитячого центру клінічної токсикології, інтенсивної і еферентної терапії НДСЛ «Охматдит» Борис Шейман. — На українських полях південних регіонів достигли вітчизняні баштанні ягоди.

  • Лариса ДАЦЮК

    За п’ять років — 500 локомотивів

     Через моральну та фізичну зношеність парк залізничних локомотивів потребує негайного оновлення. Лише в 2011 році буде списано 109 з 500 локомотивів ВЛ8, які відпрацювали по 50 років. У наступні три роки на металобрухт підуть ще 332 одиниці. Не краща ситуація і з пасажирським тягловим складом: у цьому році потрібно списати 120 одиниць ЧМЕЗ-2; у наступному — ще 38. Нині вже й так через брак пасажирських локомотивів їх замінюють майже 200 вантажних. До того ж у 2011 році подолають 50-річний рубіж 27 дизельпоїздів Д1 та 156 електропоїздів ЕР1.

  • Владислав КИРЕЙ

    «Червоного півня» на поле не пустять

    У кожній області є свої «болячки», які потрібно усунути, аби запобігти надзвичайним ситуаціям. Чи справляються з цим завданням відповідні служби Черкащини?