Попри те, що зростання виробництва авто в Україні цього року (так, у червні було складено на 30% машин більше, ніж за аналогічний місяць минулого) відбувається досить стрімкими темпами, керівники галузі  занепокоєні доволі високою конкуренцією з боку імпортерів. Більше того, вітчизняні виробники вимагають від Міністерства економічного розвитку та торгівлі проведення спеціального розслідування щодо дій імпортерів авто. В чому ж річ, адже вітчизняні автівки є значно дешевшими за ціною, ніж їхні «заморські брати»? 

Усього 3,3 відсотка території нашої держави займає центральна область Поділля — Хмельниччина, та важко знайти якусь іншу землю, яка б в мініатюрі краще відображала краєвиди всієї України — її ліси і гори, глибокі каньйони і скелясті узвишшя, жовтогарячі лани і сині очі озер та річок — Південного Бугу, Дністра, Горині, Збруча, Смотрича.

Така ж багатолика і глибока історія нашого краю, змальована ще в хроніках знаменитої «Історії» Геродота, багатьох інших чужоземців, котрі приходили сюди з війною і миром, залишаючи свої сліди. Нитка життя тут тягнеться від найдавніших людей, доби Трипільської та Черняхівської культур, скіфських поселень, праслов’янських племен, давніх уличів, Київської Русі, Болохівської землі, Подільського та Великого князівства Литовського аж до наших днів.

Цьогоріч незалежне тестування проведено на високому рівні й без ускладнень, зазначають в Українському центрі оцінювання якості освіти. За словами директора центру Ірини Зайцевої, жодного факту витоку інформації не зареєстровано. Єдине, були окремі порушення з боку учасників ЗНО, які або не ознайомились із правилами проведення незалежного тестування, або свідомо їх порушували.  

Коли разом з помічником начальника центру Валерієм Шокутьком приїхали до приміського села Гаї, що під Ромнами, і зайшли на територію кінологічного центру, ніщо не свідчило про присутність чотирилапих помічників. Чи то давалася взнаки спека,  чи то відсутність термінових викликів, але два ряди вольєрів уздовж политої водою асфальтованої доріжки дихали спокоєм і затишком.

 Утім, варто було одному з інструкторів відчинити дверцята і випустити на доріжку cобаку, як той одразу ж озвався рішучим гавкотом. За секунду-другу на цей сигнал дружно відгукнулися всі  мешканці вольєрів (а їх тут аж 43!). Доки всі натішилися перекличкою, пройшло не менше 5 — 7 хвилин.  Несподівано впіймав себе на думці: собачий гавкіт якийсь особливий — не безладний та бездумний. Голоси вирізнялися чітко «поставленим» звучанням, специфічними відтінками, що аж ніяк не характерно для їхніх родичів з підворіть.

Лише рік тому будівельники ПАТ «Уманьферммаш» здали в експлуатацію житловий будинок на 72 квартири. А цими днями новосілля святкували вже на іншій вулиці: зусиллями цього ж підприємства в Умані  виріс такий же  красень-будинок на 72 квартири. 

Заголовок видався вам дещо дивним?  Насправді  це цитата, якою поділився з автором  один автовласник, згадуючи  свій досвід спілкування з представниками Державтоінспекції під час проходження обов’язкового технічного огляду.

Незабаром бородатий анекдот про те,  що без проблем проходить техогляд лише машина сина начальника МРЕВ,  втратить свою актуальність — 13 серпня  набуває  чинності Закон  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень».

«Де у вас безодня для вільних людей?» — таким запитанням завершує трагедію, приховану під маскою фарсу, бразильський драматург. Режисер постановки, заслужений діяч мистецтв України Володимир Московченко, стверджує, що ця вистава обрана не випадково: «Адже тема рабства сьогодні як ніколи актуальна». Воно в його трактуванні — не обов’язково зовнішня залежність і несвобода, а часто і внутрішнього характеру. Раб Езоп мав вільну душу. Аристократи вільні, але раби своїх примх. «Та щоб позбутися ярма, іноді доводиться втратити все, що у нас є, зокрема у спектаклі — і життя, і любов», — зауважує В. Московченко.  

Алергія — чума ХХІ століття. Практично немає людини, яка б не стикалася з нею, — від незначних реакцій до серйозних хвороб. Однією з них є поліноз — алергічне захворювання слизових оболонок. У Європі від нього страждають від 5 до 20% населення, а в Україні такої статистики навіть не ведуть. Упродовж останнього десятиліття відбувається «помолодшання» захворювання і швидке його поширення. Поліноз обумовлений підвищеною чутливістю до алергенів пилку рослин та спорів грибів. 

 Одним з найсильніших вражень від поїздки до Ізраїлю була нічна дорога через Синай. Чому? Тому що їхали освітленою трасою. Скажете, що і в нас так скоро буде? Хто проти? Не знаю, де в пустелі була захована розетка з  електрикою для потужних ліхтарів, але їхати було приємно. Хто подорожував в темний час нашими рідними дорогами, коли можна не помітити населений пункт, адже в такий час і в хатах тільки деінде світяться віконця, той знає про що я. Може, хтось покрутить пальцем біля скроні: навіщо ізраїльтяни пустелю освітлюють(!), тільки, на мою думку, нормальній людині приємно відчувати себе в межах цивілізації в сучасному її розумінні.

У багатьох випадках колишні колгоспні приміщення з пестицидами стали руїнами. 

— На сьогодні ніхто не може точно сказати, які процеси відбулися між залишеними напризволяще хімічними речовинами, — зауважує начальник Державної екологічної інспекції в Чернігівській області Леонід Бурковський. — Тому ситуація із забрудненням як поверхневих водойм, так і підземних водних горизонтів стає дедалі загрозливішою.